Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Антибактеріальна терапія госпітальних пневмоній
Авторы: Дмитришина Є.О., Говенко А.В.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Нозокоміальна пневмонія (НП) є другою за частотою (після інфекцій сечових шляхів) внутрішньолікарняною інфекцією бактеріальної природи. Згідно з даними (Фещенко Ю.І., 2013), НП розвиваються у 0,5–1 % госпіталізованих хворих. Серед пацієнтів хірургічних відділень і палат інтенсивної терапії цей показник зростає до 15–20 % випадків, а серед хворих, яким проводиться ШВЛ, — до 18–60 %. Мета: визначити та вивчити чинники ризику розвитку нозокоміальних пневмоній, проаналізувати мікробіологічний спектр, визначити ефективну схему антибактеріальної терапії у тяжкого контингенту хворих. Матеріали та методи. Робота базується на аналізі клінічних даних перебігу нозокоміальних пневмоній у 30 хворих і поранених хірургічного профілю, які перебували у ВРІТ НВМКЦ «ГВКГ» у період 2015–2017 рр. Результати. Середня тривалість перебування хворого або пораненого у ВРІТ становила 11,9 ± 1,6 доби, термін виникнення НП — 11,3 ± 1,8 доби. Серед обстежених хворих із НП чоловіків було 93,3 %, жінок — 6,67%. Згідно з класифікацією ВООЗ (2015), вікові показники у госпіталізованих хворих становили: до 45 років (молодий вік) — 33,3 %; від 46 до 59 років (середній вік) — 20 %; від 60 років (похилий вік) — 46,7 %. 46,2 % пацієнтів із НП потребували проведення подовженої ШВЛ. Середня тривалість застосування ШВЛ дорівнювала 5,1 ± 1,3 доби. Із загальної кількості хворих вентилятор-асоційовану пневмонію діагностовано у 36,6 %. Найбільш поширеним збудником госпітальної інфекції у ВРІТ були представники родини Enterobacteriaceae — K.pneumoniae, K.оxytoca, а також представник родини дріжжеподібних грибів — Candida albicans. Проведене нами порівняння ефективності лікування нозокоміальних пневмоній за різними схемами антибактеріальних препаратів продемонструвало високу ефективність карбапенемів у комбінації із захищеними пеніцилінами та практично повну неефективність комбінації цефалоспоринів із фторхінолонами (цефепім із левофлоксацином). Висновки. Внаслідок аналізу отриманих даних ми виділили основні фактори та умови ризику НП: тяжка соматична патологія або тяжке поранення, клінічно значимі супутні захворювання, застосування ШВЛ ≥ 5 діб, виснаження, порушення свідомості, тривала госпіталізація, якість антибіотикотерапії, похилий вік. Для лікування нозокоміальних пневмоній нами рекомендована схема антибактеріальних препаратів — карбапенем (меропенем) поєднано із захищеним пеніциліном (амоксіклавом).