



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
"Emergency medicine" №2(97), 2019
Back to issue
Застосування нанотехнології для зберігання еритроцитів крові людини
Authors: Малигон О.І.(1, 2), Білоусов А.М.(1, 2), Яворський В.В.(1, 2), Богданчикова О.А.(2), Гоженко А.І.(3)
(1) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
(2) — Харківський обласний центр служби крові, м. Харків, Україна
(3) — Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту», м. Одеса, Україна
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
print version
Вступ. У діяльність установ служби крові впроваджені системи контейнерів для заготівлі зі спеціальними ресуспендуючими розчинами для еритроцитовмісних компонентів крові (ЕВК), що забезпечують їх зберігання протягом 6–7 тижнів. Проте в процесі зберігання в ЕВК відбуваються складні, прогресивні накопичення фізико-хімічних змін, що характеризують пошкодження клітин. Клінічні дослідження виявили, що трансфузія ЕВК з подовженим терміном зберігання є додатковим фактором ризику, що збільшує захворюваність і смертність у пацієнтів з політравмами, які мали кардіохірургічні втручання, тощо [1, 2]. Мета: зменшити прояви метаболічних змін та гемолізу під час тривалого зберігання еритроцитів при температурі +4…+6 ºС. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження був колоїдний розчин магнітного сорбенту (МУС-Б), основний компонент якого — наночастки магнетиту розміром 6–12 нм. Об’єктом дослідження були еритроцити венозної крові людини, які отримано від 20 потенційно здорових осіб віком від 20 до 40 років. Вплив розчину МУС-Б на зразки еритроцитів оцінювали в дослідженнях in vitro: группа 1 (гр. 1) — необроблений контроль, гр. 2 — однократне введення, гр. 3 — двократне введення, гр. 4 — трикратне введення. Після кожного додавання розчину проводили видалення наночасток. Оцінку рівня гемолізу проводили після 24 годин та 21 доби зберігання зразків при +4…+6 ºС. Визначення активності Na, K-АТФази та Ca, Mg-АТФази проводили до та після обробки еритроцитів досліджуваним розчином. Статистична обробка даних — параметричним методом з використанням критерію Ст’юдента. Результати. Через 24 години зберігання ознак гемолізу не спостерігалось в жодному досліджуваному зразку. На 21-шу добу зберігання виражені ознаки гемолізу еритроцитів спостерігались у зразках гр. 1 та 3. Показники активності Ca, Mg-АТФази свідчать про вірогідне зниження активності порівняно з контролем (гр. 1) на 2,47 ± 0,60 ммоль/мг білка на 1 хв у гр. 2; на 5,19 ± 0,50 ммоль/мг білка на 1 хв — у гр. 3; на 6,01 ± 0,50 ммоль/мг білка на 1 хв — у гр. 3 (р < 0,001). За даними активності Na, К-АТФази, вірогідних відмінностей не встановлено. Висновки. Одно- та двократна обробка еритроцитів розчином наночасток МУС-Б викликає пригнічення проявів гемолізу еритроцитів. Показники активності Ca, Mg-АТФази збільшуються при збільшенні етапів обробки, тоді як активність Na, К-АТФази не змінюється.