1 липня 2020 року в УКРІНФОРМ від–булась пресконференція щодо відкриття Міжнародного відкритого творчого конкурсу на виготовлення пам’ятника на честь медичних працівників усього світу.

Академік Національної академії наук вищої освіти, професор Олег Шекера і голова правління незалежної ГО «Громадська рада з питань культури, молоді та спорту України» Володимир Бульба презентували «Положення про проведення Міжнародного відкритого творчого конкурсу на реалізацію проєкту з виготовлення пам’ятника медичним працівникам усього світу».

Метою конкурсу є вибір на конкурсних умовах кращого проєкту пам’ятника на задану тему, виконаного на високому професійному рівні і найкращого щодо цінових пропозицій.

Положення про проведення Міжнародного відкритого творчого конкурсу на реалізацію проєкту з виготовлення пам’ятника медичним працівникам усього світу

1. Загальна частина

1.1. Це положення визначає порядок організації та проведення Міжнародного відкритого творчого конкурсу на виготовлення пам’ятника медичним працівникам усього світу (далі по тексту — Конкурс).

1.2. Метою Конкурсу є вибір на конкурсних умовах кращого проєкту пам’ятника на задану тему, виконаного на високому професійному рівні і найкращого щодо цінових пропозицій.

1.3. Конкурс є відкритим за складом учасників. Учасниками Конкурсу можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства) або їх об’єднання, творчі колективи.

1.4. Організатори Конкурсу: ГО «Спільна Перемога», незалежна ГО «Громадська рада з питань культури, молоді та спорту України», МГО «Міжнародна асоціація «Здоров’я суспільства».

1.5. Інформаційні спонсори Конкурсу: Видавничий дім «Заславський», Видавниц–тво «Саміт-Книга», газета «Ваше здоров’я» та міжнародний науково-практичний журнал «Здоров’я суспільства».

1.6. Переможця Конкурсу визначає конкурсна комісія, що призначається спільним рішенням ГО «Спільна Пере–мога», незалежної ГО «Громадська рада з питань культури, молоді та спорту України», МГО «Міжнародна асоціація «Здоров’я суспільства». Члени конкурсної комісії не мають права брати участь у Конкурсі.

1.7. Проєкт, представлений на Конкурс, повинен передбачати можливість розміщення пам’ятника в місці установки: орієнтир — пішохідний перехід на бульварі Лесі Українки, напроти КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. –Києва.

2. Основні завдання конкурсного проєкту

2.1. Домогтися високохудожнього, візуально виразного й історично достовірного опрацювання деталей ескізу пам’ятника. Подати разом із проєктом пам’ятника в м’якому матеріалі локально-кошторисний розрахунок на виготовлення бронзових елементів пам’ятника.

3. Умови конкурсу

3.1. Конкурс проводиться в 1 (один) тур.

3.2. Учасникам Конкурсу видається положення Конкурсу.

3.3. Учасники надають конкурсні проєкти, локально-кошторисні розрахунки на виготовлення пам’ятника за поданим проєктом і портфоліо своїх реалізованих проєктів відповідно до умов Конкурсу (п. 3.4 Положення).

3.4. Учасники Конкурсу подають:

► ескіз художнього рішення пам’–ятника в м’якому матеріалі розміром не більше 50 см;

► пояснювальну записку з технічними параметрами й економічними показниками проєкту (локально-кошторисний розрахунок вартості виготовлення пам’ятника за поданим проєктом);

► девізний конверт з інформацією про автора (авторів) проєкту — ПІБ (пов–ністю), спеціальність, почесні звання, контактний телефон (електронна пошта), портфоліо реалізованих проєктів.

3.5. З метою збереження анонімності авторів/авторських колективів конкурсні проєкти подаються під девізом.

Девіз — це комбінація з 6 цифр (висота цифр — 1 см), що розміщується у верхньому правому куті планшета, альбому, девізного конверта, на диску з електронними матеріалами.

3.6. Факт подачі автором або авторським колективом проєкту на Конкурс означає безумовну згоду з принципами і правилами проведення Конкурсу, що встановлюються цим положенням.

3.7. На підставі поданих візуалізацій Конкурсна комісія визначає кращий проєкт виготовлення пам’ятника на задану тему.

3.8. Надіслані на Конкурс проєкти оцінюються за такими критеріями:

► відповідність проєкту цілям Конкурсу;

► композиційне виконання;

► відповідність культурним, моральним і естетичним нормам.

4. Організаційні питання проведення конкурсу

4.1. Термін подачі конкурсних проєктів: з 1 серпня 2020 року до 1 вересня 2020 року; на адресу: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, оф. 202, 203.

4.2. Конкурсні проєкти, що надійшли після закінчення строку, установленого п. 4.1 реального стану, до участі в Конкурсі не приймаються.

4.3. Подаючи конкурсний проєкт, учасник Конкурсу гарантує, що проєкт створений його творчою працею/працею авторського колективу і не є об’єктом інтелектуальної власності третіх осіб. Учасник, який подав на Конкурс проєкт (проєктні матеріали), автором яких він не є, несе відповідальність відповідно до законодавства України перед власником виключних авторських прав на поданий проєкт.

4.4. Підведення підсумків Конкурсу відбудеться з 1 вересня 2020 р. до 15 вересня 2020 р.

4.5. Учасник, що посів за підсумками Конкурсу перше місце, передає виключні права в повному обсязі на проєкт пам’ятника організаторам Конкурсу.

4.6. Переможцю Конкурсу буде надано право брати участь у реалізації проєкту.

4.7. За роз’ясненням і консультацією з організаційних питань Конкурсу звертатися до представника організатора:

☼ Шекера Олег Григорович, тел. +38 (066) 704 97 75.

Проєкти, подані на Конкурс, зберігаються протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підведення підсумків Конкурсу. Організатори Конкурсу не несуть відповідальності за збереження проєктних матеріалів, незатребуваних у зазначений термін.

4.8. Учасники Конкурсу несуть всі витрати, пов’язані з підготовкою і подачею на Конкурс проєктів. Організатори Конкурсу за ці видатки не відповідають і не мають зобов’язань, незалежно від ходу і результатів Конкурсу, перед учасниками Конкурсу або третіми особами, яким такі дії можуть завдати збитків.

4.9. Інформація про Конкурс та його результати розміщується на сайті Видав–ничого дому «Заславський», Видавництва «Саміт-Книга». 

Шановні друзі!

Хто з нас іноді не хворіє? Напевне, таких людей дуже мало.

Ми іноді не помічаємо роботу та недооцінюємо роль медичного працівника у своєму житті. Останні події в сучасному світі змусили людство відчути свою беззахисність та вразливість перед, здавалося б, звичайними хворо–бами.

У стародавні часи значних успіхів досягла медицина в античних державах — згадаймо давньогрецького лікаря Гіппократа, римського природознавця Клавдія Галена, олександрійських лікарів Герофіла й Ерасістрата та ін. У римську епоху значні досягнення також мали Соран, Руф, Орібазій. Не можна не згадати давньокитайську та індійську медицину: у цей період досить високого рівня досягли анатомія, хірургія, учення про внутрішні хвороби. Візантійська та арабська медицина збагатили світову медичну науку новими описами симптомів хвороб і лікарських засобів. Значну роль у розвитку медицини відіграв таджицький вчений Ібн Сіна (Авіценна).

У галузі практичної медицини найважливіші події XVI століття — створення італійським лікарем Джироламо Фракасторо вчення про контагіозні (заразні) хвороби й розробка перших наукових основ хірургії французьким лікарем Амбруазом Паре. Швейцарський лікар Парацельс виступив із пропагандою медицини, що ґрунтувалася на досвіді та знаннях. Андреас Везалій, якого вважають творцем сучасної анатомії, описав –будову і функції тіла людини. Англійський лікар Вільям Гарвей створив учення про кровообіг. Одне з найбільших відкриттів у медицині відбулося наприкінці XVIII століття, коли британський лікар Едвард Дженнер винайшов і здійснив щеплення від натуральної, або великої, віспи.

Медицина пишається іменами Елізабет Блеквелл, яка стала першою жінкою у світі, що отримала диплом про вищу медичну освіту. Маргарет Енн Балклі, відома як Джеймс Баррі, була військовим хірургом і провела першу операцію кесаревого розтину в Південній Африці. Флоренс Найтінгейл — засновниця сестринської справи, автор праць із догляду за хворими, реорганізатор медичної військової служби. Вірджинія Апгар — американський лікар-анестезіолог, автор шкали Апгар, що дозволяє оцінити стан новонарождених. Варвара Андріївна Кашеварова-Руднєва стала першою жінкою, яка отримала диплом лікаря в Росії. Вона присвятила своє життя гінекології, захистила дисертацію в цьому розділі медицини. Софія Анастасіївна Окуневська-Морачевська була першою українською жінкою-лікарем із вищою медичною освітою, організаторкою медичної справи в Галичині.

Не можемо не згадати найвідоміших чоловіків — лікарів України та інших країн, таких як Микола Амосов, Володимир Бец, Олександр Богомолець, Володимир Філатов, Володимир Підвисоцький, Володимир Хавкін, Микола Скліфосовський, Григорій Мінх, Микола Пирогов та багато інших.

Установленням цього пам’ятного знаку ми хотіли б нагадати суспільству, що наше здоров’я і життя залежать від професійності, порядності й душевної доброти медичного працівника. Протягом тисячоліть люди, які рятують від хвороб і гоять рани, викликали почуття вдячності, любові та поваги, як хранителі людського життя. Медичні працівники є ключовим чинником, який визначить майбутнє галузі охорони здоров’я у всіх країнах світу.

Сьогодні ми організували конкурс щодо розробки та подання найкращого проєкту цього пам’ятника. А в подальшому планується створити алею відомих лікарів із різних країн світу.

Ми звертаємося до людей, організацій та установ всього світу щодо фінансової благо–дійної підтримки цього заходу!

Успіху нам усім!

З повагою,

президент Міжнародної громадської організації «Міжнародна асоціація «Здоров’я суспільства»,

директор Інституту сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика,

академік НАН ВО України, доктор медичних наук, професор,

заслужений лікар України, почесний професор КДМА імені Ахунбаєва

Олег Шекера