Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 8, №3, 2020

Back to issue

Проблема когнітивних порушень у хворих на хронічний гепатит С

Authors: Ворожбит О.Б.
Національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Хронічний гепатит С (ХГС) належить до числа найактуальніших проблем охорони здоров’я всіх країн світу й асоціюється з різноманітними позапечінковими проявами та цілою низкою ускладнень, серед яких одне з найбільш грізних — печінкова енцефалопатія (ПЕ). У більшості випадків ПЕ є зворотним процесом порушенням інтелектуальної, емоційної, психомоторної і поведінкової функцій мозку внаслідок метаболічних порушень, що розвиваються в результаті гострих або хронічних уражень печінки. На даному етапі дослідження нейропсихологічних синдромів, зокрема діагностики когнітивних порушень (КП), при ПЕ є надзвичайно актуальним і знаходиться на стадії інтенсивного розвитку. Діагностика КП ґрунтується на результатах різноманітних психометричних тестів і нейрофізіологічних досліджень.
Мета. Вивчити особливості розвитку когнітивних порушень у хворих на хронічний вірусний гепатит С та можливість їх профілактики на сучасному етапі.
Матеріали та методи. Обстежено 129 хворих на ХГС, які знаходились на стаціонарному лікуванні в НП КЗ «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» та зверталися на консультацію на кафедру інфекційних хвороб ЛНМУ ім. Данила Галицького. Підтвердження діагнозу ХГС проводилося згідно з клінічними рекомендаціями. Також усім пацієнтам було проведено загальноприйняті клінічні об’єктивні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. Усім пацієнтам визначали рівень кріоглобулінів у сироватці крові. Вираженість когнітивних розладів оцінювали в кожного пацієнта методами, які включали: шкалу ментального статусу (MMSE), тест малювання годинника (GDS), тест вербальних асоціацій (CDR), які проводили при надходженні та під час консультації, а також повторно після закінчення противірусної терапії і досягнення стійкої вірусологічної відповіді (СВВ).
Результати та обговорення. Проблема порушень когнітивних функцій у пацієнтів з ХГС займає сьогодні важливе місце через прогресивне зростання кількості пацієнтів, у яких КП призводять до зниження якості життя, порушення соціальної та професійної діяльності. У дослідження було включено 129 хворих на ХГС віком від 18 до 65 років, серед яких жінок — 59 (45,73 %), а чоловіків — 70 (54,26 %). Серед обстежених осіб частка хворих із виявленими КП становила 67 % під час першого тестування та 56 % після закінчення лікування. У 96 обстежених (74,41 %) виявлено наявність кріоглобулінів. Вірогідних відмінностей у виявлені КП залежно від статі не виявлено, проте при аналізі ступеня тяжкості встановлено, що серед чоловіків переважали КП середньої тяжкості, тоді як у жінок частіше зустрічалися КП легкого ступеня. Слід відзначити, що серед пацієнтів з кріоглобулінемією КП виявлялися у 103 осіб (79,8 %). Відсутність вірогідних відмінностей тесту перед терапією та після її закінчення можна пояснити наявністю кріоглобулінемічного ураження судин головного мозку, яке, ймовірно, відіграє важливу роль у розвитку КП. 
Висновки. За результатами проведеного аналізу виявлено, що більш ніж у половини обстежених хворих на ХГС наявні КП переважно середнього та легкого ступеня, які вірогідно частіше виявлялися у хворих з кріоглобулінемією і незначно зменшувалися після проведеної противірусної терапії і досягнення СВВ. КП має не лише значний негативний вплив на якість життя пацієнта та його близьких, але створює додаткові проблеми у діагностиці та лікуванні хворих на ХГС, тому дана проблема потребує подальшого вивчення. 


Back to issue