Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Тяжка позагоспітальна пневмонія: що нового у 2019 р.?

Authors: Пилипенко М.М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Тяжка позагоспітальна пневмонія (ПГП) є найчастішою причиною як ГРДС, так і септичного шоку [1]. За даними деяких нещодавніх досліджень, при тяжкій ПГП летальність у ВІТ США та Західної Європи нерідко досягає 50 % [1, 2]. Метою цієї публікації є висвітлення останніх публікацій щодо тяжкої ПГП. Результати. Однією з головних причин такої високої летальності є затримка з госпіталізацією до ВІТ, а також затримка з початком ефективної антибіотикотерапії, затримка лікування септичного шоку, а також затримка з початком респіраторної підтримки. Для підвищення ефективності оцінки показань до переведення до ВІТ необхідно застосовувати спеціальні шкали оцінки тяжкості ПГП, такі як CRB-65. При ПГП тяжкого перебігу, окрім традиційних бактеріальних збудників (S.pneumoniae, H.influenzae, S.aureus, грамнегативих ентеробактерій), етіологічним фактором можуть збудники атипової пневмонії (Legionella spp., M.рneumoniae), а останнім часом у таких хворих все частіше виявляють віруси. Для швидкого вибору цілеспрямованого етіотропного лікування необхідне проведення бактеріоскопії мокротиння (грамнегативні чи грампозитивні бактерії), а за відсутності бактерій у мазку — експрес-діагностики (імунохроматографічні тести) чи/та полімеразна ланцюгова реакція (атипові бактерії та віруси). При бактеріальній етіології перша лінія антибіотикотерапії все ж таки повинна бути комбінованою й має включати бета-лактам і макролід. У хворих із тяжким перебігом грипу й грипозної пневмонії противірусне лікування озельтамівіром повинно початися якомога раніше — у перші 48 годин захворювання, оскільки в подальшому його ефективність суттєво знижується. При тривалому лікуванні у ВІТ слід регулярно оцінювати пацієнта на предмет можливої суперінфекції (зміни провідного збудника) і приєднання нозокоміальної інфекції. При використанні кортикостероїдів у загальній популяції хворих на ПГП відмічалось незначне, але статистично вірогідне зниження летальності [3], тоді як при супутньому призначенні кортикостероїдів у пацієнтів із тяжкою вірусною пневмонією спостерігалось підвищення летальності [4]. Незважаючи на проведення численних досліджень кортикостероїдів і декілька їх метааналізів, доказів для їх рутинного призначення при ПГП середньої тяжкості недостатньо, тоді як при тяжкій ПГП із септичним шоком можна призначити так званий пробний короткотривалий курс, наприклад, гідрокортизон у дозі 150 мг двічі на добу [1]. Висновки. При лікуванні тяжких ПГП довели свою ефективність: застосування шкал для проведення медичного сортування, ефективна діагностика й лікування дихальної недостатності та септичного шоку, забір культури до призначення антибіотика, раннє рентгенологічне обстеження, рання антибіотикотерапія з використанням бета-лактаму й макроліду.


Bibliography

1. Torres A., Chalmers J.D., Dela Cruz C.S. et al. Challenges in severe community-acquired pneumonia: a point-of-view review // Intensive Care Med. — 2019. — 45. — 159-171.
2. Hadfield J., Bennett L. Determining best outcomes from community-acquired pneumonia and how to achieve them // Respirology. — 2018. — 23. — 138-147. 
3. Stern A., Skalsky K., Avni T. Corticosteroids for pneumonia // Cochrane Database Syst. Rev. — 2017. — 12. — Cd007720.
4. Moreno G., Rodriguez A., Reyes L.F. et al. Corticosteroid treatment in critically ill patients with severe influenza pneumonia: a propensity score matching study // Intensive Care Med. — 2018. — 44. — 1470-1482.

Back to issue