Журнал «Почки» Том 9, №2, 2020
Вернуться к номеру
Пріоритетність цистатину С поміж ниркових біомаркерів у діагностиці прееклампсії
Авторы: Марічереда В.Г., Голубенко М.Ю., Берлінська Л.І.
Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
Рубрики: Нефрология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Суттєвими компонентами в патогенезі прееклампсії є ішемія плаценти та ренальна дисфункція. Для забезпечення своєчасного розродження та мінімізації ускладнень під час вагітності важливо застосовувати ретельний контроль функції нирок, що дозволить діагностувати розвиток прееклампсії на доклінічному етапі реалізації. Мета дослідження: дослідити показники сироваткового цистатину С та оцінити його ефективність у прогнозуванні прееклампсії вагітних порівняно з креатиніном та сечовиною сироватки крові. Матеріали та методи. У дослідження були включені 30 жінок у першому триместрі вагітності, з них 20 жінок з анамнестичними факторами ризику з розвитку прееклампсії увійшли в основну групу і контрольну групу становили 10 жінок без факторів ризику прееклампсії — здорові. Дослідження рівнів сироваткових цистатину С, креатиніну та сечовини проводилося в період від 22 до 36 тижнів вагітності. Результати. При порівнянні середніх показників у групі жінок, у яких у подальшому діагностували прееклампсію (n = 8), із середніми показниками в групі жінок без прееклампсії (n = 12) рівні цистатину С, креатиніну та сечовини становили відповідно: 1,34 ± 0,11 проти 0,88 ± 0,03 та значуще відрізнялись для цистатину С (р < 0,001); 78,54 ± 3,68 проти 69,06 ± 4,94 та значимо відрізнялись для креатинину (р < 0,05); 2,79 ± 0,34 проти 3,07 ± 0,23, та статистичної значимості не було відзначено (р = 0,364). У групі вагітних, у яких в подальшому діагностували прееклампсію, розрахована за креатиніном швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) (88,25 ± 5,76) є фізіологічною, тоді як при розрахунку ШКФ за цистатином С (58,62 ± 4,11) виявлено значне зниження фільтраційної здатності нирок. У групі вагітних із рівнем цистатину С більше 1,0 (n = 10) для значення 1,08 щодо розвитку прееклампсії відзначені чутливість 87,5 % та специфічність 100 %. При ROС-аналізі площі під кривою відмічена різниця між трьома маркерами у вагітних щодо розвитку прееклампсії, а саме цистатин С як відмінний маркер (0,99), креатинин як добрий маркер (0,78) та сечовина (0,42) як незадовільний маркер щодо ранньої діагностики прееклампсії. Висновки. У нашому дослідженні доведено, що у вагітних на етапі доклінічної реалізації прееклампсії суттєво підвищені рівні сироваткового цистатину С, але не сироваткових креатинину та сечовини. Сироватковий цистатин С — ефективний і вірогідний маркер у прогнозуванні прееклампсії у вагітних у другому та третьому триместрі гестації.
Актуальность. Существенными компонентами в патогенезе преэклампсии являются ишемия плаценты и почечная дисфункция. Для обеспечения своевременного родоразрешения и минимизации осложнений во время беременности важно тщательно контролировать функцию почек, что позволит диагностировать развитие преэклампсии на доклиническом этапе реализации. Цель исследования: исследовать показатели сывороточного цистатина С и оценить его эффективность в прогнозировании преэклампсии беременных по сравнению с креатинином и мочевиной сыворотки крови. Материалы и методы. В исследование были включены 30 женщин в первом триместре беременности, из них 20 женщин с анамнестическими факторами риска по развитию преэклампсии вошли в основную группу и контрольную группу составили 10 женщин без факторов риска преэклампсии — здоровые. Исследование уровней сывороточных цистатина С, креатинина и мочевины проводилось в период от 22 до 36 недель беременности. Результаты. При сравнении средних показателей в группе женщин, у которых в дальнейшем диагностировали преэклампсию (n = 8), с группой женщин без преэклампсии (n = 12) уровни цистатина С, креатинина и мочевины составили соответственно: 1,34 ± 0,11 против 0,88 ± 0,03 и значимо отличались для цистатина С (р < 0,001); 78,54 ± 3,68 против 69,06 ± 4,94 и значимо отличались для креатинина (р < 0,05); 2,79 ± 0,34 против 3,07 ± 0,23, и статистической значимости не было отмечено (р = 0,364). В группе беременных, у которых в дальнейшем диагностировали преэклампсию, рассчитанная по креатинину скорость клубочковой фильтрации (СКФ) (88,25 ± 5,76) является физиологической, тогда как при расчете СКФ по цистатину С (58,62 ± 4,11) выявлено значительное снижение фильтрационной способности почек. В группе беременных с уровнем цистатина С более 1,0 (n = 10) для значения 1,08 относительно развития преэклампсии отмечены чувствительность 87,5 % и специфичность 100 %. При ROС-анализе площади под кривой отмечена разница между тремя маркерами в группе беременных, у которых в дальнейшем диагностировали преэклампсию, а именно: цистатин С как отличный маркер (0,99), креатинин как хороший маркер (0,78) и мочевина (0,42) как неудовлетворительный маркер в ранней диагностике преэклампсии. Выводы. В нашем исследовании доказано, что у беременных на этапе доклинической реализации преэклампсии существенно повышены уровни сывороточного цистатина С, но не сывороточных креатинина и мочевины. Сывороточный цистатин С — эффективный и достоверный маркер в прогнозе преэклампсии у беременных во втором и третьем триместре гестации.
Background. Placental ischemia and renal dysfunction are crucial elements of pre-eclampsia development. Thorough renal function control enables timely delivery and minimization of complications during pregnancy. It also enables pre-eclampsia diagnosing at the pre-clinical stage. The purpose was to study serum cystatin C levels and to evaluate its efficacy in pre-eclampsia prognosis compared to creatinine and urea serum levels in pregnant patients. Materials and methods. Thirty females at their first trimester of pregnancy were enrolled. Twenty females with a history of pre-eclampsia risk factors were included into the study group, 10 healthy females without any pre-eclampsia risk factors were included into the control group. Serum levels of cystatin C, creatinine and urea were studied at 22–36 weeks of gestation. Results. Comparison of mean values in a group of females, who subsequently developed pre-eclampsia (n = 8), and average values in females without pre-eclampsia (n = 12) demonstrated following cystatin C, creatinine and urea levels: 1.34 ± 0.11 mg/l vs 0.88 ± 0.03 mg/l, a significant difference for cystatin C has been demonstrated С (р < 0.001); 78.54 ± 3.68 μmol/l vs 69.06 ± 4.94 μmol/l, a significant difference for creatinine has been demonstrated (р < 0.05); 2.79 ± 0.34 mmol/l vs 3.07 ± 0.23 mmol/l, no statistically significant difference for urea has been demonstrated (р = 0.364). In a group of pregnant females, who subsequently developed pre-eclampsia, glomerular filtration rate as calculated based on creatinine level (88.25 ± 5.76 ml/min/1.73 m2) was physiologic. However, glomerular filtration rate as calculated based on cystatin C level (58.62 ± 4.11 ml/min/1.73 m2) demonstrated a significant decrease of renal filtration capacity. In females with cystatin C level over 1.0 mg/l (n = 10), sensitivity of 87.5 % and specificity of 100 % regarding pre-eclampsia development has been demonstrated for 1.08 value. Area under the ROС curve analysis demonstrated the difference between these three markers in a group of pregnant females, who further developed pre-eclampsia. Namely, cystatin C level as a perfect marker (0.99), creatinine level as a good marker (0.78) and urea level as a poor marker (0.42) for early pre-eclampsia diagnosing. Conclusions. Our study demonstrated a significant elevation of cystatin C serum levels in pregnant patients at the pre-clinical stage of eclampsia without any increase in creatinine and urea serum levels. Cystatin C serum level is an effective and reliable marker for pre-eclampsia prognosis at second and third trimesters of pregnancy.
прееклампсія; цистатин С; креатини; сечовина
преэклампсия; цистатин С; креатинин; мочевина
pre-eclampsia; cystatin C; creatinine; urea
Вступ
Матеріали та методи
Результати
Обговорення
Висновки
1. Poon L.C., Shennan A., Hyett J.A., Kapur A., Hadar E., Divakar H. et al. The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on pre-eclampsia: A pragmatic guide for first-trimester screening and prevention. Int. J. Gynecol. Obstet. 2019. 145(S1). Р. 1-33.
2. Thomas C., Thomas L. Renal Failure — Measuring the Glomerular Filtration Rate. Dtsch Arztebl. 2009. 106(51–52). Р. 849-54.
3. De Geus H.R.H., Betjes M.G., Bakker J. Biomarkers for the prediction of acute kidney injury: A narrative review on current status and future challenges. Clin. Kidney J. 2012. 5(2). Р. 102-8.
4. Вельков В.В. Цистатин С и NGAL — маркеры преклинической ренальной дисфункции и субклинического острого повреждения почек. Лабораторная служба. 2016. 2. С. 38-43.
5. Niraula A., Lamsal M., Baral N., Majhi S., Khan S.A., Basnet P. et al. Cystatin-C as a Marker for Renal Impairment in Preeclampsia. J. Biomarkers. 2017. Article ID 7406959, 7 pages; https://doi.org/10.1155/2017/7406959.
6. Dhokikar G.D., Ingale P. et al. Cystatin C in pre-eclampsia: A case control study. Int. J. Curr. Res. 2015. 7(7). Р. 18226-30.
7. Padma Y., Aparna V.B., Kalpana В., Ritika V., Sudhakar P.R. Renal markers in normal and hypertensive disorders of pregnancy in Indian women: a pilot study. Int. J. Reprod. Contracept. Obs. Gynecol. 2014. 2(4). Р. 514-20.
8. Khalil A., Syngelaki A., Maiz N., Zinevich Y., Nicolaides K.H. Maternal age and adverse pregnancy outcome: A cohort study. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2013. 42(6). Р. 634-43.
9. Артьоменко В.В., Берлінська Л.І. Фактори ризику розвитку прееклампсії. Вісник морської медицини. 2018. 1(78). Р. 108-14. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1240781 http://www.herald.com.ua