Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Аналіз змін центральної гемодинаміки у дітей раннього віку з позалікарняними пневмоніями ускладненого перебігу

Authors: Городкова Ю.В., Курочкін М.Ю.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Серед ускладнень пневмонії виділяють кардіореспіраторні та циркуляторні порушення [1], але у літературі знайдено небагато досліджень про стан гемодинаміки (ГД) у дітей, хворих на позалікарняну пневмонію (ПП). Мета: дослідити стан центральної ГД у дітей, які потребують інтенсивної терапії (ІТ), у тому числі з включенням у комплексну ІТ дискретного плазмаферезу (ДПФ), з приводу ПП. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 34 дітей віком 1–3 роки з ПП ускладненого перебігу, які знаходились на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня № 5» з 2001 до 2017 р. До I групи увійшли діти, яким у комплексній ІТ проводився ДПФ (n = 21), до II — діти, які отримували базисну терапію (n = 13). Результати. При надходженні дітей до ВАІТ вірогідних відмінностей у показниках частоти серцевих скорочень (ЧСС) та артеріального тиску (АТ) у групах не спостерігалось. Протягом першої доби лікування відмічена позитивна динаміка — вірогідне зменшення тахікардії в обох групах, але на другу добу терапії в I групі вірогідних змін вже не відмічалось (ЧСС вище від норми на 30 %), а у II групі позитивна динаміка продовжувалася — ЧСС знижувалася (на 13 % вище від норми), р < 0,05. У більшості хворих на другий день терапії проводився перший сеанс ДПФ. Різниця показників ЧСС була статистично значуща (р < 0,01) на третю добу після проведення ДПФ. У I групі у першу добу УІ становив 36,1 ± 7,3 мл/м2 (нижче за норму на 2,7 %), СІ — 5,3 ± 1,1 л/хв/м2 (тенденція до гіпердинамії за рахунок тахікардії), через добу після ПФ відповідно 45,2 ± 11,8 мл/м2 (у межах норми), СІ — 6,0 ± 1,6 л/хв/м2, при переводі в інше відділення — 42,3 ± 10,1 мл/м2 та 5,0 ± 1,2 л/хв/м2, у II групі у першу добу: УІ — 44,0 ± 5,7 мл/м2, СІ — 5,8 ± 1,5 л/хв/м2, на 5-ту добу — 45,2 ± 9,7 мл/м2, СІ — 5,7 ± 0,9 л/хв/м2.
Висновки. Тахікардія є переважаючим варіантом серцевого ритму у клініці ускладнених пневмоній у дітей, що сприяє циркуляторній гіпердинамії, а у дітей зі зниженим УІ — нормодинамії. Проведення ПФ сприяє регресу тахікардії та нормалізації УІ. Необхідність проведення ПФ виникає при відсутності або недостатньому позитивному клінічному ефекті від базисного лікування у ВАІТ.

 


Bibliography

1. Майданник В.Г. Клінічні рекомендації з діагностики та лікування позалікарняної пневмонії у дітей з позиції доказової медицини / В.Г. Майданник, Є.О. Ємчинська // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. — 2014. — № 3. — С. 57. 

Back to issue