Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 8, №3, 2020

Back to issue

Особливості інфекційної захворюваності серед військовослужбовців ЗС України під час проведення АТО/ООС

Authors: Огороднійчук І.В., Іванько О.М., Щепанков С.М., Шпак М.О.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. У світі зберігаються або з’являються збройні конфлікти, що сприяють зростанню та поширенню інфекційних хвороб. Зростання інфекційної захворюваності в період військових конфліктів відбувається внаслідок: збільшення міграції населення; збільшення поширення переносників захворювань та погіршення екології; погіршення роботи органів охорони здоров’я, а в деяких регіонах і повної їх відсутності; зниження охоплення населення щепленнями, профілактичними засобами; погіршення забезпечення медикаментами; недостатності медичного персоналу, діагностичного обладнання; проблеми щодо забезпечення енергоносіями, продуктами харчування та водою; навмисних дій проти медичного персоналу; великих фізичних та психологічних навантажень. На рівень захворюваності можуть також впливати випадки захворювань серед цивільного населення. З метою покращення медичного забезпечення, організації надання медичної допомоги інфекційним хворим під час проведення АТО/ООС, удосконалення питань протидії поширенню інфекційних захворювань вивчено особливості та структуру інфекційної захворюваності. 
Матеріали та методи. Дані статистичної звітності за формою 2/мед, звіти Центрального санітарно-епідеміологічного управління Міністерства оборони України з питань захворюваності на інфекційні хвороби військ та сил, задіяних у проведенні АТО/ООС. Використовувалися бібліографічний, епідеміологічний та статистичний методи дослідження. 
Результати та обговорення. Нами був проведений аналіз інфекційної захворюваності серед військовослужбовців Збройних сил (ЗС) України в період проведення АТО/ООС за 2014–2018 рр. Було виявлено, що епідемічна ситуація за цей період на території Донецької та Луганської областей оцінювалась як нестійка з туберкульозу, захворювань групи кишкових інфекцій, вірусного гепатиту С, кору та вітряної віспи. Залишалася актуальною захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), гострі тонзиліти та пневмонії. З моменту початку АТО мало місце зростання рівня інфекційної захворюваності (I клас) з 8,61 ‰у 2014 році до 27,4 ‰ у 2018 році серед військовослужбовців Збройних сил України. Впродовж 2018 року серед особового складу ЗС України зареєстровано 156 спалахів інфекційної захворюваності з аерозольним механізмом передачі, в яких перехворіли 87,5 % військовослужбовців строкової служби, 2,8 % офіцерів та 9,7 % військової служби за контрактом, із них: 67 спалахів на кір, з них перехворіло військовослужбовців строкової служби 84,5 %, офіцерів — 7,5 % та 8 % військовослужбовців за контрактом. 
Висновки. Стан інфекційної захворюваності серед місцевого населення в зонах локальних збройних конфліктів та бойових дій у Донецькій та Луганській областях і на прилеглих територіях суттєво впливав на характер і поширення цієї патології серед особового складу ЗС України та навпаки. Тому головним завданням медичної служби є запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб, що сприяло б запобіганню заносу інфекційних хвороб у війська, на інші території держави, а також створювало благополучний санітарно-епідеміологічний стан, забезпечувало збереження і зміцнення здоров’я особового складу військ та підтримання високого рівня боєздатності військовослужбовців.


Back to issue