"Emergency medicine" №2(97), 2019

Вступ. У діяльність установ служби крові впроваджені системи контейнерів для заготівлі зі спеціальними ресуспендуючими розчинами для еритроцитовмісних компонентів крові (ЕВК), що забезпечують їх зберігання протягом 6–7 тижнів. Проте в процесі зберігання в ЕВК відбуваються складні, прогресивні накопичення фізико-хімічних змін, що характеризують пошкодження клітин. Клінічні дослідження виявили, що трансфузія ЕВК з подовженим терміном зберігання є додатковим фактором ризику, що збільшує захворюваність і смертність у пацієнтів з політравмами, які мали кардіохірургічні втручання, тощо [1, 2]. Мета: зменшити прояви метаболічних змін та гемолізу під час тривалого зберігання еритроцитів при температурі +4…+6 ºС. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження був колоїдний розчин магнітного сорбенту (МУС-Б), основний компонент якого — наночастки магнетиту розміром 6–12 нм. Об’єктом дослідження були еритроцити венозної крові людини, які отримано від 20 потенційно здорових осіб віком від 20 до 40 років. Вплив розчину МУС-Б на зразки еритроцитів оцінювали в дослідженнях in vitro: группа 1 (гр. 1) — необроблений контроль, гр. 2 — однократне введення, гр. 3 — двократне введення, гр. 4 — трикратне введення. Після кожного додавання розчину проводили видалення наночасток. Оцінку рівня гемолізу проводили після 24 годин та 21 доби зберігання зразків при +4…+6 ºС. Визначення активності Na, K-АТФази та Ca, Mg-АТФази проводили до та після обробки еритроцитів досліджуваним розчином. Статистична обробка даних — параметричним методом з використанням критерію Ст’юдента. Результати. Через 24 години зберігання ознак гемолізу не спостерігалось в жодному досліджуваному зразку. На 21-шу добу зберігання виражені ознаки гемолізу еритроцитів спостерігались у зразках гр. 1 та 3. Показники активності Ca, Mg-АТФази свідчать про вірогідне зниження активності порівняно з контролем (гр. 1) на 2,47 ± 0,60 ммоль/мг білка на 1 хв у гр. 2; на 5,19 ± 0,50 ммоль/мг білка на 1 хв — у гр. 3; на 6,01 ± 0,50 ммоль/мг білка на 1 хв — у гр. 3 (р < 0,001). За даними активності Na, К-АТФази, вірогідних відмінностей не встановлено. Висновки. Одно- та двократна обробка еритроцитів розчином наночасток МУС-Б викликає пригнічення проявів гемолізу еритроцитів. Показники активності Ca, Mg-АТФази збільшуються при збільшенні етапів обробки, тоді як активність Na, К-АТФази не змінюється.