Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

TAP-блок для післяопераційного знеболювання в ургентній абдомінальній хірургії

Authors: Момот Н.В., Воротинцев С.І., Демитер І.М., Гриценко К.В.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Традиційно для післяопераційного знеболювання у відкритій абдомінальній хірургії використовують наркотичні анальгетики, але це може призвести до депресії дихання, свербіжу шкіри, нудоти та блювання, пізньої мобілізації пацієнтів. Негативні реакції наркотиків можна попередити, застосовуючи регіонарні техніки знеболювання передньої черевної стінки. Мета: визначити ефективність блокади площини поперечного м’яза живота (TAP-блока) як компонента знеболювання після серединної лапаротомії. Матеріали та методи. У дослідження ввійшло 40 пацієнтів віком від 35 до 68 років, I–III класу за ASA, яким виконувалась ургентна серединна лапаротомія. Критеріями виключення були: наявність перитоніту або сепсису, шоковий стан пацієнтів, виведення колостоми на передню поверхню живота. У всіх випадках пацієнтам була проведена тотальна внутрішньовенна анестезія (пропофол, фентаніл, атракуріум), для знеболювання в післяопераційному періоді стандартно призначали декскетопрофен (50 мг в/в кожні 8 годин). У групі ТАР (n = 20) після завершення операції під контролем ультразвуку в поперечний простір живота з обох сторін вводили по 20 мл розчину 0,25% бупівакаїну з 4 мг дексаметазону, через 12–16 годин ТАР-блок повторювали. У групі контролю (n = 20) для додаткового «рятівного» знеболювання використовували налбуфін 20 мг внутрішньовенно. Рівень болю оцінювали за допомогою цифрової рейтингової шкали (NRS) від 0 до 10 балів (0 балів — болю немає, 10 балів — нестерпний біль) через 6, 12 та 24 години після операції. Додатково визначали час активізації хворих (можливість стати на ноги та самостійно зробити декілька кроків). Статистичний аналіз проведено за допомогою програми Statistica for Windows 6.0. Результати. У групі TAP на всіх етапах дослідження рівень болю за NRS був значно меншим, ніж в групі контролю: через 6 годин — 1,95 ± 0,76 проти 6,85 ± 0,75 бала відповідно (p < 0,001); через 12 годин — 2,80 ± 0,89 проти 4,75 ± 0,85 бала відповідно (p < 0,001); через 24 години — 2,35 ± 0,76 проти 5,00 ± 0,91 бала відповідно (p < 0,001). Активізація 70 % хворих у групі ТАР відбувалась вже з кінця першої доби після операції (χ2 = 21,0; p < 0,001), у групі контролю більшість хворих (75 %) стали мобільними тільки на 3-тю добу (χ= 23,4; p < 0,001). Висновки. TAP-блок в ургентній лапаротомній хірургії є ефективною альтернативою знеболюванню наркотиками, що дозволяє пацієнтам раніше активізуватись після операції.



Back to issue