Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Провідникова анестезія при ушкодженнях верхніх і нижніх кінцівок як компонент знеболювання в ранньому післяопераційному періоді

Authors: Драч С.О., Журко М.М.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Число травматичних ушкоджень, що потребують оперативного лікування, має тенденцію до зростання. 50 % з них становлять ушкодження кінцівок. Відповідно, аспекти знеболювання як під час операції, так і в післяопераційному періоді залишаються актуальними. Серед методів анестезіологічного забезпечення багато уваги приділяється регіонарному знеболюванню і, зокрема, провідниковій анестезії (ПА), що дозволяє забезпечити не тільки адекватну хірургічну аналгезію, але й уникнути серйозних ускладнень, властивих загальному знеболюванню. Крім того, провідникова анестезія забезпечує тривалу післяопераційну аналгезію. Мета роботи: проаналізувати ефективність використання ПА у хворих з ушкодженнями нижніх кінцівок під час операції та в ранньому післяопераційному періоді. Матеріали та методи. Дослідження проводилось на базі клініки ушкоджень НВМКЦ «ГВКГ» у період 2017–2018 рр. шляхом проспективного аналізу 40 історій хвороби пацієнтів з ушкодженнями нижніх кінцівок, що потребували оперативного лікування. Хворі були розподілені на дві групи. Перша група — 20 пацієнтів з ушкодженням нижніх кінцівок, яким була виконана спинномозкова анестезія (СМА) з внутрішньовенною седацією чи без такої. Друга група — 20 аналогічних пацієнтів, яким була виконана ПА з внутрішньовенною седацією та без такої. Передопераційна підготовка та премедикація в усіх пацієнтів були однаковими. Методики виконання анестезії в середині кожної групи також не відрізнялись. Групи рандомізовані за віком, статтю, характером ушкодження та видом операції. Порівняння ефективності методів анестезії проводилось за показниками тривалості знеболювання, вираженістю больових відчуттів за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), змінами гемодинаміки та негативними проявами на етапах операції та в післяопераційному періоді. Результати. Ефективність знеболювання в групах хворих під час оперативних втручань на нижніх кінцівках виявилась достатньою як при СМА, так і при ПА. Подальша післяопераційна анестезія в групі з ПА виявилась суттєво довшою і становила понад 12 годин. У групі зі СМА відновлення больової чутливості спостерігалося протягом 4–5 годин. Загальна тривалість знеболювання після СМА дорівнювала 291 ± 16 хв, а у пацієнтів з ПА — 952 ± 220 хв (р < 0,005). Явища гіпотензії та нестабільність гемодинаміки при проведенні СМА спостерігалися у 60 % хворих зі зменшенням цифр АТ на 30–40 %. У пацієнтів із ПА ці явища спостерігалися лише у 20 % хворих зі зменшенням показників лише на 10–15 %. Зниження АТ < 100–110/60–70 мм рт.ст. не спостерігалося взагалі, а в групі зі СМА воно зафіксоване у 30 % пацієнтів. Відновлення АТ до попереднього (передопераційного) рівня в групі зі СМА виявилося наприкінці першої доби після оперативного втручання. В групі із ПА нормалізація показників АТ до вихідного значення спостерігалася у 40 % хворих наприкінці оперативного втручання, а у 60 % — протягом перших 2–3 годин після його закінчення. Частота виникнення небажаних і негативних наслідків анестезії (озноб, нудота, блювання) спостерігалася лише в групі СМА — 35 % хворих. У групі пацієнтів із ПА таких явищ взагалі не було. Висновки. Виконання оперативних втручань на нижніх кінцівках із залученням ПА є більш раціональним, тому що забезпечує достатній рівень знеболювання під час операції, має більш тривалий час залишкової анестезії, забезпечує більш стабільні показники життєво важливих функцій як під час оперативного втручання, так і в післяопераційному періоді, значно рідше супроводжується негативними проявами.

 


Bibliography

1. Миллер Р. Анестезия Рональда Миллера: в 2 т. / Р. Миллер. — 7-е изд. на рус. яз. — 2015. — 3377 с. 
2. Павленко А.Ю., Хижняк А.А. Болевой синдром: патофизиологические механизмы развития и методы воздействия на этапах оказания медицинской помощи // Медицина неотложных состояний. — 2006. — 1(2). — 29-39.

Back to issue