Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Вплив препарату меглюміну натрію сукцинату на захист і швидкість відновлення когнітивних функцій під час періопераційного періоду у пацієнтів з ожирінням

Authors: Майсурадзе А.О., Науменко В.О., Волкова Ю.В.
Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Останніми роками у світі визначається значний ріст кількості хворих з ожирінням. Ця тенденція актуальна, зокрема, і в Україні, про це свідчить і значне зростання кількості досліджень, що приділяють увагу цьому питанню. У той же час наявність у пацієнтів ожиріння (індекс маси тіла > 27 кг/м2) значною мірою ускладнює надання адекватної анестезіологічної допомоги таким хворим, що призводить до більшої кількості ускладнень у періопераційному періоді. Однією із значущих проблем періопераційного періоду є проблема захисту та повноцінного відновлення когнітивних здібностей пацієнта як фактор, що має значний вплив на якість життя та відновлення стану у періопераційному періоді. Мета: вивчити та оцінити ефективність впливу препаратів меглюміну натрію сукцинату та фруктози-1,6-дифосфату на якість профілактики та попередження розвитку когнітивних розладів, що виникають під час хірургічного лікування хворих з ожирінням в умовах загальної анестезії. Матеріали та методи. Обстежено 35 пацієнтів (середній вік — 43,5 року, індекс маси тіла > 27 кг/м2), яким в умовах загальної інгаляційної анестезії севораном (до 3 об.%) та додаткового знеболювання фентанілом (до 0,7–0,8 мкг/кг) проводилось оперативне втручання в ургентній абдомінальній хірургії. Пацієнти були розподілені на 3 групи: 1-ша — контрольна, 2-га — застосовувався препарат меглюміну натрію сукцинат, 3-тя — застосовувався препарат фруктоза-1,6-дифосфат. Усім хворим проводилось стандартне клініко-лабораторне обстеження, визначення когнітивної дисфункції за шкалами MMSE та MMPI (норма — 28–30 секунд), шкалою особистої тривоги Тейлора (не клінічна), таблицею Шульте (норма — 40–50 секунд). Досліджувався вихідний стан когнітивних функцій, стан безпосередньо після виходу з наркозу та на третю добу після операції. Результати оцінювалися з використанням параметричних методів статистики. Результати. При застосуванні препарату меглюміну натрію сукцинату на сьому добу після операції визначались нормальні показники за шкалою ММSE (28,4 с), таблицею Шульте (49,2 с), що свідчить про антигіпоксичну дію препарату, який зменшив вплив анестетика на клітини головного мозку. Вірогідно виявлено (р < 0,05), що показники когнітивних функцій у 2-й групі дослідження (із застосуванням препарату меглюміну натрію сукцинату) відновлювалися швидше та якісніше, ніж у групі 3, де застосовувався препарат фруктоза-1,6-дифосфат, та взагалі у 2–3-й групах спостерігалось більш швидке та якісне відновлення когнітивних функцій, ніж у контрольній групі, де жоден препарат не застосовувався. Висновки. При хірургічному лікуванні хворих з ожирінням з метою покращення якості лікування слід віддавати перевагу передопераційному застосуванню препарату меглюміну натрію сукцинату, що ефективно прискорює швидкість та якість відновлення когнітивних функцій.


Bibliography

1. Агафьина А., Коваленко А., Русянцева С. Эффективность нейрометаболического протектора цитофлавина у больных, перенесших ишемический инсульт, в раннем восстановительном периоде (многоцентровое рандомизированное исследование) // Врач. — 2006. — 1. — С. 60-65.
2. Сазонова А. Ноотропные препараты — стремление к разуму // Провизор. — 2005. — № 16.

Back to issue