Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Моніторинг глибини анестезії Sedline при проведенні лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів похилого та старечого віку

Authors: Бєлих О.В., Георгіянц М.А.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Останніми роками питання безпеки анестезії є одним із найбільш обговорюваних. З метою підвищення безпеки анестезії є доцільним здійснення моніторингу глибини анестезії. На сьогодні існує декілька видів моніторів глибини анестезії на основі аналізу електрокардіографії (ЕЕГ) (BIS, AEP, NARCOTREND, ентропія, PSI та ін.). Платформа Massimo Root з функцією моніторингу глибини анестезії Sedline працює на основі розрахунку PSI (Patient State Index). Цей показник розраховується за допомогою запатентованого аналізу чотирьохканальної ЕЕГ. Мета: оцінити ефективність та безпеку проведення анестезіологічного забезпечення з визначенням PSI у пацієнтів похилого та старечого віку при лапароскопічній холецистектомії (ЛХЕ). Матеріали та методи. В дослідження включено 30 пацієнтів (середній вік — 70,5 ± 6,1 року), прооперованих з приводу жовчнокам’яної хвороби. Середня тривалість операції — 55,1 ± 9,8 хв. Пацієнти розподілені на 2 групи: I (n = 15) — інгаляційна анестезія на основі севофaлурану (2–3 об.%) зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ), II (n = 15) — тотальна внутрішньовенна анестезія на основі пропофолу (2 мг/кг/год) зі ШВЛ. В обох групах: аналгезія — фентаніл (1 мкг/кг/год), релаксація — атракуріум. Глибина анестезії контролювалась за допомогою монітора Massimo Root на підставі розрахунку PSI. PSI відображається як числове значення в діапазоні від 0 до 100. Моніторинг показників гемодинаміки (PS, АТ, САТ, СІ) здійснювався за допомогою монітора Vismo. Результати. За показниками гемодинаміки хворі між групами не відрізнялись. За даними моніторингу, значення PSI між групами суттєво не відрізнялись: до премедикації — 99,0 ± 0,6 vs 99,0 ± 0,6, після премедикації — 79,0 ± 2,0 vs 79,5 ± 3,0, на момент інтубації — 39,0 ± 4,0 vs 39,0 ± 5,0, на початок операції — 33,5 ± 4,5 vs 33,5 ± 4,0, екстубація — 87,5 ± 3,0 vs 89,0 ± 3,0 (p > 0,05). Дещо відрізнялися показники при накладанні карбоксіперитонеуму — 48,0 ± 2,0 vs 39,0 ± 4,0 (p < 0,05) та на етапі закінчення операції — 40,0 ± 3,0 vs 48,1 ± 2,2, але не виходили за рекомендовані межі (25–50). Середній час пробудження в групах суттєво не відрізнявся, але в II групі був дещо коротшим — 9,0 ± 1,7 vs 7,0 ± 1,2 хв. Висновки. Використання PSI допомагає контролювати глибину анестезії і зводить до мінімуму ризик передчасного виходу пацієнтів з наркозу, що доводить ефективність та безпечність проведення анестезіологічного забезпечення з визначенням PSI у пацієнтів похилого та старечого віку при ЛХЕ.



Back to issue