Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Розвиток післяопераційних когнітивних розладів залежно від виду анестезіологічного забезпечення

Authors: Котурбаш Р.Ю., Тхоревський О.В., Кривопишин В.М.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Концепція підвищення рівня безпеки анестезіологічного забезпечення є найбільш пріоритетним завданням у розвитку анестезіології на сучасному етапі. Мета: поліпшення результатів анестезіологічного забезпечення у хворих шляхом вивчення когнітивних розладів в умовах різних варіантів анестезіологічного забезпечення. Мета: дослідити увагу, оперативну, довгострокову, асоціативну пам’ять і рівень інтелекту в групах хворих, оперованих в умовах різних варіантів анестезіологічного забезпечення; проаналізувати адекватність інтраопераційного захисту за характером інтраопераційних змін основних показників гемодинаміки, соматичної реакції. Матеріали та методи. На базі НВМКЦ «ГВКГ» було обстежено 20 хворих, оперованих у клініці проктології. Залежно від анестезіологічного забезпечення хворі були розподілені на групи: у 1-й групі проведено комбіновану інгаляційну анестезію із севофлюраном; у 2-й групі — тотальну внутрішньовенну анестезію на основі пропофолу і фентанілу. Використовувалися клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні методи. Ми застосували наступні шкали: Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій, прогресивні матриці Равена, індекс Кердо і глюкозо-лейкоцитарний індекс, тест Лур’є, тест «виключення зайвого», шкали оцінки впливу травматичної події (Impact of Event Scale-R — IES-R). Результати. Як випливає з аналізу отриманих даних, у поранених із бойовою травмою до місяця шкала оцінки впливу травматичної події була вірогідно вище на всіх етапах дослідження, причому якщо під час надходження таке перевищення було пов’язано більшою мірою з показниками субшкали «фізіологічна збудливість», то перед випискою — за рахунок показників субшкали «вторгнення». Результати соматичної реакції на травму і пов’язаний із нею стрес оцінювали в групах за допомогою індексу Кердо і глюкозо-лейкоцитарного індексу. У перші дні після надходження в обох групах відбувається виражена активація симпатичної нервової системи (високі позитивні значення індексу Кердо), зростання факторів, що викликають контрінсулярну дію, й активація антимікробного захисту (підвищення рівня глюкози крові в поєднанні зі зростанням кількості лейкоцитів). Через тиждень після операції активність симпатичної нервової системи нормалізується в обох групах, однак через два тижні після травми у поранених першої групи відзначається статистично невірогідна повторна активація симпатичної нервової системи, що зберігається до виписки. Оцінка стану когнітивних функцій за шкалою MOCA: у хворих усіх обстежених підгруп у ранньому післяопераційному періоді спостерігалося зниження когнітивних функцій, яке було найменш вираженим при інгаляційній анестезії. До кінця першої доби після операції у цих хворих досліджувані показники практично досягали вихідного рівня з повним відновленням їх до 7-ї доби. У віддаленому післяопераційному періоді погіршення досліджуваних показників не спостерігалося. Характер і швидкість відновлення психофізіологічних функцій: при використанні збалансованої анестезії пропофолом до 7-го післяопераційного дня відновлювалися тільки прості когнітивні функції: короткострокова пам’ять (тест Лурія), показники рівня розумової працездатності, обсяг уваги (тест Бурдона). Більш складні вищі психофізіологічні функції, такі як логічність мислення, концентрація уваги, здатність до узагальнення й абстрагування, вміння виділяти суттєві ознаки, що характеризують здатність до аналітико-синтетичної розумової діяльності, досягли вихідного рівня при використанні пропофолу, а при застосуванні пропофолу у першій групі окремі з них залишалися нижче від доопераційного рівня. Висновки. На частоту розвитку післяопераційних когнітивних розладів вірогідно впливає адекватність анестезіологічного забезпечення. Інтраопераційний захист анестезіологічного забезпечення в групах був адекватний. При збалансованій внутрішньовенній анестезії з використанням пропофолу і поєднаної інгаляційної анестезії в післяопераційному періоді відзначається зниження когнітивної функції, меншою мірою — в другій групі із застосуванням поєднаної інгаляційної анестезії.

 



Back to issue