



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
"Emergency medicine" №2(97), 2019
Back to issue
Методика оцінки болю за допомогою спірометрії
Authors: Кіндяк І.Р., Тітов І.І., Волошинський О.В., Пулик І.Ю., Голуб В.В.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
print version
Вступ. Післяопераційна аналгезія є важливим фактором швидкої реабілітації хворих після торакальних оперативних втручань. Для знеболювання зазвичай використовують системні анальгетики і методи регіонарної аналгезії, а оцінку ефективності знеболювання традиційно проводять суб’єктивними методами, таким як візуальна аналогова шкала (ВАШ). Однак існують і об’єктивні критерії оцінки болю, що базуються на методиці за допомогою АNІ-монітора. Однак цей метод ще недоступний у багатьох лікувальних закладах через відсутність апаратури. Мета роботи: вивчити ефективність знеболювання у хворих після торакальних операцій з використанням об’єктивного методу на основі показників зовнішнього дихання. Матеріали та методи. У дослідження було включено 18 хворих (4 жінки і 14 чоловіків) віком 56,0 ± 5,6 року, яким проводились оперативні втручання на стравоході. Після операції пацієнтів знеболювали тривалою епідуральною аналгезією, у післяопераційному періоді як анестетик застосовували 0,25% розчин бупівакаїну, який вводився епідурально в проміжку 7–8-го грудних хребців. У схему аналгезії хворим, за необхідності, були включені нестероїдні протизапальні засоби і наркотичні анальгетики. Критерієм ефективності знеболювання ми вибрали ВАШ і такі показники спірометрії: об’єм форсованого видиху (ОФВ1) та життєву ємність легень (ЖЄЛ). Дослідження функції зовнішнього дихання проводили перед оперативним втручанням, на 23-й день після операції і перед випискою зі стаціонару. Результати. До операції ОФВ1 становив 83 %, на 3-й день після операції — 48 %, тобто зменшився майже на 50 %, при виписці зі стаціонару дорівнював 77 %. Аналогічні показники були і щодо ЖЄЛ. При порівнянні з результатами тестування інтенсивності болю за ВАШ спостерігалася прямо пропорційна залежність. Отже, у хворих, з якими обтяжений контакт у післяопераційному періоді, інтенсивність больового синдрому можна визначати за показниками спірометрії. Висновки. Як об’єктивний критерій ефективності аналгезії в деяких хворих у післяопераційному періоді можна використовувати дані показників зовнішнього дихання і на основі цього корегувати протибольову терапію.