Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Динаміка рівня глюкози крові у хворих із гострим панкреатитом при застосуванні ентерального харчування
Авторы: Зварічук О.А., Говенко А.В.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Гострий панкреатит традиційно продовжує займати одне з провідних місць у структурі хірургічної патології. У кожного п’ятого хворого розвивається тяжка форма гострого панкреатиту, при якому навіть у передових клініках світу летальність залишається на стабільно високому рівні і становить близько 15–40 %. При гострому панкреатиті мають місце порушення метаболізму у вигляді гіперкатаболізму, який розвивається на тлі системної запальної реакції організму. Підтримання нормоглікемії у хворих із гострим панкреатитом є важливим аспектом інтенсивної терапії, який запобігає розвитку ускладнень та прогресуванню органної дисфунції.
Мета. Порівняти і проаналізувати вплив раннього ентерального харчування (ЕХ) та відтермінованого ентерального харчування на рівень глюкози крові у хворих із гострим панкреатитом.
Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз даних історій хвороби 32 хворих із гострим панкреатитом. Згідно з планом роботи, хворі були розподілені на дві групи: до 1-ї групи входили хворі, у яких застосовували раннє ентеральне харчування (початок ЕХ в перші 48 годин від початку захворювання), до 2-ї групи ввійшли хворі, у яких проводилось відтерміноване ентеральне харчування (початок ЕХ через 48 годин від початку захворювання). Рівень глюкози в сироватці крові визначали щоденно. Статистичну обробку отриманої інформації проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel.
Результати. Згідно з отриманими в процесі роботи даними, стартові показники рівня глюкози на 1-шу добу лікування істотно не відрізнялися — 8,2 ± 2,3 та 8,3 ± 2,1 ммоль/л у 1-й та 2-й групах. У подальшому, на 3-тю добу, рівень глюкози крові в 1-й групі нормалізувався та становив 6,1 ± 1,0 ммоль/л (норма 3,2–6,2 ммоль/л), на відміну від 2-ї групи, де середній рівень глюкози був 7,6 ± 1,3 ммоль/л. На 3-тю та 5-ту добу лікування рівень глюкози крові в 1-й групі був нижчим, ніж у 2-й групі, різниця вірогідна (p < 0,01). Слід відзначити, що починаючи з 7-ї доби лікування рівні глюкози нормалізувались в обох групах і в подальші дні спостереження значущої різниці між цими показниками не було (p > 0,05).
Висновки. При застосуванні раннього ентерального харчування спостерігається швидке досягнення нормоглікемії порівняно з хворими, яким ентеральне харчування було розпочате пізніше. Цей факт може свідчити про зменшення стресової реакції організму та покращання процесів вуглеводного обміну.