Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при оперативних втручаннях у кардіохірургії

Authors: Данчина Т.А.(1, 3), Колесников В.Г.(1, 2), Дружина О.М.(1, 2), Лоскутов О.А.(1, 2)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Інститут серця МОЗ України», м. Київ, Україна
(3) — Національний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ», м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Лідокаїн, 2-діетиламіноацето-2’,6’-ксилі-дид (C14H22N2O), є місцевим анестетиком амідної групи, був задекларований винахідниками — Нільсом Лофгреном (Nils Löfgren) та його студентом Бенгтом Люндквистом (Bengt Lundqvist) 15 липня 1943 року. Тривалий час його використовували у клінічній стоматології, але саме всесвітньо відомим анестетиком і препаратом вибору для лікування шлуночкових екстрасистолій лідокаїн стає лише у 1960-ті роки, коли американські кардіологи виявили, що лідокаїн усуває небезпечні для життя серцеві аритмії [1]. Оскільки використання внутрішньовенно лідокаїну як базового анестетика при кардіохірургічних операціях на даний час не було достатньо вивчено [2], метою роботи було дослідження ефективності його дії за запропонованою нами методикою, в плані післяопераційного відновлення, у хворих, які оперуються з приводу аортокоронарного шунтування (АКШ). Матеріали та методи. У дослідження ввійшли 28 пацієнтів (17 (60,7 %) чоловіків та 11 (39,3 %) жінок), яким на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» було проведено АКШ в умовах штучного кровообігу із застосуванням методики мультимодальної малоопіоїдної анестезії з використанням внутрішньовенного лідокаїну. Всі пацієнти були прооперовані в умовах ендотрахеального наркозу. Середня тривалість анестезії — 257,4 ± 19,1 хв. Індукція включала пропофол (1,52 ± 0,05 мг/кг), фентаніл (1–1,5 мкг/кг), лідокаїн (1 мг/кг), піпекуронію бромід (0,1 мг/кг). Підтримка анестезії: севофлуран (1,5–2 МАК), кетамін (0,5 мг/кг — одноразово перед розрізом), лідокаїн з безперервною інфузією (1,5–2 мг/кг/год), магнезії сульфат в/в (30 мг/кг). Результати. Доза фентанілу, що використовувалась на весь час анестезіологічного забезпечення, становила від 0,7–1,6 мкг/кг/год (в середньому 358,3 ± 27,1 мкг на весь час оперативного втручання). Позитивний вербальний контакт був зафіксований через 18,6 ± 3,4 хв після закінчення анестезії. Всі пацієнти були екстубовані в перші 3 год після закінчення операції. Жодний пацієнт не повідомляв про інтраопераційні події і не пред’являв скарг на будь-які побічні ефекти, які могли бути пов’язані з використанням лідокаїну (аритмія, металевий присмак, шум у вухах і зорові порушення). Середні показники інтраопераційного рівня лактату (1,61 ± 0,20 ммоль/л), глюкози та кортизолу (479,3 ± 26,4 нмоль/л при нормі до 700 нмоль/л) не виходили за межі референтних значень, що свідчило про відсутність стресової реакції на оперативне втручання. Післяопераційне знеболювання здійснювалося трометаміном кеторолаком внутрішньом’язово 30 мг кожні 8–12 годин упродовж 2 діб. Післяопераційні показники візуальної аналогової шкали: середній показник — 4,6 ± 1,2, максимальний біль відмічали 27,8 % пацієнтів, а біль середньої та малої інтенсивності — 72,2 % (1-ша доба). Висновки. Використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії з внутрішньовенним введенням лідокаїну при оперативних втручаннях у кардіохірургії є ефективним і забезпечує адекватний аналгезуючий ефект під час хірургічного втручання. Дозволяє відмовитися від інтраопераційного застосування високих доз наркотичних анальгетиків при виконанні високотравматичних операцій, що підтверджується відсутністю гемодинамічних і ендокринно-метаболічних порушень при її використанні. А зменшена потреба у застосуванні післяопераційних опіоїдів сприяє скорішій реабілітації пацієнтів та скороченню ліжко-днів.


Bibliography

1. Lofgren N., Lundqvist B. Studies on Local Anaesthetics II // Svensk Kemisk Tidskrift. — 1946. — Vol. 58. — P. 206-217; 323-335.
2. Wang D., Wu X., Li J., Xiao F., Liu X., Meng M. The effect of lidocaine on early postoperative cognitive dysfunction after co-ronary artery bypass surgery // Anesth. Analg. — 2002. — 95. — Р. 1134-41.

Back to issue