Журнал «Здоровье ребенка» Том 14, №7, 2019

Вступ

Щорічно близько 35 % населення Землі звертаються по медичну допомогу з клінічними симптомами алергії. Першим дзвіночком алергічної патології в дітей, як правило, є харчова алергія, яка переважно проявляється атопічним дерматитом. Поширеність атопічного дерматиту в різних країнах світу, згідно з даними International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ІSАAC), становить: в Австрії — 9,7–19,9 %, Латвії — 5,4–6,5 %, Польщі — 13,2–15,5 %, Фінляндії — 15–19 %, Швеції — 46,9–48,8 %, у Росії — 5,9–40 % [1]. Водночас, згідно з даними офіційної статистики, частота даної патології в Україні коливається в межах 3–10 на 1000 дітей [2, 3]. Таку ситуацію можна пояснити наявністю термінологічних відмінностей у трактуванні атопічного дерматиту в дітей, різними методичними підходами до проведення статистичних досліджень, клінічним і віковим поліморфізмом захворювання [4]. Значна поширеність даної патології, неухильне зростання її частоти в усьому світі, горезвісний «алергічний марш», який, стартуючи в ранньому дитинстві, нерідко супроводжує хворого протягом усього життя, зумовлюють надзвичайну актуальність даної проблеми.

Протягом останніх років активно обговорюються дискусійні питання щодо термінології, клінічних особливостей і лікування атопічного дерматиту. Зокрема, неоднозначно трактується застосування різних груп антигістамінних препаратів у терапії захворювання. Існують дослідження, які доводять, що сьогодні немає переконливих доказів високого рівня, які підтверджують або спростовують ефективність і безпеку пероральних антигістамінних препаратів (антагоністів Н₁-рецепторів) у лікуванні атопічного дерматиту [5]. Водночас в інших публікаціях відзначається, що ці препарати традиційно застосовують як монотерапію для лікування свербежу при атопічному дерматиті, що має великий вплив на якість життя хворого. Крім антигістамінного та протизапального ефекту, антигістамінні препарати виявляють заспокійливу дію, що для лікування атопічного дерматиту є надзвичайно актуальним [6, 7]. У цьому контексті на особливу увагу заслуговують антигістамінні препарати першої генерації, які, маючи седативний і антихолінергічний ефекти, здатні усунути свербіж шкіри, а отже, і порушення сну, які супроводжують ураження шкіри у хворих на атопічний дерматит. Тривалий і безпечний клінічний досвід застосування препаратів цієї групи робить їх привабливими для застосування в дітей раннього віку.

Викладена вище ситуація диктує потребу кропіткої роботи щодо підбору антигістамінних препаратів для лікування дітей, хворих на атопічний дерматит. У цьому контексті нас зацікавив препарат Фенокіт (СУІП ТОВ «Сперко Україна») (диметиндену малеат). Чому саме цей препарат? Фенокіт (диметиндену малеат) — антигістамінний препарат І покоління, конкурентний інгібітор Н₁-гістамінових рецепторів, який завдяки високій селективності й афінності щодо рецепторів має виражений антигістамінний ефект [7, 8]. Водночас препарат проявляє потужний стабілізаційний вплив на мембрани тканинних базофілів, що сприяє опосередкованому протизапальному ефекту [7]. Виражені холінолітичні ефекти (тахікардія, нудота, збудження) при застосуванні препарату в терапевтичних дозах практично не розвиваються [8].

Диметиндену малеат, окрім гістамінових рецепторів, блокує ефекти інших медіаторів алергічного запалення (кінінів, серотоніну), що також дозволяє зменшити прояви алергічного запалення й свербежу. Будучи блокатором H₁-гістамінових рецепторів I покоління, диметиндену малеат є високоліпофільним препаратом, що дозволяє йому легко проникати через гематоенцефалічний бар’єр, зв’язуватися з H₁-гістаміновими рецепторами головного мозку і виявляти седативний ефект [8].

Вибір диметиндену малеату ґрунтується на його основних фармакологічних характеристиках. Тривалий досвід його перебування на фармацевтичному ринку (понад 70 років) робить цей препарат особливо привабливим для дослідження [8, 9].

Мета: оцінити ефективність перорального антигістамінного препарату першого покоління Фенокіт у лікуванні атопічного дерматиту в дітей раннього віку.

Матеріали та методи

Ми провели відкрите обсерваційне постреєстраційне клінічне дослідження з оцінки ефективності та переносимості препарату Фенокіт при лікуванні атопічного дерматиту в дітей раннього віку.

Критеріями включення в дослідження були: вік дитини 1–18 міс.; уперше діагностований атопічний дерматит (перебіг легкої або середньої тяжкості); грудне або змішане вигодовування; згода батьків на участь дитини в дослідженні.

Критерії виключення: супутні соматичні та неврологічні захворювання, тяжка форма атопічного дерматиту.

Методи обстеження:

— загальноклінічний аналіз крові та сечі;

— УЗД органів черевної порожнини;

— консультація дитячого невролога;

— оцінка ступеня тяжкості атопічного дерматиту за індексом SCORAD;

— опитувальник для матерів із метою оцінки вираженості свербежу;

— опитування батьків щодо якості життя дитини з атопічним дерматитом (Infant’s Dermatitis Quality of Life Questionnaire);

— реєстрація лікарем частоти небажаних явищ та побічних ефектів.

Досліджувану групу склали 50 пацієнтів, які як антигістамінну терапію отримували препарат Фенокіт у добовій дозі 2 краплі/кг, розділеній на три прийоми. Тривалість застосування препарату становила від 14 до 20 днів. Для догляду за шкірою використовували емолієнти.

Спостереження за дітьми проводили в умовах Львівського міського дитячого алергологічного центру Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова». Передбачалося п’ять візитів у клініку — на старті лікування та щотижня в динаміці впродовж місяця.

Моніторинг перебігу атопічного дерматиту здійснювали на підставі оцінки ступеня тяжкості захворювання за індексом SCORAD (Scoring of Atopic Dermatitis), вираженості свербежу, реєстрації лікарем частоти небажаних явищ та побічних ефектів, якості життя пацієнтів.

При проведенні оцінки ступеня тяжкості атопічного дерматиту за шкалою SCORAD заповнювали спеціальний бланк. Оцінку клінічних симптомів проводили за допомогою шкали SCORAD на підставі поширеності висипу (%) (А) та інтенсивності симптомів (бали) (В).

Оцінку поширеності уражень на поверхні шкіри визначали в досліджуваних групах за правилом «дев’ятки» (табл. 1).

Визначення та інтенсивність морфологічних елементів оцінювали за чотирибальною шкалою (від 0 до 3):

— еритема (гіперемія);

— набряк/папула;

— мокнуття/кірки;

— екскоріації;

— ліхеніфікації;

— сухість.

SCORAD = A/5 + 7 х B/2,

де А — площа ураження шкіри у відсотках; B — сума балів оцінки інтенсивності морфологічних елементів дерматиту.

Найтяжчим симптомом, який має великий вплив на якість життя дітей, хворих на атопічний дерматит, є свербіж шкіри [2, 3]. Боротьба зі свербежем, який може негативно вплинути на сон дитини, — важлива складова терапії захворювання. Якщо дитина переживає тяжку безсонну ніч, то виснажуються і батьки, й інші члени сім’ї. Ми оцінювали свербіж за 10-бальною шкалою зі слів батьків (0 — відсутній, 10 — максимально виражений).

Опитування батьків щодо якості життя дитини з атопічним дерматитом (Infant’s Dermatitis Quality of Life Questionnaire) проводили за допомогою стандартизованої анкети, призначеної для дітей від 0 до 4 років. Анкета включала 10 запитань, кожне з яких оцінювали за чотирибальною шкалою — від 0 до 3. Запитання містили інформацію про сон, настрій, активність дитини, а також переживання, пов’язані зі споживанням їжі та отриманим лікуванням. Мінімальна кількість балів становила 0, а максимальна — 30. Таким чином, чим нижча сумарна бальна оцінка, тим краща якість життя дитини.

Результати та обговорення

У процесі дослідження із загальної групи 50 дітей вибуло четверо, оскільки виникла потреба приєднання до схеми лікування додаткових препаратів (топічних кортикостероїдів).

На рис. 1 показана динаміка зниження індексу SCORAD у пацієнтів упродовж лікування.

Інтенсивність свербежу становила 6,4 бала на початку лікування й суттєво зменшилася протягом спостереження (до 0,3). Динаміка інтенсивності свербежу відображена на рис. 2.

Сьогодні, оцінюючи ефективність будь-яких способів лікування, піддають аналізу не лише об’єктивні показники, але й суб’єктивну оцінку впливу хвороби на життя дитини. Суб’єктивний показник задоволення власних потреб у житті прийнято визначати як якість життя. Якість життя із загального поняття перетворилася на предмет наукових досліджень; її почали враховувати практичні лікарі, оскільки вона визначає ступінь комфортності пацієнта. Середній загальний бал опитування батьків щодо якості життя дитини з атопічним дерматитом оцінювався батьками на старті дослідження та протягом лікування дитини. Динаміка оцінки якості життя наведена на рис. 3.

Як бачимо, на початку лікування середній загальний бал оцінки якості життя становив 19,1. Повторна оцінка проведена через 4 тижні й показала суттєве покращання показників якості життя (до 4,2 бала). Безпечність і переносимість препаратів ми оцінювали за наявністю чи відсутністю побічних ефектів.

Під час застосування препарату у трьох пацієнтів були зафіксовані побічні ефекти, серед яких у 2 дітей спостерігалася епізодична нудота, в 1 — підвищена дратівливість. Зареєстровані випадки побічної дії не потребували відміни препарату.

Вагомим недоліком багатьох представників блокаторів H₁-гістамінових рецепторів I покоління є феномен тахіфілаксії, який полягає в суттєвому зниженні лікувального ефекту при повторному застосуванні препарату, що зумовлює потребу нетривалого їх застосування (впродовж 7–10 днів) із наступною заміною на інший препарат [10].

Препарат Фенокіт показав високу клінічну ефективність при застосуванні протягом 14–20 днів, що робить можливим його тривале застосування.

Висновки

У процесі проведеного дослідження отримані переконливі результати ефективності застосування препарату Фенокіт у лікуванні дітей, хворих на атопічний дерматит. На підставі аналізу запропонованих у дослідженні об’єктивних і суб’єктивних критеріїв можна стверджувати, що даний препарат виявився ефективним у 87 % пацієнтів і не викликав значних побічних ефектів.

Конфлікт інтересів. Не заявлений.