New books
СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
"Emergency medicine" №2(97), 2019
Back to issue
Постопераційний біль у геріатричній практиці
Authors: Телегань В.О., Шкурупій Д.А.
Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
print version
Незважаючи на широкий вибір медикаментозних і немедикаментозних методів знеболювання в післяопераційному періоді, його адекватність і досі повністю не задовольняє ні анестезіолога, ні пацієнтів. Серед останніх 33–75 % у післяопераційному періоді скаржаться на біль середньої й сильної інтенсивності [1]. Наявні свідоцтва того, що близько 13 % населення похилого й старечого віку відчувають біль не лише як реакцію на подразнюючий агент, а і як психосоматичний біль [2]. Цьому можуть сприяти зміни продукції мелатоніну: відомо про зниження концентрації цього гормону в осіб похилого й старечого віку в нічний час [3]. Діагностика й лікування післяопераційного болю в осіб похилого й старечого віку можуть ускладнюватись наявністю хронічного, наприклад остеоартрозного, болю, іншими хронічними соматичними захворюваннями. Також слід враховувати більшу чутливість до токсичності знеболюючих засобів. Це вимагає пошуків персоніфікованих методів знеболювання в таких пацієнтів. Вважається, що пошук оптимальних стратегій постопераційного знеболювання в геріатричній практиці лежить у площині мультимодального підходу, під яким, окрім традиційних засобів, мають на увазі поєднання ад’ювантного фармакологічного й нефармакологічного лікування, у тому числі корекцію нейромедіаторних регуляторів і гормонів, фізичну реабілітацію, когнітивно-поведінкову корекцію, кінезіотерапію тощо [4]. Висновки. Отже, питання управління післяопераційним знеболюванням в осіб похилого й старечого віку залишається актуальним і потребує персоніфікації з урахуванням вікових фізіологічних і патофізіологічних особливостей.