New books
СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
"Emergency medicine" №2(97), 2019
Back to issue
Мультимодальна анестезія при втручаннях у панкреатодуоденальній зоні
Authors: Корецький О.Є., Хитрий Г.П.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
print version
Вступ. Рак підшлункової залози є провідною причиною смертності від ракових захворювань у розвинених країнах і вважається одним із найбільш злоякісних новоутворень у всьому світі [1]. На даний час єдиним ефективним лікуванням раку підшлункової залози є хірургічна резекція, після виконання якої п’ятирічне виживання становить приблизно 15–20 % [2]. Мета: вивчення ефективності мультимодальної анестезії, що являє собою поєднання епідуральної аналгезії та загальної (внутрішньовенної або інгаляційної) анестезії під час операцій з приводу патології панкреатодуоденальної зони. Матеріали та методи. На базі Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» були вивчені та включені в ретроспективне дослідження 29 історій хвороби пацієнтів, яким була виконана панкреатодуо-денальна резекція підшлункової залози з приводу патології панкреатодуоденальної зони. Для визначення впливу епідурального введення морфіну як компонента мультимодальної анестезії пацієнтів було розподілено на дві групи. Група A — 16 пацієнтів, яким одноразово вводився епідурально розчин морфіну 4–5 мг на початку оперативного втручання. Група B — 13 пацієнтів, у яких епідурально морфін не використовувався. Результати. У групі A потреба у додатковому введенні фентанілу під час операції була меншою, ніж у групі В (група A — 0,75 ± 0,68 мкг/кг/год; група B — 1,46 ± 0,95 мкг/кг/год), p = 0,025. Середні дози лідокаїну для епідуральної аналгезії в першу добу після операції були нижчими у групі A (0,71 ± 0,15 мг/кг/год), ніж у групі B (0,88 ± 0,14 мг/кг/год), p = 0,0094. На другу добу після операції не виявлено різниці між середніми дозами лідокаїну для епідуральної аналгезії між групами A та B, p > 0,05. Висновки. Застосування морфіну епідурально інтраопераційно дозволяє зменшити кількість наркотичних анальгетиків упродовж операції. Анальгетичний ефект зберігається протягом першої доби після операції, що проявляється у необхідності менших доз лідокаїну для епідурального знеболювання. Анальгетичний ефект епідурально введеного морфіну не поширюється на другу добу післяопераційного періоду.