Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Можливості контрольованої гіпотензії при операціях на поперековому відділі хребта

Authors: Лизогуб М.В.(1), Георгіянц М.А.(2), Лизогуб К.І.(2)
(1) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Більшість оперативних втручань на поперековому відділі хребта виконується в умовах загальної анестезії (ЗА), проте цілком обґрунтованим є їх виконання в умовах спінальної анестезії (СА). Однією з переваг СА вважається зниження об’єму інтраопераційної крововтрати. Проте не всі дослідники поділяють цю точку зору. Мета дослідження: порівняти об’єм крововтрати на поперековому відділі хребта при використанні спінальної або загальної внутрішньовенної анестезії з керованою гіпотензією. Матеріали та методи. Досліджено 215 пацієнтів віком 18–70 років, ASA I–II, яким виконувались планові операції з транспедикулярною стабілізацією 1–2 сегментів хребта. Пацієнтам групи СА (n = 110) виконували спінальну анестезію 0,5% розчином бупівакаїну (4 мл), пацієнтам групи ЗА (n = 105) — загальну внутрішньовенну анестезію (пропофол, фентаніл, атракуріум у стандартних дозах). Середній артеріальний тиск (САТ) жорстко підтримувався на рівні 60–80 мм рт.ст. При САТ < 60 мм рт.ст. використовували фенілефрин, при САТ > 80 мм рт.ст. — урапідил. Результати. У групі СА середній артеріальний тиск на момент розрізу був статистично значуще нижче, ніж у пацієнтів групи ЗА (75,4 ± 5,2 мм рт.ст. проти 83,5 ± 5,6 мм рт.ст.; р < 0,05). У 22 ± 3 % пацієнтів ЗА та 4 ± 1 % пацієнтів СА для підтримання гіпотензії вводили урапідил. Різниці об’єму крововтрати між пацієнтами досліджуваних груп не виявлено. Проте загальний час оперативного втручання був статистично значущо більшим у групі ЗА порівняно із групою СА (128,5 ± 40,0 хв проти 104,6 ± 26,3 хвилини; р < 0,05). Висновки. При проведенні гіпотензивної анестезії загальний рівень крововтрати не залежить від виду анестезії. СА забезпечує ефект керованої гіпотензії без використання додаткових фармакологічних засобів, а при ЗА для її забезпечення у 22 % необхідна фармакологічна корекція АТ. Час операції при ЗА значущо більше, ніж при СА.


Bibliography

1. Meng T. Impact of spinal anaesthesia vs. general anaesthesia on peri-operative outcome in lumbar spine surgery: a systematic review and meta-analysis of randomised, controlled trials / Meng T., Zhong Z., Meng L. // Anaesthesia. — 2016. — Vol. 72(3). — P. 391-401.


Back to issue