Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Особливості виникнення когнітивних дисфункцій у хворих, які перенесли коронарне шунтування

Authors: Тітов І.І.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Післяоперативні когнітивні дисфункції (ПОКД) є частим ускладненням хірургічних втручань [1]. Щорічно у світі проводиться більше ніж 100 млн оперативних втручань у різних галузях хірургії з використанням різних методів знеболювання [2]. Згідно з даними світової літератури, частота виникнення ПОКД у ранньому післяоперативному періоді досягає 17 % після загальнохірургічних втручань, проте особливої актуальності питання набуло в кардіохірургічних хворих, у яких частота виникнення ПОКД досягає 43 % у ранньому післяопераційному періоді та 16 % — через 3 місяці після втручання [3]. Мета: проаналізувати залежність виникнення ПОКД від глибини анестезії у хворих, які перенесли оперативне втручання з приводу ішемічної хвороби серця — коронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Матеріали та методи. 79 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким було проведено шунтування коронарних судин, були розподілені на 2 групи залежно від глибини анестезії під час перфузії. До 1-ї групи увійшли пацієнти, у яких під час анестезії показник BIS підтримувався на рівні < 40, до другої — з BIS від 40 до 55. Нейрокогнітивні тести в обох групах проводилися до оперативного втручання, на 7-й день, а також через 3 місяці після операції й включали шкалу оцінки психічного статусу (Mini Mental state examination), тест складання штифтів у отвори відповідно формі (Grooved pegboard), а також тест на встановлення цифр і літер (Trial Making Test Part A). Результати. Результат тесту MMSE продемонстрував, що пацієнти 1-ї групи набирали на 7,8 % (14,2; 5,6) балів менше порівняно з рівнем вихідного тестування на 7-й день та на 3,8 % (7,3; 3,4) менше балів через 3 місяці після операції. У той же час пацієнти 2-ї групи на 7-й день набирали на 4,3 % (–8,3; 4,3) балів менше, а через 3 місяці після операції показник загальної кількості балів не відрізнявся від доопераційного рівня й становив 0 % (–5,3; 0). Результати тесту візуальної уваги й переключення задач Trial making test Part A, свідчили про те, що пацієнти 1-ї групи витрачали на тестування на 13,8 % (11; 16,5) більше часу на 7-й день (порівняно з вихідними показниками) і на 3,3 % (0; 5,7) більше часу через 3 місяці. У другій групі цей показник становив 3 % (–2,4; 5,7) на 7-й день, а через 3 місяці пацієнти витрачали на тестування на 2,6 % (–3,7; 2,9) менше часу, ніж до операції. Результати тестування за методикою Grooved pageboard показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали а виконання тесту на 8 % (5,5; 10,9) більше часу на 7-й день після операції і на 4,8 % (2,5; 9,4) більше часу через 3 місяці після оперативного втручання. У той же час показники пацієнтів 2-ї групи становили 7,1 % (5,2; 12,3) і 3,6 % (2,4; 9,8) на 7-й день і через 3 місяці після операції відповідно. Висновки. Результати клінічних досліджень у хворих, яким проводилося коронарне шунтування, показали, що під час штучного кровообігу підтримка показників BIS-моніторингу на оптимальному рівні (40–55) глибини анестезії в ранньому післяопераційному періоді й через 3 місяці після оперативного втручання є критерієм, який дозволяє зменшити частоту виникнення післяоперативної когнітивної дисфункції. Фактором ризику виникнення післяоперативної когнітивної дисфункції під час шунтування коронарних артерій в умовах штучного кровообігу є показники BIS-моніторингу менше ніж 40.

 


Bibliography

1. Ghoneim M.M., Block R.I. Clinical, methodological and theoretical issues in the assessment of cognition after anaesthesia and surgery: a review // Eur. J. Anaesthesiol. — 2012. — Vol. 29. — Р. 409-422. doi: 10.1097/EJA.0b013e328356bd6e.
2. Bianchi S.L., Tran T., Liu C., Lin S., Li Y., Keller J.M., Eckenhoff R.G., Eckenhoff M.F. Brain and behavior changes in 12-month-old Tg2576 and nontransgenic mice exposed to anesthetics // Neurobiol. Aging. — 2007. — Vol. 29. — Р. 1002-1010. doi: 10.1016/j.neurobiolaging.2007.02.009
3. Evered L., Scott D.A., Silbert B., Maruff P. Postoperative cognitive dysfunction is independent of type of surgery and anesthetic // Anesth. Analg. — 2011 May. — Vol. 112(5). — Р. 1179-85. doi: 10.1097/01.SA.0000410262.98051.76.

Back to issue