



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
"Emergency medicine" №2(97), 2019
Back to issue
Дексаметазон як компонент спінальної анестезії при кесаревому розтині
Authors: Пясецька Н.В., Ткаченко Р.О., Петриченко В.В.
Київський міський центр репродуктивної й перинатальної медицини, м. Київ, Україна
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
print version
Вступ. Спінальна анестезія є золотим стандартом при виконанні планового кесарева розтину (використовується з частотою до 95 % випадків), але їй притаманні певні недоліки й ускладнення. Мета дослідження: дослідити можливості застосування субарахноїдального введення дексаметазону як ад’юванта при спінальної анестезії при кесаревому розтині. Матеріали та методи. На базі Київського міського центру репродуктивної й перинатальної медицини були обстежені 82 здорові вагітні жінки (ASA I–II) із фізіологічним перебігом вагітності, яким виконувалось оперативне втручання в плановому порядку за акушерськими показаннями (згідно з наказом МОЗ України № 977 від 27.12.2011). Під час спінальної анестезії за стандартною методикою в I групі (контрольна, n = 41 ) субарахноїдально вводили 10 мг 0,5 % бупівакаїну спінал хеві + 1 мл 0,9% р-ну NaCl. У II групі (дослідна, n = 41 ) суб-арахноїдально вводили 10 мг 0,5% бупівакаїну спінал хеві + 4 мг дексаметазону як ад’ювант. Інтраопераційно та в післяопераційному періоді здійснювали моніторинг артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, SPO2, частоти дихання та ЕКГ, серцевого індексу, варіабельності серцевого ритму. У разі виникнення ранніх ускладнень спінальної анестезії, таких як артеріальна гіпотензія, брадикардія, інтра- й післяопераційна нудота, блювання, м’язове тремтіння, фіксували факт виникнення ускладнень і час їх прояви. Результати. Отримані дані оброблені за допомогою кореляційно-регресивного аналізу (табл. 1).
Висновки. Субарахноїдальне введення дексаметазону, як ад’юванта спінальної анестезії, при кесаревому розтині вірогідно зменшує частоту виникнення артеріальної гіпотензії й нудоти (відносно сильний кореляційний зв’язок, р < 0,05), зменшує прояви м’язового тремтіння (середній кореляційний зв’язок, р < 0,05) і незначно впливає на виникнення блювання й брадикардії в інтра- й післяопераційному періоді.