Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Періопераційні зміни тромбоцитарно-судинного гемостазу у хворих з ішемічною хворобою серця

Authors: Трофимович Є.О.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Пацієнти з ІХС становлять групу високого ризику періопераційних тромбоемболічних ускладнень. На жаль, лише частина хворих постійно приймає дезагрегантну терапію згідно із сучасними рекомендаціями, але в незначної кількості здійснюється моніторинг цієї терапії. Враховуючи безліч факторів, що впливають на первинну ланку гемостазу (хірургічна агресія, вплив інфузії, анестетиків, нестероїдних протизапальних засобів тощо), дослідження змін тромбоцитарно-судинного гемостазу (ТСГ) є актуальним. Мета: дослідити стан ТСГ у режимі online при розширених абдомінальних втручаннях у хворих з ішемічною хворобою серця. Матеріали та методи. Обстежено 25 хворих, яким виконувались операції в умовах комбінованої загальної анестезії з ШВЛ. Вік пацієнтів 65,5 ± 6,0 року; ризик за шкалою ASA — ІІ–ІІІ; RCRI — ІІ. Функціональний стан тромбоцитів оцінювали за допомогою аналізатора агрегації тромбоцитів АР 2110 та індуктора агрегації АДФ у концентрації 2,5 мкМ. Дані подані у вигляді медіан (Ме) на 1-му (вихідному), 2-му (інтраопераційному) і 3-му (через добу) етапах дослідження. Результати. З огляду на встановлені зміни ТСГ у вихідному стані всі обстежені хворі були розподілені на 3 групи: 1-ша (n = 10) — хворі, у яких виявлена гіперагрегація тромбоцитів; 2-га (n = 6) — нормоагрегація; 3-тя (n = 9) — гіпоагрегація. Плазмовий гемостаз характеризувався як гіпер- і нормокоагуляція. Також різноспрямовані зміни ТСГ спостерігались у хворих на травматичному етапі втручання й у ранньому післяопераційному періоді. Так, у хворих 1-ї групи відзначено тенденцію до зниження агрегації тромбоцитів. Ступінь агрегації (СА): Ме СА1 = 97,1; Ме СА2 = 77,4; Ме СА3 = 69,8. Швидкість агрегації за 30 секунд (ША): Ме ША1 = 86,4; Ме ША2 = 46,8; Ме ША3 = 60,6. У 2-й групі пацієнтів у цілому агрегація тромбоцитів зростала, але у двох хворих була схильність до гіпоагрегації: Ме СА1 = 66,4; Ме СА2 = 72,5; Ме СА3 = 80,5; Ме ША1 = 34,9; Ме ША2 = 40,0; Ме ША3 = 41,1. У хворих 3-ї групи встановлено тенденцію до зростання агрегації тромбоцитів, здебільшого до нормальних значень: Ме СА1 = 47,0; Ме СА2 = 68,0; Ме СА3 = 68,5; Ме ША1 = 46,0; Ме ША2 = 66,4; Ме ША3 = 67,6. Висновки. Різноспрямовані зміни ТСГ в періопераційному періоді в межах однієї групи обумовлені впливом хірургічної агресії й адекватністю анестезіологічного захисту, що потребує подальшої комплексної оцінки.



Back to issue