Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Можливості сучасного анестезіологічного забезпечення онкологічних хворих із ризиком періопераційних серцево-судинних ускладнень

Authors: Лозовська О.В., Тхоревський О.В., Котко О.М.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Національний військово-клінічний центр «ГВКГ», м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Статистика говорить про те, що за останні 100 років за рівнем захворюваності та смертності в світі онкопатологія перемістилася з десятого місця на друге, поступаючись лише хворобам серцево-судинної системи. Як стверджує Всесвітня організація охорони здоров’я, смертність від раку до 2030 року зросте на 45 % порівняно з рівнем 2007 року. Злоякісні новоутворення основних локалізацій розвиваються переважно у людей зрілого і похилого віку, що часто страждають від атеросклерозу, ішемічної хвороби серця (ІХС) та інших серцево-судинних захворювань. В онкологічних хворих хірургічне втручання часто є обов’язковим, а інколи — єдиним компонентом специфічного лікування і проводиться за життєвими показаннями. Супутня гіпертонічна хвороба нерідко є головною причиною розвитку фатальних порушень ритму або періопераційного інфаркту міокарда. Провокуючі фактори розвитку періопераційних ускладнень при ІХС — гіпотензія, гіпоксемія або анемія, тахікардія (особливо при гіпертрофії лівого шлуночка), виражена гіпертензія. Мета дослідження: покращення результатів хірургічного лікування онкологічних хворих із патологією системи кровообігу і ризиком серцево-судинних ускладнень шляхом удосконалення методів періопераційної анестезіологічної підтримки. Матеріали та методи. Клінічне дослідження проводилось на базі ВМКЦ «ГВКГ». Загальна кількість досліджуваних — 36 осіб, яким виконували оперативне втручання з приводу колоректального раку. Досліджувані були розподілені на дві групи: перша група — пацієнти, які для лікування гіпертонічної хвороби отримували монотерапію інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), друга група отримувала комбінацію інгібіторів АПФ і β-блокаторів. Усі хворі приймали антиагреганти (аспірин та його аналоги), які відміняли за 1–3 доби до операції. Оперативне втручання проводилося під поєднаною анестезією (інгаляційною чи внутрішньовенною та епідуральною). Результати. Монотерапію інгібіторами АПФ отримували 50 % (15) пацієнтів, комбіновану терапію — 50 % (15). Низький ризик серцево-судинних ускладнень за Goldman мали 72 % (26) пацієнтів, 28 % (10) — середній ризик. Післяопераційна безбольова ішемія міокарда (за результатами ЕКГ) спостерігалася у 14 % (5) пацієнтів, із них 4 пацієнти приймали інгібітори АПФ, 1 пацієнт отримував комбіновану терапію (інгібітор АПФ і β-блокатор). У 3 хворих безбольова ішемія міокарда була єдиною «подією» післяопераційного періоду, у 2 розвинулись подальші ускладнення у вигляді фібриляції шлуночків (1 пацієнт) і не Q-інфаркту міокарда (1 пацієнт). Висновки. Фактором ризику розвитку періопераційних ускладнень у хворих із супутньою ІХС є безбольова ішемія міокарда, що спостерігалася у 14 % пацієнтів. При прийомі β-блокаторів безбольова ішемія зустрічається значно рідше.

 


Bibliography

1. Рак в Україні: бюлетень Національного канцер-реєстру України № 9–18 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ncru.inf.ua/publications/index.htm. 
2. Руководство по анестезиологии и реаниматологии / Под ред. проф. Ю.С. Полушина. — СПб.: Военно-медицинская академия, 2004.
3. Денисов Л.Е., Николаев А.П., Виноградова Н.Н., Ушакова Т.И. Организация ранней диагностики злокачественных новообразований основых локализаций. — М., 1997. — 156 с.
4. Goldman L. General anesthesia and noncardiac surgery in patients with heart disease // Heart disease: a textbook of cardiovascular medicine. 

Back to issue