Международный эндокринологический журнал Том 16, №2, 2020
Вернуться к номеру
Прогностические признаки неблагоприятного течения ишемической болезни сердца у больных сахарным диабетом 2-го типа
Авторы: Урманова Ю.М.(1), Мухтарова Ш.Ш.(1), Гроссман А.Б.(2), Мухтарова М.З.(3), Тригулова Р.Х.(4)
(1) — Ташкентский педиатрический медицинский институт, г. Ташкент, Республика Узбекистан
(2) — Green-Templeton College at the University of Oxford, UK
(3) — Ташкентская медицинская академия, г. Ташкент, Республика Узбекистан
(4) — Республиканский специализированный научно-практический центр кардиологии
МЗ Республики Узбекистан, г. Ташкент, Республика Узбекистан
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Попри успішний розвиток медичних технологій у діагностиці ішемічної хвороби серця (ІХС), смертність від серцево-судинних захворювань у популяції хворих на цукровий діабет (ЦД) не знижується. Розробка алгоритму ранньої діагностики ІХС та шляхів її корекції є актуальною проблемою кардіології та ендокринології. Мета — визначення прогностичних ознак несприятливого перебігу ішемічної хвороби серця для посилення ефективності стратифікації ризику у хворих на ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. Під наглядом протягом 2017–2019 рр. перебувало 40 хворих (16 чоловіків і 24 жінки) на ЦД 2-го типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця. Брали до уваги наявність гострого інфаркту міокарда, гострих порушень мозкового кровообігу, повторні оперативні втручання (черезшкірне коронарне втручання, аортокоронарне шунтування) за поточні 3 роки. Середній вік хворих становив 65,5 року. Результати. Як можливі предиктори несприятливого прогнозу проаналізовано 119 ознак, зареєстрованих у перші три дні від моменту надходження хворого. Аналізували предиктори розвитку ІХС, зокрема параметри, що вказували на найбільшу частоту в групі хворих із несприятливим перебігом ЦД та ІХС. Патогномонічними предикторами прогресування ІХС у хворих на ЦД 2-го типу були систолічна дисфункція лівого шлуночка (фракція викиду < 40 %), систолічний АТ > 160 мм рт.ст. або діастолічний АТ вище 100 мм рт.ст., ЕКГ-ознаки ішемії міокарда, що зберігаються при виписці зі стаціонару. Висновки. Факторами, що негативно впливають на віддалений прогноз перебігу ІХС у хворих на ЦД 2-го типу, є декомпенсація ЦД, зокрема високий рівень глікемії натще (> 13 ммоль/л), а також підвищення рівня загального холестерину і холестерину ліпопротеїдів низької щільності.
Актуальность. Несмотря на успешное развитие медицинских технологий в диагностике ишемической болезни сердца (ИБС), смертность от сердечно-сосудистых заболеваний в популяции больных сахарным диабетом (СД) не снижается. Разработка алгоритма ранней диагностики ИБС и путей ее коррекции является актуальной проблемой кардиологии и эндокринологии. Цель — определение прогностических признаков неблагоприятного течения ишемической болезни сердца и разработка таблицы тестовых вероятностей для усиления эффективности стратификации риска у больных СД 2-го типа. Материалы и методы. Под наблюдением на протяжении 2017–2019 гг. находилось 40 больных (16 мужчин и 24 женщины) с СД 2-го типа в сочетании с ИБС. Учитывали наличие острого инфаркта миокарда, острых нарушений мозгового кровообращения, повторные оперативные вмешательства (чрескожное коронарное вмешательство, аортокоронарное шунтирование) за текущие 3 года. Средний возраст больных составил 65,5 года. Результаты. Всего в качестве возможных предикторов неблагоприятного прогноза проанализировано 119 признаков, зарегистрированных в первые три дня от момента поступления больного. В качестве маркеров ИБС приняты параметры, которые демонстрировали наиболее высокую частоту встречаемости в группе больных с неблагоприятным течением СД и ИБС. Наиболее патогномоничными предикторами прогрессирования ИБС у больных с СД 2-го типа явились: систолическая дисфункция левого желудочка (фракция выброса < 40 %), систолическое АД > 160 мм рт.ст. или диастолическое АД выше 100 мм рт.ст., ЭКГ-признаки ишемии миокарда, сохраняющиеся при выписке из стационара. Выводы. Факторами, негативно влияющими на отдаленный исход ИБС у больных с СД 2-го типа, являются декомпенсация СД, в частности высокий уровень тощаковой гликемии (> 13 ммоль/л), а также повышение уровня общего холестерина и холестерина липопротеидов низкой плотности.
Background. Despite the successful development of medical technologies in the diagnosis of coronary heart disease, mortality due to cardiovascular diseases in the population of patients with diabetes mellitus (DM) is not reduced. The development of an algorithm for the early diagnosis of coronary heart disease and ways to correct it is a topical problem of cardiology and endocrinology. The purpose is to determine prognostic signs for an unfavorable course of coronary heart disease and develop a table of test probabilities in order to enhance the effectiveness of risk stratification in patients with type 2 DM. Materials and methods. During 2017–2019, there were observed 40 patients (16 men and 24 women) with type 2 DM in combination with coronary heart disease. We took into account the presence of acute myocardial infarction, acute cerebrovascular accidents (stroke), repeated surgical interventions (percutaneous coronary intervention, coronary artery bypass grafting) for the last 3 years. The average age of patients was 65.5 years. Results. In total, 119 signs recorded in the first three days from the moment of patient’s admission were analyzed as possible predictors of an unfavorable prognosis. As markers of coronary heart disease, parameters were adopted that showed the highest occurrence in the group of patients with adverse course of DM and coronary heart disease. The most pathognomonic predictors of coronary heart disease progression in patients with type 2 DM were left ventricular systolic dysfunction (ejection fraction < 40 %), systolic blood pressure > 160 mmHg or diastolic blood pressure above 100 mmHg, electrocardiographic signs of myocardial ischemia, persisting upon discharge from the hospital. Conclusions. Criteria that negatively affect the long-term outcome of coronary heart disease in patients with type 2 diabetes are decompensation of DM, in particular, a high level of fasting glycemia (> 13 mmol/l), as well as an increase in total cholesterol and low-density lipoprotein cholesterol.
цукровий діабет 2-го типу; ішемічна хвороба серця; фактори ризику
сахарный диабет 2-го типа; ишемическая болезнь сердца, факторы риска
type 2 diabetes mellitus; coronary heart disease; risk factors
Введение
Материалы и методы
Результаты
Обсуждение
Выводы
- Leon B.M., Maddox T.M. Diabetes and cardiovascular disease. Epidemiology, biological mechanisms, treatment recommendations and future research. World J. Diabetes. 2015. 6 (13). 1246-1258. doi: 10.4239/wjd.v6.i13.1246
- Matheus A.S., Tannus L.R., Cobas R.A., Palma C.C., Negrato C.A., Gomes M.B. Impact of diabetes on cardiovascular disease: an update. Int. J. Hypertens. 2013. 2013. 653789.
- Standl E. Heart failure in diabetes. from an increased risk to a treatment target. Diabetes Mellit. 2018. 21 (5). 399-403. doi: https://doi.org/10.14341/dm9846
- Einarson T.R., Acs A., Ludwig C., Panton U.H. Prevalence of cardiovascular disease in type 2 diabetes. a systematic literature review of scientific evidence from across the world in 2007–2017. Cardiovasc Diabetol. 2018. 17 (1). 83. doi: https://doi.org/10.1186/s12933-018-0728-6
- Cavender M.A., Steg P.G., Smith S.C. Jr. et al. Impact of diabetes mellitus on hospitalization for heart failure, cardiovascular events, and death. Circulation. 2015. 132 (10). 923-931. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.114.014796
- Dei Cas A., Khan S.S., Butler J. et al. Impact of diabetes on epidemiology, treatment, and outcomes of patients with heart failure. JACC Hear Fail. 2015. 3 (2). 136-145. doi: https://doi.org/10.1016/j.jchf.2014.08.004
- Goff D.C. Jr., Lloyd-Jones D.M., Bennett G., Coady S., D’Agostino R.B., Gibbons R. et al. 2013 ACC/AHA guideline on the assessment of cardiovascular risk. a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. Circulation. 2014. 129 (25). 49-73.
- Kengne A.P., Batty G.D., Hamer M., Stamatakis E., Czernichow S. Association of C-reactive protein with cardiovascular disease mortality according to diabetes status. pooled analyses of 25,979 participants from four U.K. prospective cohort studies. Diabetes Care. 2012. 35 (2). 396-403.
- Cosentino F., Grant P.J., Aboyans V., Bailey C.J., Ceriello A., Delgado V. et al. 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD. The Task Force for diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). European Heart Journal. 2020. 41 (2). 255-323. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486
- Rana J.S., Liu J.Y., Moffet H.H., Jaffe M., Karter A.J. Diabetes and prior coronary heart disease are not necessarily risk equivalent for future coronary heart disease events. J. Gen. Internal. Med. 2016. 31 (4). 387-393.
- Stone N.J., Robinson J., Lichtenstein A.H., Merz C.N., Blum C.B., Eckel R.H. et al. 2013 ACC/AHA guideline on the treatment of blood cholesterol to reduce atherosclerotic cardiovascular risk in adults: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. Circulation. 2013. 129. 1-45.
- Akazawa S., Tojikubo M., Nakano Y., Nakamura S., Tamai H., Yonemoto K. et al. Usefulness of carotid plaque (sum and maximum of plaque thickness) in combination with intima-media thickness for the detection of coronary artery disease in asymptomatic patients with diabetes. J. Diabetes Invest. 2016. 7 (3). 396-403.
- Scirica B.M., Bhatt D.L., Braunwald E., Raz I., Cavender M.A., Im K. et al. Prognostic implications of biomarker assessments in patients with type 2 diabetes at high cardiovascular risk: a secondary analysis of a randomized clinical trial. JAMA Cardiol. 2016. 1. 989-998.
- Menke A., Casagrande S., Geiss L., Cowie C.C. Prevalence of and trends in diabetes among adults in the United States, 1988–2012. JAMA. 2015. 314 (10). 1021-1029. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2015.10029
- Wang L., Gao P., Zhang M. et al. Prevalence and ethnic pattern of diabetes and prediabetes in China in 2013. JAMA. 2017. 317 (24). 2515-2523. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2017.7596
- Rawshani A., Rawshani A., Franzén S. et al. Mortality and cardiovascular disease in type 1 and type 2 diabetes. N. Engl. J. Med. 2017. 376 (15). 1407-1418. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1608664
- Avogaro A., Giorda C., Maggini M. et al. Incidence of coronary heart disease in type 2 diabetic men and women. impact of microvascular complications, treatment, and geographic location. Diabetes Care. 2007. 30 (5). 1241-1247. doi: https://doi.org/10.2337/dc06-2558
- Stefan N., Staiger H., Wagner R. et al. A high-risk phenotype associates with reduced improvement in glycaemia during a lifestyle intervention in prediabetes. Diabetologia. 2015. 58 (12). 2877-2884. doi: https://doi.org/10.1007/s00125-015-3760-z