Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Анестезіологічне забезпечення пацієнта з міастенією без використання міорелаксантів під час тимектомії (клінічний випадок)

Authors: Масуді А.В., Донець В.В., Мельник О.Ф., Злочевський О.М., Дивак В.В.
Київська обласна клінічна лікарня, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Міастенія гравіс — це автоімунне захворювання, при якому відбувається ураження нервово-м’язових синапсів. Щорічна захворюваність становить близько 0,4 випадки на 100 000 населення, поширеність міастенії коливається в межах 10–24 на 100 000 населення. В нашій статті буде описано клінічний випадок використання комбінації севофлурану та фентанілу під час індукції та підтримання анестезії у пацієнта з пухлиною тимуса, не застосовуючи міорелаксантів. Клінічний випадок. Пацієнта N., 21 рік, було оглянуто в торако-пульмональному центрі. Діагноз: міастенія, генералізована форма з бульбарним синдромом та верхнім парапарезом. За даними електроміографії (ЕМГ) реєструється декремент амплітуди хвилі М-відповіді — 60 % від норми. Чіткі ознаки порушення нервово-м’язової передачі, більше в бульбарних відділах. Під час ЕМГ при контрольній стимуляції каліміном (за 50 хв 0,5 табл.) реєструється зменшення декремента М-відповіді на 25 % чистої проби. Аналіз крові на рецептори до ацетилхоліну АТ IgG — 31,67 нмоль/л (більше 0,50 позитивного результату). На СКТ грудної клітки наявні ознаки об’ємного утвору переднього середостіння, картина найбільш характерна для тимоми. Передопераційна премедикація не проводилась. Пацієнт продовжував приймати за звичайним графіком курс піридостигміну. Індукцію в анестезію було виконано внутрішньовенним введенням фентанілу 2 мг/кг та інгаляцією севофлурану з МАК 7 %. Після 3-хвилинної інгаляційної індукції севофлураном через лицеву маску спостерігалась достатня м’язова релаксація для проведення інтубації трахеї. Трахею заінтубовано без застосування м’язових релаксантів. Підтримання анестезії здійснювалось севофлураном з МАК 2,5 % та болюсним введенням фентанілу. Для підтримання анестезії міорелаксанти не застосовувались. Тимектомію виконано успішно. Пацієнт виконував команди, що сигналізували про відновлення м’язового тонусу, та був екстубований через 3 хвилини після припинення введення анестетика. Висновки. Таким чином, можна зробити висновки, що севофлуран є інгаляційним анестетиком, який забезпечує надійну індукцію та є достатнім для підтримання анестезії під час оперативного втручання на тимусі у пацієнтів з міастенією.


Bibliography

1. Myasthenia Gravis: Towards A Safer Anesthesia Technique. Clinical Experience аnd Review оf Literature / M. Elarief, E. Ibrahim, P. Magadi // The Internet Journal of Anesthesiology. — Vol. 11, № 2.
2. Myasthenia gravis and sevoflurane — a case report-gulcanerk / Isil Karabeyoglu // E. J. Anesth. — 2007. — 19(1).
3. Jamal B.T., Herb K. Perioperative management of patients with myasthenia gravis: prevention, recognition, and treatment // Oral. Surg. Oral. Med. Oral. Pathol. Oral. Radiolendod. — 2009. — 107. — 612.

Back to issue