Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Анестезіологічний періопераційний менеджмент пацієнтів із раком підшлункової залози

Authors: Кучинська І.А.(1), Дронов О.І.(2), Тинкалюк В.В.(3), Рокун В.В.(3), Кузьменко В.О.(4)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(3) — Київська міська клінічна лікарня № 10, м. Київ, Україна
(4) — ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

На сьогодні єдиним способом лікування раку підшлункової залози (РПЗ) залишається хірургічна резекція. У більшості випадків зустрічається аденокарцинома ПЗ, що є високоагресивним раком, тому додаткові дослідження не повинні неналежним чином затримувати операцію, оскільки це потенційно може зменшити переваги оперативного втручання. Однак у певних випадках інвазивність втручання обмежується фактором непідготовленості пацієнта до «великої» хірургії. Анестезіолог у мультидисциплінарній команді лікування відіграє одну з ключових ролей у періопераційній підготовці, інтраопераційному веденні хворих та післяопераційному лікуванні, що може суттєво вплинути на результати одужання пацієнтів. Основними підходами в анестезіологічному менеджменті вважаємо такі:

1. Стратифікація ризику. Незважаючи на те, що використовуються різні системи балів прогнозування захворюваності і смертності у таких пацієнтів (наприклад, P-POSSUM (Portsmouth modification of POSSUM)), жодна не була успішно підтверджена при РПЗ, проте вони доповнюють уявлення про загальний соматичний стан пацієнта. У своїй практиці додатково використовуємо шкали коморбідності Charlson, CIRS ICED.

2. Статичне тестування: передопераційний NT-proBNP (N-термінальна ділянка мозкового натрій-уретичного пептиду) як скринінг ризику розвитку функціональної серцевої недостатності у післяопераційному періоді рекомендований ERAS, проте у зв’язку із недоступністю для рутинного застосування даної методики ми рекомендуємо пацієнтам групи ризику виконання ехокардіографії у стані спокою.

3. Передопераційні рекомендації, що впливають на одужання: відмова від алкоголю та паління за 1 міс. до втручання; декілька консультацій/обговорень плану лікування із окремими членами команди (психовплив); оцінка ризику тромбоутворення за Caprini, адекватна тромбопрофілактика під час лікування та протягом 4 тижнів після виписки із лікарні.

4. Лікування передопераційної анемії (рекомендоване дослідження величин В12, фолієвої кислоти, заліза та насичення трансферину залізом). Внутрішньовенне застосування препаратів заліза показане і використовується у випадку ургентної необхідності підвищення рівня гемоглобіну при невідкладних оперативних втручаннях.

5. Передопераційне харчування. Оцінка ступеня мальнутриції за найбільш апробованою та спрощеною універсальною шкалою MUST, а також оптимізація харчування за рахунок пероральних додатків або ентерального живлення.

6. Інтраопераційна стратегія: ефективна аналгезія та її різна тактика у випадку відкритих і лапароскопічних втручань (комбінація загальної анестезії із торакальною епідуральною анестезією); інфузійна терапія за рестриктивним типом, проте із орієнтацією на гемоконцентрацію, рівень лактату, змішану венозну сатурацію; у нашій клініці ми «сповідуємо» персоніфікований підхід до розрахунку і використання інфузійної терапії з метою отримання «0» балансу; уникнення гіпотермії (34–36 °С під час оперативного втручання); антибіотикопрофілактика із застосуванням повторної дози при тривалих операціях; контроль рівня глюкози крові.

7. Післяопераційна стратегія: а) зменшення хірургічної інвазивності (раннє видалення дренажів, назогастрального зонда, невеликі розрізи, фармакологічна стимуляція діяльності кишечника); б) зменшення/уникнення післяопераційного знеболювання із використанням наркотичних анальгетиків; в) раннє пероральне харчування/цільова інфузійна терапія; г) інтенсивна післяопераційна активізація та профілактика венозного тромбоемболізму; д) інтенсивна респіраторна реабілітація.


Bibliography

1. Дронов А.И., Земсков С.В., Крючина Е.А. Выполнение тотальной панкреатэктомии по поводу злокачественных новообразований поджелудочной железы // Клінічна хірургія. — 2016. — 10. — С. 26-30.
2. Кучинська І.А. Передопераційний скринінг нутритивних порушень у дорослих пацієнтів: використання шкал MUST та MNA-SF // Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. — 2018. — 2. — С. 49. 

Back to issue