Международный эндокринологический журнал Том 16, №3, 2020

Ймовірність впливу професійних хімічних факторів на розвиток гіпотиреозу та інших уражень організму людини

Авторы: Волошин О.І.(1), Ілащук Т.О.(1), Волошина Л.О.(1), Паньків І.В.(1), Юзвенко В.С.(2)
(1) — ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
(2) — Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Мета — викладення клінічних спостережень за хворобами працівників окремих виробництв, у яких апріорі відзначався вплив різних виробничих хімічних факторів, що сприяло виникненню уражень серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця (ІХС) із порушенням серцевого ритму) та гіпотиреозу. Матеріали та методи. Комплексно обстежено 11 хворих жінок віком 53–62 роки, які працювали в господарствах інтенсивного садівництва (6 осіб), цехах із пошиття синтетичного одягу (3 особи) та виробництва синтетичних вінків (2 особи). Результати. Виявлено торпідні прояви ІХС з частими екстрасистоліями та епізодами фібриляції передсердь, серцевої недостатності ІІ функціонального класу та явища гіпотиреозу, маніфестного за клінічними даними, але субклінічного за рівнями тиреотропного гормону і тиреоїдних гормонів, а також прояви стеатогепатозу, хронічного некаменевого гіпокінетичного холециститу і синдрому подразненого кишечника. Консенсусно (кардіолог, гастроентеролог, ендокринолог) проаналізовано ймовірні причини низьких результатів сучасного підходу до комплексного лікування, а також недоцільність застосування левотироксину й аміодарону. Як альтернатива пацієнтам рекомендоване застосування полікомпонентної тиреостабілізуючої фітотерапії (перстач білий, корінь, екстракт 80 мг; гадючник шестипелюстковий, бульбокорені, екстракт 30 мг; дрік красильний, трава, 10 мг; півонія незвичайна, корінь, 30 мг; бруньки берези повислої, 50 мг; спіруліна, 40 мг; листя ліщини, 40 мг). Досягнуто суттєве покращення результатів лікування в кардіологічному, гастроентерологічному і ендокринологічному аспектах. Висновки. В сучасних умовах недостатнього санепіднагляду в окремих виробництвах можливі хронічні виробничі отруєння хімічними чинниками з різними механізмами системної дії, в тому числі з ураженням щитоподібної залози, що зумовлює торпідний перебіг хвороб і зниження результатів сучасних підходів до лікування. Ретельний професійний анамнез, патогенетична оцінка клінічної ситуації та застосування адекватних полікомпонентних засобів можуть покращити загальні результати лікування.

Цель — изложение клинических наблюдений за болезнями работников отдельных производств, где априори отмечалось влияние различных производственных химических факторов, что способствовало возникновению поражений сердечно-сосудистой системы (ишемическая болезнь сердца (ИБС) с нарушением сердечного ритма) и гипотиреоза. Материалы и методы. Комплексно обследованы 11 больных женщин в возрасте 53–62 лет, работавших в хозяйствах интенсивного садоводства (6 человек), цехах по пошиву синтетической одежды (3 человека) и производству синтетических венков (2 человека). Результаты. Выявлены торпидные проявления ИБС с частыми экстрасистолиями и эпизодами фибрилляции предсердий, сердечной недостаточности II функционального класса и явления гипотиреоза, манифестного по клиническим данным, но субклинического по уровням тиреотропного гормона и тиреоидных гормонов, а также проявления стеатогепатоза, хронического бескаменного гипокинетического холецистита, синдрома раздраженного кишечника. Консенсусно (кардиолог, гастроэнтеролог, эндокринолог) проанализированы возможные причины неудовлетворительных результатов современного подхода к комплексному лечению, а также нецелесообразность применения левотироксина и амиодарона. В качестве альтернативы пациентам рекомендовано применение поликомпонентной тиреостабилизирующей фитотерапии (лапчатка белая, корень, экстракт 80 мг; таволга шестилепестковая, клубневые корни, экстракт 30 мг; дрок красильный, трава, 10 мг; пион необычайный, корень, 30 мг; почки березы повислой, 50 мг; спирулина, 40 мг; листья лещины, 40 мг). Достигнуто существенное улучшение результатов лечения в кардиологическом, гастроэнтерологическом и эндокринологическом аспектах. Выводы. В современных условиях недостаточного санэпиднадзора в отдельных производствах возможны хронические производственные отравления химическими факторами с различными механизмами системного действия, в том числе с поражением щитовидной железы, что обусловливает торпидное течению болезней и снижение результатов современных подходов к лечению. Тщательный профессиональный анамнез, патогенетическая оценка клинической ситуации и применение фитотерапии могут улучшить общие результаты лечения.

Background. The purpose is to present clinical observations of diseases of workers in individual industries, where a priori there was an effect of various production chemical factors that caused damage to the cardiovascular system such as coronary heart disease with impaired heart rhythm, and hypothyroidism. Materials and methods. A total of 11 sick women aged 53–62 years who worked in the intensive gardening enterprises (n = 6), workshops for sewing synthetic clothes (n = 3) and the production of synthetic wreaths (n = 2) underwent comprehensive examination. Results. Torpid manifestations of coronary heart disease with frequent extrasystoles and episodes of atrial fibrillation, heart failure of the second functional class and signs of hypothyroidism that in overt according to clinical data, but subclinical in terms of thyroid-stimulating hormone and thyroid hormone levels, as well as symptoms of steatohepatosis, chronic acalculous hypokinetic gallbladder disease and irritable bowel syndrome were detected. The consensus (cardiologist, gastroenterologist, endocrinologist) analyzed the possible causes for the low results of the modern approaches to comprehensive treatment, as well as the inappropriateness of the use of levothyroxine and amiodarone. As an alternative, patients additionally took multicomponent thyroid-stabilizing phytotherapy (Potentilla alba L., 80 mg, Filipendula vulgaris Moench., 30 mg, Genista tinctoria, 10 mg, Paeonia anomala, 30 mg, Gemmae betulae, 50 mg, Arthrospira, 40 mg, Corylus, 40 mg). A significant improvement was achieved in the treatment results in the cardiological, gastroenterological and endocrinological aspects. Conclusions. In modern conditions of insufficient sanitary surveillance in certain industries, possible chronic production poisonings by chemical factors with various mechanisms of systemic action, in particular with thyroid gland damage, causes the torpid course of diseases and a decrease in the results of using modern treatment approaches. A careful professional history, pathogenetic assessment of the clinical situation and the use of phytotherapy can improve the overall treatment results.

Ключевые слова

гіпотиреоз; ішемічна хвороба серця; виробничі хімічні токсиканти; фітотерапія

гипотиреоз; ишемическая болезнь сердца; производственные химические токсиканты; лечение

hypothyroidism; coronary heart disease; industrial chemical toxicants; phytotherapy

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.16.3.2020.205271

Вступ

Останніми десятиліттями у світі спостерігається популяційне зростання частоти гіпотиреозу з 0,5 до 2,0 %, а в групі населення після 50–55 років, переважно жінок, — до 6–8 %. При цьому його частота зростає до 12–18 % у субклінічній формі [1, 2]. Причому ця закономірність спостерігається і в регіонах без дефіциту йоду або селену [3]. Вважають, що причиною зазначеного можуть бути численні хімічні забруднювачі довкілля, що здатні різними способами впливати на функціонально-морфологічний стан щитоподібної залози (ЩЗ) або втручатися в метаболічні механізми дії тиреоїдних гормонів на рівні клітинних рецепторів різних тканин і органів [4–6].

Світові тенденції щодо прогресуючого хімічного забруднення довкілля та його впливу на здоров’я людини, зокрема на ЩЗ як ключовий регулятор метаболізму білків, жирів і вуглеводів («залоза тривалої метаболічної адаптації»), слугують мотивацією до численних наукових досліджень взаємодії хімічних антропогенних токсикантів довкілля і ЩЗ на різних континентах. Відзначають, зокрема, особливості впливу різних хімічних груп на функціонально-морфологічний стан ЩЗ залежно від віку, статі, професійних факторів, групи хімічних гойтрогенів. При цьому отримані важливі, хоч і дуже суперечливі висновки, що потребують подальших досліджень [7, 8].

Зазначені наукові спостереження здійснюються переважно в розвинутих країнах Європи, Північної і Південної Америки, в Китаї, але практично відсутні в Україні [6, 9]. В нещодавньому дослідженні на підставі результатів натурного експерименту на території двох населених пунктів визначено рівні аерогенного навантаження пріоритетних канцерогенних речовин, розраховано канцерогенні ризики (індивідуальні, сумарні та популяційні) та визначено неканцерогенний ризик, що проявляється в першочерговому ураженні імунної, гормональної та ендокринної систем, а також органів дихання та вадах розвитку. Виявлено залежність між захворюваністю населення на рак ЩЗ та рівнем аерогенного забруднення, вираженням якого є канцерогенний ризик [10].

При цьому зростання захворюваності населення на рак ЩЗ спостерігається в різних країнах і районах, що не завжди можна пов’язати із загальновизнаними чинниками (радіоактивне опромінення та йодний дефіцит). Ріст частоти тиреоїдної патології спостерігається ще до часу витоку радіоактивних часток, і насамперед радіоактивного йоду, внаслідок аварії на ЧАЕС [11].

В Україні науковці нерідко вказують на незвичайні негативні нюанси перебігу найбільш поширених хвороб внутрішніх органів, пояснення яким з позиції новітніх досягнень в тій чи іншій науковій сфері знайти не можуть [12]. Підозри щодо впливу несприятливого довкілля мають право на існування, однак в умовах ліквідації служби санітарно-епідеміологічного контролю в Україні отримати підтверджуючі факти стає неможливим.

Отже, на сьогодні питання щодо гігієнічної оцінки ролі факторів довкілля та умов життєдіяльності людини у формуванні патології ЩЗ залишаються відкритими і потребують свого вирішення для розробки ефективних профілактичних завдань.

Метою нашого повідомлення є викладення клінічних спостережень за працівниками окремих виробництв, де апріорі вплив різних виробничих хімічних факторів був наявним, але в санітарно-епідеміологічному аспекті не задокументованим. Водночас стан їх здоров’я, зокрема взаємопов’язаність системних уражень внутрішніх органів та ЩЗ, потребував удосконалення міжфахової лікарської взаємодії та лікувально-профілактичних підходів.

Матеріали та методи

Проведені спостереження за 11 жінками, робітницями господарств інтенсивного садівництва (6 осіб), цехів із пошиву синтетичних виробів (весільні сукні) та виробництва синтетичних вінків (3 та 2 особи відповідно) віком 53–62 (57,20 ± 3,42) роки.

Задіяні методи дослідження: ЕКГ (зокрема, холтерівський моніторинг), ЕхоКГ, вимірювання артеріального тиску, ліпідограма, біохімічні дослідження: рівні глюкози, білірубіну, сечової кислоти, сечовини, креатиніну, активності аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лактатдегідрогенази, лужної фосфатази, гамма-глутамілтранспептидази, рівні калію, кальцію, заліза, фосфору, магнію в крові. Крім того, проведено УЗД органів черевної порожнини.

Дослідження схвалено до виконання комісією з питань біомедичної етики ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» (протокол № 2 від 17.10.2019 р.).

Матеріали оброблені методом описової статистики.

Результати

Встановлено, що стаж роботи в зазначених виробництвах перебував в межах 6–14 (9,3 ± 3,6) років, робочий день тривав 9–12 годин, санітарно-гігієнічні умови виробництв епізодично призводили до нетривалого недомагання, зниження апетиту, безсоння. При цьому санітарно-епідеміологічний контроль був символічним, заробіток залишається основною мотивацією власників підприємств і працівниць.

Нами встановлено, що причиною звернень до медичних працівників за останні 3–4 роки була ішемічна хвороба серця (ІХС), що проявлялась стенокардією напруження І–ІІ функціонального класу, дифузним кардіосклерозом з прогресуючими порушеннями серцевого ритму (від частих екстрасистолій до нашарування пароксизмів фібриляції передсердь) на тлі артеріальної гіпертензії ІІ ступеня 2-ї стадії (гіпертензивне серце), серцевої недостатності ІІ–ІІІ функціонального класу, атерогенної дисліпідемії.

Хворим спочатку на амбулаторному, а потім на стаціонарному етапі кардіологом проводилась сучасна антиішемічна, кардіометаболічна, антиаритмічна, гіпотензивна, гіполіпідемічна терапія згідно з сучасними європейськими рекомендаціями. Однак результати лікування виявились нестійкими, що проявлялося повільним прогресуванням хвороби.

У зв’язку із зазначеним та наявністю змін з боку гепатобіліарної системи в діагностичний процес було включено гастроентеролога. При цьому особлива увага приділялася не тільки проявам стеатогепатозу, хронічного безкам’яного гіпокінетичного холециститу з явищами сладж-феномену в період нестійкої ремісії, диспанкреатизму, синдрому подразненого кишечника змішаного типу, але й супутнім явищам. До них належали ожиріння І–ІІ ступеня, абдомінальний тип (ІМТ 32–36 кг/м2), блідість, сухість і знижений тургор шкіри, тьмяний відтінок волосся та розріджене оволосіння, стійкість атерогенної дисліпідемії. Було запідозрено маніфестну форму гіпотиреозу, виконано дослідження рівнів тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (вТ4), вільного трийодтироніну (вТ3), антитіл до тиреоїдної пероксидази (ТПО), УЗД ЩЗ.

В обстежених пацієнтів спостерігалися лише мінімальні ультразвукові зміни з боку ЩЗ (здебільшого дифузне збільшення об’єму), незначне підвищення рівня ТТГ (4,2–5,7 мМО/л) при нормальних рівнях вТ3 і вТ4 та антитіл до ТПО. У зв’язку з певним дисонансом клінічних і лабораторних тиреоїдних параметрів хворі проконсультовані ендокринологом.

З огляду на зміни з боку гепатобіліарної системи, професійні фактори, ймовірне хімічне блокування дії тиреоїдних гормонів, у хворих діагностовано субклінічний гіпотиреоз.

Наявністю субклінічної тиреоїдної недостатності на тлі можливої прихованої токсичної дії професійних хімічних факторів на інші органи і системи можна пояснити недостатню ефективність кардіотропної терапії. В аспекті корекції лікувального комплексу з урахуванням схильності до фібриляції передсердь на тлі ІХС замість низьких доз левотироксину (з ризиком останнього щодо погіршення перебігу ІХС) та аміодарону (з урахуванням його побічної дії на функцію ЩЗ) як альтернативу призначили полікомпонентний фітокомплекс, що містив перстач білий, корінь, екстракт 80 мг; гадючник шестипелюстковий, бульбокорені, екстракт 30 мг; дрік красильний, траву, 10 мг; півонію незвичайну, корінь, 30 мг; бруньки берези повислої, 50 мг; спіруліну, 40 мг; листя ліщини, 40 мг, упродовж трьох місяців.

Вже через 3–4 тижні на тлі прийому зазначеного фітокомплексу спостерігали прогресуюче покращення загального стану, зменшення проявів уражень не тільки з боку серцево-судинної, а й гепатобіліарної системи, травного каналу, центральної нервової системи, що дозволило знизити дозу антиішемічних, антиаритмічних, гіпотензивних засобів.

Контрольні дослідження рівнів ТТГ через три місяці перебували в межах від 3,4 до 4,1 мМО/л при нормальному рівні вільних тиреоїдних гормонів, що підтверджує позитивний вплив фітотерапії. Компоненти фітокомплексу не тільки мають тиреостабілізуючі властивості, але й проявляють м’яку протизапальну, жовчо-, сечогінну, спазмолітичну, седативну, гіпотензивну, протисклеротичну та іншу позитивну дію.

Обговорення

Під нашим спостереженням перебували 11 жінок, які працювали за умов впливу шкідливих чинників (інтенсивне садівництво, пошив синтетичних виробів, виробництво синтетичних вінків). Звертала на себе увагу резистентність кардіологічної патології з порушенням ритму до проведеної терапії. Ймовірно, складність описаних випадків полягала не тільки в цьому, але й у наявності фонового ураження ЩЗ. За клінічним перебігом було запідозрено маніфестний гіпотиреоз, однак лабораторне дообстеження дозволило діагностувати субклінічний гіпотиреоз. Ця патологія могла бути зумовлена хронічною прихованою інтоксикацією професійними шкідливими сполуками з різним механізмом пошкоджуючої дії. При цьому також спостерігалися порушення функціонального і морфологічного стану гепатобіліарної системи.

Висновки

1. Однією з причин гіпотиреозу в Україні можуть бути різні хімічні і професійні забруднювачі, що здатні проявляти системну дію, в тому числі з ураженням щитоподібної залози. Це призводить до виникнення феномену взаємного обтяження клінічних проявів та зниження результатів загальновизнаних методів лікування.

2. З огляду на низький рівень санітарно-епідеміологічного нагляду в різних сферах виробничої діяльності в державі, у випадках незвичного перебігу й незадовільних результатів лікування поліморбідних процесів доцільно звертати підвищену увагу лікарів різних фахів на анамнестичне вивчення особливостей виробничого процесу та поглиблене дослідження тиреоїдного статусу.

3. Застосування полікомпонентних рослинних засобів у лікувальному комплексі таких пацієнтів може суттєво покращити загальні результати лікування.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Список литературы

Mendes D., Alves C., Silverio N., Marques F.B. Prevalence of Undiagnosed Hypothyroidism in Europe: A Systematic Review and Meta-Analysis. Eur. Thyroid. J. 2019. № 8(3). Р. 130-143. doi: 10.1159/000499751.
Taylor P.N., Albrecht D., Scholz A., Gutierrez-Buey G., Lazarus J.H., Dayan C.M., Okosieme O.E. Global epidemiology of hyperthyroidism and hypothyroidism. Nat. Rev. Endocrinol. 2018. № 14(5). Р. 301-316. doi: 10.1038/nrendo.2018.18.
Du Y., Gao Y., Meng F. et al. Iodine deficiency and excess coexist in china and induce thyroid dysfunction and disease: a cross-sectional study. PLoS One. 2014. № 9(11). Р. e111937. doi: 10.1371/journal.pone.0111937.
Calsolaro V., Pasqualett G., Niccolai F., Caraccio N., Monzani F. Thyroid Disrupting Chemicals. Int. J. Mol. Sci. 2017. № 18(12). pii: E2583. doi: 10.3390/ijms18122583.
Duntas L.H. Chemical contamination and the thyroid. Endocrine. 2015. № 48(1). Р. 53-64. doi: 10.1007/s12020-014-0442-4.
Freire C., Koifman R.J., Sarcinelli P.N., Simoes-Rosa A.C., Clapauch R., Koifman S. Long-term exposure to organochlorine pesticides and thyroid status in adults in a heavily contaminated area in Brazil. Environ. Res. 2013. Р. 127. Р. 7-15. doi: 10.1016/j.envres.2013.09.001.
Lee J.E., Choi K. Perfluoroalkyl substances exposure and thyroid hormones in humans: Epidemiological observations and implications. Ann. Pediatr. Endocrinol. Metab. 2017. № 22(1). Р. 6-14. doi: 10.6065/apem.2017.22.1.6.
Diamanti-Kandarakis E., Bourguignon J.P., Giudice L.C., Hauser R., Prins G.S., Soto A.M. et al. Endocrine-disrupting chemicals: An Endocrine Society scientific statement. Endocr. Rev. 2009. № 30. Р. 293-342. doi: 10.1210/er.2009-0002.
Boas M., Feldt-Rasmussen U., Main K.M. Thyroid effects of endocrine disrupting chemicals. Mol. Cell. Endocrinol. 2012. № 355. Р. 240-248. doi: 10.1016/j.mce.2011.09.005.
Черниченко І.О., Литвиченко О.М., Цимбалюк С.М., Соверткова Л.С., Баленко Н.В. Хімічні канцерогени атмосферного повітря: вплив на захворюваність населення на рак щитоподібної залози. Гігієна населених місць: Зб. наук. праць. Вип. 66. Київ, 2015. С. 104-110.
Agate L., Mariotti S., Elisei R. et al. Thyroid autoantibodies and thyroid function in subjects exposed to Chernobyl fallout during childhood: evidence for a transient radiation-induced elevation of serum thyroid antibodies without an increase in thyroid autoimmune disease. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2008. № 93. Р. 2729-2736.
Voloshyna L.O. Early diagnostic of hypothyroidism as factor of progressive of osteoarthritis and comorbidity, phytocorrection. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2016. № 7. Р. 86-92. doi: 10.22141/2224-0721.7.79.2016.86424.