Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий

UkraineNeuroGlobal


UkraineCardioGlobal

Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології

Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий

Травма та її наслідки

UkraineOncoGlobal

UkrainePediatricGlobal

Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО

Жінка та війна: формули виживання

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Журнал "Медицина невідкладних станів" №2(97), 2019

Повернутися до номеру

Періопераційні зміни тромбоцитарно-судинного гемостазу у хворих з ішемічною хворобою серця

Автори: Трофимович Є.О.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Рубрики: Медицина невідкладних станів

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Вступ. Пацієнти з ІХС становлять групу високого ризику періопераційних тромбоемболічних ускладнень. На жаль, лише частина хворих постійно приймає дезагрегантну терапію згідно із сучасними рекомендаціями, але в незначної кількості здійснюється моніторинг цієї терапії. Враховуючи безліч факторів, що впливають на первинну ланку гемостазу (хірургічна агресія, вплив інфузії, анестетиків, нестероїдних протизапальних засобів тощо), дослідження змін тромбоцитарно-судинного гемостазу (ТСГ) є актуальним. Мета: дослідити стан ТСГ у режимі online при розширених абдомінальних втручаннях у хворих з ішемічною хворобою серця. Матеріали та методи. Обстежено 25 хворих, яким виконувались операції в умовах комбінованої загальної анестезії з ШВЛ. Вік пацієнтів 65,5 ± 6,0 року; ризик за шкалою ASA — ІІ–ІІІ; RCRI — ІІ. Функціональний стан тромбоцитів оцінювали за допомогою аналізатора агрегації тромбоцитів АР 2110 та індуктора агрегації АДФ у концентрації 2,5 мкМ. Дані подані у вигляді медіан (Ме) на 1-му (вихідному), 2-му (інтраопераційному) і 3-му (через добу) етапах дослідження. Результати. З огляду на встановлені зміни ТСГ у вихідному стані всі обстежені хворі були розподілені на 3 групи: 1-ша (n = 10) — хворі, у яких виявлена гіперагрегація тромбоцитів; 2-га (n = 6) — нормоагрегація; 3-тя (n = 9) — гіпоагрегація. Плазмовий гемостаз характеризувався як гіпер- і нормокоагуляція. Також різноспрямовані зміни ТСГ спостерігались у хворих на травматичному етапі втручання й у ранньому післяопераційному періоді. Так, у хворих 1-ї групи відзначено тенденцію до зниження агрегації тромбоцитів. Ступінь агрегації (СА): Ме СА1 = 97,1; Ме СА2 = 77,4; Ме СА3 = 69,8. Швидкість агрегації за 30 секунд (ША): Ме ША1 = 86,4; Ме ША2 = 46,8; Ме ША3 = 60,6. У 2-й групі пацієнтів у цілому агрегація тромбоцитів зростала, але у двох хворих була схильність до гіпоагрегації: Ме СА1 = 66,4; Ме СА2 = 72,5; Ме СА3 = 80,5; Ме ША1 = 34,9; Ме ША2 = 40,0; Ме ША3 = 41,1. У хворих 3-ї групи встановлено тенденцію до зростання агрегації тромбоцитів, здебільшого до нормальних значень: Ме СА1 = 47,0; Ме СА2 = 68,0; Ме СА3 = 68,5; Ме ША1 = 46,0; Ме ША2 = 66,4; Ме ША3 = 67,6. Висновки. Різноспрямовані зміни ТСГ в періопераційному періоді в межах однієї групи обумовлені впливом хірургічної агресії й адекватністю анестезіологічного захисту, що потребує подальшої комплексної оцінки.



Повернутися до номеру