New books
СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
"Emergency medicine" №2(97), 2019
Back to issue
Застосування гіпербаричної оксигенації в комплексному лікуванні поранень нижніх кінцівок
Authors: Юхимчук Т.Я., Левченко Т.М.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
print version
Вступ. При вогнепальних і вибухових пораненнях розвивається синдром мікроциркуляторних порушень із переходом у гіпоксію, з яким пов’язані метаболічні й функціональні зміни. Тому з метою припинення або корекції гіпоксичного синдрому на спеціалізованому етапі лікування поранених досить широко застосовується комплексне лікування з гіпербаричною оксигенацією (ГБО). Мета роботи: оптимізація лікування вогнепальних поранень нижніх кінцівок. Матеріали та методи. Нами було обстежено 30 пацієнтів з пораненнями нижніх кінцівок, які знаходились на лікуванні в НВМКЦ «ГВКГ» із 2014 по 2017 р. Переважали вогнепальні наскрізні поранення з багатоуламковими переломами й осколкові поранення з багатоуламковими переломами. Залежно від методики лікування, яку застосовували, поранених було розділено на дві групи. У 1-шу групу (n = 19) входили поранені, які отримували комплексне лікування із сеансами ГБО. Гіпербаричну оксигенацію розпочинали через 24 години після хірургічної корекції ушкоджень. Надалі ГБО-терапія проводилась 1 раз на добу через день. У 2-й групі (n = 11) поранені отримували аналогічне комплексне лікування без сеансів гіпербаричної оксигенації. Результати. Застосування ГБО сприяло: 1) зменшенню кількості оперативних втручань. У першій групі поранених кількість оперативних втручань була значно меншою й становила в одного пораненого в середньому 8, тоді як у другій групі, у якій не застосовувалась ГБО, — 12; 2) скороченню тривалості застосування антибактеріальної терапії та відсутністю зміни схем антибактеріальної терапії; 3) більш швидкому зникненню ознак запалення рани й появі грануляцій. У поранених 1-ї групи в середньому це спостерігалось на 6-й день, тоді як у 2-й групі — на 22-й день; 4) скороченню термінів перебування поранених у стаціонарі. Тривалість лікування у пацієнтів 2-ї групи була вірогідно довшою й становила в середньому 53,9 ± 4,8 дня, тоді як у поранених 1-ї групи тривалість лікування становила в середньому 33,0 ± 4,9 дня. Висновки. Отже, можна стверджувати, що ГБО доцільно застосовувати в комплексному лікуванні поранень нижніх кінцівок.