Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Результати застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією
Авторы: Ніконов В.В., Курсов С.В., Ієвлева В.І., Чернов О.Л., Білецький О.В.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Маніфестація синдрому гострої церебральної недостатності (СГЦН) на тлі тяжкого церебрального атеросклерозу без утворення великих вогнищ ішемічного некрозу тканини мозку є одним із типових проявів дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕП). Чинників для маніфестації зазначеної патології надзвичайно багато. Інтенсивну терапію у хворих із ДЕП зазвичай проводять за принципами надання допомоги пацієнтам з ішемічним інсультом.
Мета: оцінювання ефективності застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату (ЕМГПС) у хворих із маніфестацією симптоматики ДЕП.
Матеріали та методи. У дослідження включено 114 хворих з ознаками ДЕП. У 50 хворих маніфестація ДЕП відбулася на тлі зневоднення організму, гіповолемії, артеріальної гіпотензії. Ще в 30 хворих причиною маніфестації СГЦН стала тахісистолічна форма фібриляції передсердь. У кожній з груп порівняння в 50 % були застосовані інфузії ЕМГПС. Оцінювали динаміку неврологічного статусу, центральну гемодинаміку та церебральний кровообіг за допомогою реоенцефалографії (РЕГ). НДР кафедри № 0115U000147.
Результати. У пацієнтів із ДЕП, при якій маніфестація СГЦН була викликана зневодненням і гіповолемією, вирішальну роль в усуненні симптоматики церебральної недостатності відігравала швидка регідратація із застосуванням ізотонічних сольових розчинів та синтетичних колоїдних плазмозамінників, створених на основі гідроксиетилкрохмалю. Не знайдено відмінностей в перебігу відновлення стану свідомості в таких хворих залежно від того, чи був включений до схеми інтенсивної терапії ЕМГПС. У пацієнтів із ДЕП, при якій маніфестація СГЦН була спровокована розладами серцевого ритму, цілком очікувано, що головну роль в усуненні церебральної недостатності відігравала антиаритмічна терапія, яка сприяла зменшенню частоти серцевих скорочень, аритмії, а разом з тим покращенню міокардіального кровотоку та відновленню ефективної продуктивності серця. Проте додавання ЕМГПС сприяло в таких хворих вірогідному прискоренню відновлення скорочувальної функції серця. Більш ефективне зростання серцевого викиду обумовило перевагу в пацієнтів основної групи (які отримували ЕМГПС) перед контрольною групою хворих у відновленні свідомості.