Международный эндокринологический журнал Том 15, №4, 2019
Вернуться к номеру
Оцінка інформативності й специфічності діагностичних критеріїв для проведення первинного скринінгу на акромегалію
Авторы: Хижняк О.О. (1, 2), Микитюк М.Р. (1, 2), Ніколаєв Р.С. (1), Барабаш Н.Є. (1), Манська К.Г. (1)
1 - ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна
2 - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Найбільш ефективним методом ранньої діагностики будь-якого захворювання, а особливо такого рідкісного, як акромегалія, вважається популяційний скринінг у групах підвищеного ризику, упровадження якого в Україні потребує розробки методологічних підходів і економічного обґрунтування. Мета: на підставі проведення порівнянного аналізу визначити інформативність і специфічність питань, що будуть включені до анкети первинного скринінгу акромегалії. Матеріали та методи. Анкетування проводилося у двох групах осіб: група 1 — хворі, яким діагноз акромегалії був верифікований у Нейроендокринологічному центрі ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» (n = 123); група 2 (n = 550) — особи з групи ризику, а саме пацієнти, які прийшли на амбулаторний візит до лікаря загальної практики, терапевта, кардіолога, ендокринолога з різних причин і мають соматичну і/або ендокринну патологію. Аналіз отриманих даних проведено методом варіаційної статистики з використанням програмного комплексу SPSS 19.0 Statistical Software (IBM Corp., Armonk, NY, USА). Результати. Перший блок питань розробленої анкети спрямований на виявлення фенотипових ознак, тобто оцінку пацієнтом змін його зовнішності. Другий блок питань анкети спрямований на визначення пацієнтами скарг, які можуть бути ознакою патологічного процесу центральної нервової системи й гіпофіза. На підставі проведеного порівняльного аналізу в остаточному варіанті запропоновано анкету з 11 питань, що відображають найбільш вірогідні ознаки й клінічні прояви перманентної гіперсоматотропінемії. Анкета призначена для опитування осіб із груп ризику з метою проведення опортуністичного скринінгу на акромегалію. Висновки. Запропонована методика виявлення значущості клінічних ознак акромегалії дозволяє з високим ступенем вірогідності визначити остаточні питання для анкети, призначеної для скринінгу на акромегалію.
Актуальность. Наиболее эффективным методом ранней диагностики какого-либо заболевания, а особенно такого редкого, как акромегалия, считается популяционный скрининг в группах повышенного риска, внедрение которого в Украине требует разработки методологических подходов и экономического обоснования. Цель: на основании сравнительного анализа определить информативность и специфичность вопросов, которые будут включены в анкету первичного скрининга на акромегалию. Материалы и методы. Анкетирование проводилось в двух группах: группа 1 — больные, у которых диагноз акромегалии был верифицирован в Нейроэндокринологическом центре ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевського НАМН Украины» (n = 123); группа 2 (n = 550) — лица из группы риска, которые пришли на амбулаторный визит к врачу общей практики — семейной медицины, терапевту, кардиологу, эндокринологу по разным причинам и при наличии соматической и/или эндокринной патологии. Анализ полученных данных проведен методом вариационной статистики с помощью программного комплекса SPSS 19.0 Statistical Software (IBM Corp., Armonk, NY, USA). Результаты. Первый блок вопросов разработанной анкеты направлен на определение фенотипических признаков, то есть оценку пациентом изменений его внешности. Второй блок вопросов анкеты направлен на выявление у больного жалоб, которые могут быть признаком патологического процесса в центральной нервной системе и гипофизе. На основании проведенного сравнительного анализа в окончательном варианте была предложена анкета из 11 вопросов, которые отображают наиболее достоверные признаки и клинические проявления перманентной гиперсоматотропинемии. Анкета предназначена для опроса лиц из групп риска с целью проведения оппортунистического скрининга на акромегалию. Выводы. Предложенная методика выявления значимости клинических признаков акромегалии позволяет с высокой вероятностью определить окончательные вопросы для анкеты, предназначенной для скрининга на акромегалию.
Background. The most effective method for early diagnosis of any disease, and especially such rare as acromegaly, is considered to be population screening in high-risk groups, the introduction of which in Ukraine requires the development of methodological approaches and economic substantiation. The purpose of the study: based on a comparative analysis, to determine the informativity and specificity of questions that will be included in the questionnaire of primary screening for acromegaly. Materials and methods. The survey was conducted in two groups of people: group 1 — patients with diagnosis of acromegaly verified in the neuroendocrinology center of State Institution “V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” (n = 123); group 2 (n = 550) — persons from the risk group, namely, those who came to an outpatient visit to a general practitioner, therapist, cardiologist, endocrinologist for various reasons and in the presence of somatic and/or endocrine pathology. The evaluation of the obtained data was carried out by the analysis of variance using the software complex SPSS 19.0 (IBM Corp., Armonk, NY, USA). Results. The first set of questions in the developed questionnaire is the evaluation of phenotypic characteristics, that is, the patient’s assessment of changes in his/her appearance. The second set of questions is the determination of complaints by patients that can be a sign of the presence of a pathological process in the central nervous system and pituitary gland. Based on the comparative analysis, in the final version, the questionnaire had 11 questions, which reflect the most significant signs and clinical manifestations of permanent excessive growth hormone. The questionnaire is intended for interviewing individuals at risk in order to carry out opportunistic screening for acromegaly. Conclusions. The proposed method for evaluating the significance of clinical signs of acromegaly allows us to determine with a high degree of probability the final questions for the screening questionnaire.
акромегалія; гіперсоматотропінемія; скринінг; опитування; анкета
акромегалия; гиперсоматотропинемия; скрининг; опрос; анкета
acromegaly; excessive growth hormone; screening; survey; questionnaire
Вступ
Матеріали та методи
Результати
- Помітну для Вас і/або оточуючих Вас осіб зміну Вашої зовнішності.
- Потовщення пальців та/або збільшення розміру взуття.
- Збільшення носа.
- Збільшення губ.
- Збільшення надбрівних дуг і виличної кістки.
- Збільшення розмірів щелеп із порушенням прикусу й розширенням міжзубних проміжків.
- Збільшення окружності голови (попередні головні убори Вам стали малі).
- Надлишкову пітливість.
- Збільшення розмірів язика й утруднення мови, огрубіння голосу.
- Виділення з молочних залоз.
- Погіршення зору (звуження поля зору).
Обговорення
Висновки
- Melmed S, Bronstein MD, Chanson PA, et al. Consensus Statement on acromegaly therapeutic outcomes. Nat Rev Endocrinol 2018;14(9):552-561. doi: 10.1038/s41574-018-0058-5.
- Horvath E, Kovacs K. Pathology of acromegaly. Neuroendocrinology. 2006;83(3-4):161-165. DOI: 10.1159/000095524.
- Kannan S, Kennedy L. Diagnosis of acromegaly: state of the art. Expert Opin Med Diagn. 2013 Sep;7(5):443-53. doi: 10.1517/17530059.2013.820181.
- Daly AF, Tichomirowa MA, Beckers A. The epidemiology and genetics of pituitary adenomas. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2009 Oct;23(5):543-54. doi: 10.1016/j.beem.2009.05.008.
- Nilsson B, Gustavasson-Kadaka E, Bengtsson BA, Jonsson B. Pituitary adenomas in Sweden between 1958 and 1991: incidence, survival, and mortality. J Clin Endocrinol Metab. 2000 Apr;85(4):1420-5.
- Daly AF, Burlacu MC, Livadariu E, Beckers A. The epidemiology and management of pituitary incidentalomas. Horm Res. 2007;68 Suppl 5:195-8. doi: 10.1159/000110624.
- Mercieca C, Gruppetta M, Vassallo J. Epidemiology, treatment trends and outcomes of acromegaly. Eur J Intern Med. 2012 Dec;23(8):e206-7. doi: 10.1016/j.ejim.2012.07.010.
- Lavrentaki A, Paluzzi A, Wass JA, et al. Epidemiology of acromegaly: review of population studies. Pituitary. 2017 Feb;20(1):4-9. doi: 10.1007/s11102-016-0754-x.
- Bernabeu I, Aller J, Álvarez-Escolá C, et al. Criteria for diagnosis and postoperative control of acromegaly, and screening and management of its comorbidities: Expert consensus. Endocrinol Diabetes Nutr. 2018;65(5):297-305. doi: 10.1016/j.endinu.2018.01.008.
- Petrossians P, Tichomirowa MA, Stevenaert A, et al. The Liege Acromegaly Survey (LAS): a new software tool for the study of acromegaly. Ann Endocrinol (Paris). 2012;73(3):190-201. doi: 10.1016/j.ando.2012.05.001.
- Bolanowski M, Zatonska K, Kaluzny M, et al. A follow-up of 130 patients with acromegaly in a single centre. Neuro Endocrinol. Lett. 2006;27(6):828-832.
- Fernandez A, Karavitaki N, Wass JA. Prevalence of pituitary adenomas: a community-based, cross-sectional study in Banbury. Clin Endocrinol (Oxf). 2010 Mar;72(3):377-82. doi: 10.1111/j.1365-2265.2009.03667.x.
- Molitvoslovova N, Przhiyalkovskaya E, Rozhinskaya L, Melnichenko G. Russian register of patients with hypothalamo-hypophyseal disorders: update to May 2010. In: Abstract book of 14th Congress of ENEA. Liege. 2010;58:119.
- Sesmilo G, Webb SM. Twelve years of the Spanish acromegaly registry: a historical view of acromegaly management in Spain. Endocrinol Nutr. 2010 Feb;57(2):39-42. doi: 10.1016/j.endonu.2010.01.003.
- Vandeva S, Andreeva M, Orbetsova M, et al. Acromegaly in Bulgaria – Epidemiological characteristics of acromegaly in the Bulgarian population. Endocrinologia Jrnl. 2010;(3):142-150.
- Khyzhnyak O, Nikolaiev R, Guk M, Nikolaiev R, Gogitidze T. Clinical and hormonal features of acromegaly in patients from a Ukrainian neuroendocrinology centre. Problemi endokrinnoi patologii. 2019;68(2):110-130. doi: org/10.21856/j-PEP.2019.2.17.
- Mykytiuk MR, Khyzhnyak OO. Analysis of national registries of patients with acromegaly of foreign countries and own observations. Endokrynologiya. 2010;15(1):107-114. (in Ukrainian).
- Knutzen R, Ezzat S. The cost of medical care for the acromegalic patient. Neuroendocrinology. 2006;83(3-4):139-44. doi: 10.1159/000095521.
- Daly AF, Cogne M, Jaffrain-Rea MX, et al. The epidemiology of pituitary tumors: results of an international collaborative study. In: The Endocrine Society Annual Meeting, Toronto Canada, June 2-5, 2007.
- Khyzhnyak O, Velykykh N, Levchenko T, et al. Clinical observation of combined pathology – acromegaly and fibrous osteodysplasia (McCune-Albright syndrome). Problemi Endokrynnoi Patologii. 2008;4:56-62. (in Russian).
- Cochrane AL, Holland WW. Validation of screening procedures. British Medical Bulletin. 1971;27(1):3-8.
- Fletcher RH, Fletcher SW. Clinical Epidemiology: the essentials. Lippincott Williams & Wilkins, 2005. 252 p.
- Bolanowski M, Zatonska K, Kaluzny M, et al. A follow-up of 130 patients with acromegaly in a single centre. Neuro Endocrinol. Lett. 2006;27(6):828-32.
- Levy MJ, Matharu M, Goadsby PJ. Chronic headache and pituitary tumors. Curr Pain Headache Rep. 2008;12(1):74-8.
- Lesén E, Granfeldt D, Houchard A, et al. Comorbidities, treatment patterns and cost-of-illness of acromegaly in Sweden: a register-linkage population-based study. Eur J Endocrinol. 2017;176(2):203-212. doi: 10.1530/EJE-16-0623.