Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Можливості ренопротекції при синдромі ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу

Authors: Максимчук Н.О., Коновчук В.М.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Нирки є основним гомеостатичним органом, функції яких зазнають інтенсивного навантаження різних обставин поліорганної патології, тим більше за умови ініційованої гнійно-септичними ускладненнями токсичної агресії. У цій площині слід звернути увагу на відповідні регуляторні засади їх функцій, зокрема волюморегуляторної; розглянути можливості ад’ювантно-базової терапії поєднаним використанням сорбілакту та L-аргініну з метою ренопротекції. Мета роботи: дослідити спектр ренопротекції, зокрема вплив на волюморегуляторну функцію, при поєднаному застосуванні сорбілакту та L-аргініну у хворих із синдромом ендогенної інтоксикації (СЕІ) гнійно-септичного генезу. Матеріали та методи. Досліджено показники волюмо- та осморегуляторної функції нирок у пацієнтів чотирьох груп: І група (контрольна) — 31 хворий із синдромом системної запальної відповіді; ІІ група включала 22 хворих із СЕІ, яким проводилась стандартна терапія; ІІІ група — 24 хворих із СЕІ, яким на базі стандартної терапії вводили сорбілакт; IV група — 21 хворий із СЕІ, стандартне лікування яких доповнювалось поєднаним застосуванням сорбілакту та L-аргініну. Інфузію сорбілакту пацієнтам ІІІ та IV груп проводили із розрахунку 6–7 мл/кг маси тіла внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 7–8 мл/хв. Після закінчення інфузії сорбілакту пацієнтам IV групи проводили інфузію 4,2% розчину L-аргініну (тівортін внутрішньовенно краплинно згідно з інструкцією). Наведено результати на четверту добу застосування препаратів. Результати. Кліренс натрію у пацієнтів І групи становив 0,77 ± 0,02 мл/хв, ІІ групи — 0,87 ± 0,04 мл/хв, ІІІ групи — 1,14 ± 0,03 мл/хв, ІV групи — 1,28 ± 0,05 мл/хв.
В результаті аналізу отриманих даних про комбіноване застосування сорбілакту та L-аргініну на фоні стандартної терапії встановлено, що за даного поєднання фармакологічних засобів спостерігається активація волюморегуляторної функції порівняно з ІІІ групою за кліренсовими показниками на 12 % (р ˂ 0,05). Висновки. Поєднання сорбілакту з L-аргініном на основі функціональних показників має нефропротективний вплив при гострому ураженні нирок ініційованим ендотоксикозом гнійно-септичного генезу.



Back to issue