Нові книги
Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Журнал "Медицина невідкладних станів" №2(97), 2019
Повернутися до номеру
Показники активації запальної відповіді під час стентування коронарних артерій в умовах рутинної седації
Автори: Дзюба Д.О.(1), Болюк М.В.(1), Єфименко Р.А.(1), Антонюк Я.А.(2), Лоскутов О.А.(1)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Інститут серця МОЗ України», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина невідкладних станів
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Вступ. В Україні щороку кількість проведених черезшкірних коронарних втручань (ЧКВ) у хворих з інфарктом міокарда неупинно зростає. Вірогідно встановлено, що у пацієнтів, яким проводилися ЧКВ, активація запальних реакцій може підвищувати ризик виникнення ускладнень. Власне ЧКВ може бути тригером розвитку запальних реакцій. У ряді досліджень доведено, що підвищений рівень IL-6 та його комплексів із рецепторами та корецепторами корелює зі зростанням кардіоваскулярного ризику. Мета: визначити частоту раннього розвитку запальної відповіді у пацієнтів під час стентування коронарних артерій у плановому порядку в умовах рутинної седації. Матеріали та методи. Для дослідження відібрано 20 пацієнтів (6 жінок та 14 чоловіків) віком 67,95 ± 9,42 року, яким проводили стентування коронарних артерій у плановому порядку на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України». Хірургічні втручання виконувалися в умовах рутинної седації хворих (рівень седації ІІ за Ramsey — у 12 (60,0 %) випадках, рівень седації ІІІ за Ramsey — у 8 (40,0 %) випадках) діазепамом (10 мг внутрішньовенно болюсно) та фентанілом (200 мкг внутрішньовенно болюсно). У пацієнтів проводили забір венозної крові до початку седації та через 10 хвилин після ЧКВ з подальшим визначенням рівня IL-6 за допомогою імунохемілюмінесцентного аналізатора Access 2 Beckman Coulter. Результати. У 8 пацієнтів (40,0 %) доопераційний рівень IL-6 перевищував референтні значення (0–4,1 пг/мл) і становив 7,65 ± 1,78 пг/мл.
У цих же пацієнтів після стентування рівень IL-6 перевищував референтні значення (6,58 ± 2,10 пг/мл).
Вірогідне (p < 0,001) зростання прозапального IL-6 після стентування спостерігалося у 25 % випадків — на 0,81 ± 0,37 пг/мл (20,02 ± 14,43 %). Висновки. Рання активація стент-індукованої запальної відповіді в умовах рутинної седації спостерігалася у 25 % пацієнтів, які брали участь у дослідженні. Для встановлення факторів ризику та впливу характеру седації на розвиток запальної відповіді у пацієнтів після стентування коронарних артерій потрібні подальші дослідження зі збільшенням вибірки.