Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» Том 15, №4, 2020

Рекурентні респіраторні захворювання в дітей: нові можливості профілактики

Авторы: Синоверська О.Б., Березна Т.Г., Вовк З.В., Лазуркевич Х.О., Якубів-Ган І.Г.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Гострі респіраторні захворювання посідають у світі перше місце серед усіх захворювань, становлять близько 90 % усієї інфекційної патології, 85 % цих інфекцій припадає на дитячий вік. Вважається, що 6–10 епізодів гострої респіраторної патології на рік для деяких дітей необхідні, щоб сформувати імунітет проти різних респіраторних вірусів, утім, у частини дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями виявляються серйозні порушення. Гострі респіраторні захворювання становлять серйозну медико-соціальну проблему, створюючи потужний економічний тягар для суспільства й значне медикаментозне навантаження на дитячий організм. Ці аспекти породжують необхідність постійного пошуку нових лікувальних і профілактичних технологій. Метою роботи була порівняльна оцінка безпечності, переносимості й ефективності різної тривалості курсів профілактичного прийому продукту Альпікол щодо частоти виникнення й тяжкості перебігу епізодів гострих респіраторних захворювань у дітей. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження — діти 3–6 років, які відвідують дитячі дошкільні заклади, з рекурентними гострими респіраторними захворюваннями в анамнезі. За тривалістю профілактичного прийому Альпіколу діти були розподілені на дві групи по 30 дітей у кожній. 20 дітей увійшли в групу контролю. Під час прийому й 3 місяці поспіль після завершення прийому препарату оцінювали кількість і тривалість епізодів гострих респіраторних захворювань, їх тяжкість, розвиток ускладнень, об’єм призначення супутніх (симптоматичних та антибактеріальних) препаратів. Результати. Встановлено, що ефективність продукту Альпікол визначається зменшенням числа епізодів гострих респіраторних захворювань і полегшенням їх перебігу з меншою тривалістю й швидшим регресом клінічної симптоматики, зниженням потреби в додатковому застосуванні симптоматичних препаратів та антибіотиків незалежно від тривалості лікування. Висновки. Добра переносимість і добрі органолептичні властивості, а також відсутність побічних ефектів Альпіколу забезпечують високий комплаєнс при застосуванні засобу.

Актуальность. Острые респираторные заболевания занимают в мире первое место среди всех заболеваний, составляют около 90 % всей инфекционной патологии, 85 % этих инфекций приходится на детский возраст. Считается, что 6–10 эпизодов острой респираторной патологии в год для некоторых детей необходимы, чтобы сформировать иммунитет против различных респираторных вирусов, впрочем, у части детей с рекуррентными респираторными заболеваниями обнаруживаются серьезные нарушения. Острые респираторные заболевания представляют собой серьезную медико-социальную проблему, создавая мощное экономическое бремя для общества и значительную медикаментозную нагрузку на детский организм. Эти аспекты порождают необходимость постоянного поиска новых лечебных и профилактических технологий. Целью работы была сравнительная оценка безопасности, переносимости и эффективности различной продолжительности курсов профилактического приема препарата Альпикол по частоте возникновения и тяжести эпизодов острых респираторных заболеваний у детей. Материалы и методы. Объект исследования — дети 3–6 лет, посещающие детские дошкольные учреждения, с рекуррентными острыми респираторными заболеваниями в анамнезе. По продолжительности профилактического приема Альпикола дети были разделены на две группы, по 30 детей в каждой. 20 детей вошли в группу контроля. Во время приема и 3 месяца подряд после завершения приема препарата оценивали количество и продолжительность эпизодов острых респираторных заболеваний, их тяжесть, развитие осложнений, объем назначения сопутствующих (симптоматических и антибактериальных) препаратов. Результаты. Установлено, что эффективность продукта Альпикол определяется уменьшением числа эпизодов острых респираторных заболеваний и облегчением их течения с меньшей продолжительностью и более быстрым регрессом клинической симптоматики, снижением потребности в дополнительном применении симптоматических препаратов и антибиотиков независимо от продолжительности лечения. Выводы. Хорошая переносимость и хорошие органолептические свойства, а также отсутствие побочных эффектов Альпикола обеспечивают высокий комплаенс при применении средства.

Background. Acute respiratory diseases rank first in the world among all diseases, account for about 90 % of all infectious pathologies, 85 % of these infections occur in childhood. It is believed that 6–10 episodes of acute respiratory pathology per year for some children are necessary to develop immunity against various respiratory viruses; however, some children with recurrent respiratory diseases have serious disorders. Acute respiratory diseases are a serious medical and social problem, creating a powerful economic burden on society and a significant drug burden on the child’s body. These aspects necessitate a constant search for new treatment and prevention technologies. The aim of the study was to compare the safety, tolerability and effectiveness of different duration of courses of prophylactic administration of Alpicol in terms of incidence and severity of episodes of acute respiratory diseases in children. Materials and methods. The object of the study is children aged 3–6 years with a history of recurrent acute respiratory diseases, who attend preschool institutions. According to the duration of prophylactic administration of Alpicol, children were divided into two groups of 30 children each. Twenty children were included in the control group. During the administration and for 3 consecutive months after the administration of the drug was completed, the number and duration of episodes of acute respiratory diseases, their severity, the development of complications, the volume of prescribed concomitant (symptomatic and antibacterial) drugs were evaluated. Results. It was found that the effectiveness of Alpicol is determined by reducing episodes of acute respiratory diseases and improving their course with less duration and faster regression of clinical symptoms, decreasing the need for additional use of symptomatic drugs and antibiotics regardless of the duration of treatment. Conclusions. Good tolerability and organoleptic properties, as well as the absence of side effects of Alpicol provide high compliance when using this drug.

Ключевые слова

діти; рекурентні гострі респіраторні захворювання; профілактика

дети; рекуррентные острые респираторные заболевания; профилактика

children; recurrent acute respiratory diseases; prevention

Вступ

Рекурентні гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) у дітей — це часті епізоди ГРЗ з епідеміологічних причин, що виникають у результаті транзиторних корегованих відхилень у захисних системах. Критерієм постановки даного діагнозу є наявність будь-якого з таких факторів: шість чи більше епізодів ГРЗ за рік, один чи більше епізод інфекції верхніх дихальних шляхів на місяць у період з вересня по квітень або три і більше епізоди інфекції нижніх дихальних шляхів на рік [1, 2, 4].

Проблема рекурентних ГРЗ у дитячому віці є не лише медичною, але й соціально-економічною. Адже часті епізоди ГРЗ у дітей ведуть до відхилення від календаря профілактичних щеплень, порушень розвитку й функціонування різних органів і систем (дихальної, травної, нервової, серцево-судинної тощо); розвитку фонових захворювань (D-вітамінного дефіциту, анемії, білково-енергетичної недостатності тощо), що зумовлені зміною режиму рухової активності дітей, обмеженням перебування на свіжому повітрі [2, 4].

Встановлено, що в дітей із рекурентними ГРЗ наявні виражені порушення в імунній системі: зниження синтезу α-інтерферону, зниження вмісту секреторного IgA в слині, рівня й активності лізоциму в носовому секреті, зниження активності мієлопероксидази й підвищення лужної фосфатази, зниження функціональної активності нейтрофільних лейкоцитів, нездатність імунної системи виробляти антитіла до кількох серотипів пневмокока [3].

У 52–60 % таких пацієнтів уже в дошкільному віці формуються хронічні захворювання, насамперед патологія лор-органів і бронхолегеневої системи. Через обмежену можливість відвідування дитячих дошкільних і шкільних установ діти з рекурентними ГРЗ частіше відстають у фізичному й когнітивному розвитку, у них можуть виникати певні психологічні комплекси (комплекс неповноцінності, відчуття невпевненості в собі тощо) [1, 2, 4].

У практичній педіатрії надзвичайно актуальною є проблема лікування й профілактики рекурентних ГРЗ. Адже в терапії саме таких пацієнтів найчастіше спостерігається поліпрагмазія з частим необґрунтованим призначенням антибіотиків, що сприяє розвитку імуносупресії, сенсибілізації, антибіотикорезистентності, змінам мікробіому тощо [1, 4].

Доведено, що найбільш ефективним методом профілактики ГРЗ є вакцинація. Проте і в цього методу є недоліки: неможливість розробки вакцини до появи актуального штаму, необхідність щорічного поновлення штамового складу й обмеження штамів і типів вірусів, для яких розроблені вакцини, необхідність певного часового періоду (6 місяців і більше) для виробництва вакцин, обмежені виробничі потужності [1, 3]. Тому актуальним є пошук надійних неагресивних методів профілактики на додаток до вакцинації.

В Україні як харчова добавка зареєстрований продукт Альпікол компанії Alpen Pharma AG. Даний засіб позиціонується виробником як додаткове джерело біологічно активних речовин для підвищення опірності організму щодо гострих респіраторних вірусних інфекцій, грипу, рецидивуючих інфекцій лор-органів, у тому числі в дітей, які часто хворіють, що чинить противірусну й антимікробну дію. Альпікол створено виключно з натуральної сировини: він містить стандартизовані екстракти плодів бузини чорної, Yestimun® і кореня пеларгонії африканської.

Екстракт плодів бузини чорної (Sambucus nigra) стандартизований до 10 % поліфенольних сполук. Доведена його пряма противірусна дія. Він інгібує ранні стадії інфекції, блокуючи ключові вірусні білки, відповідальні як за приєднання вірусу, так і за проникнення в клітини господаря, а за протизапальними властивостями (щодо купірування болю й лихоманки) порівнянний з ацетилсаліциловою кислотою. Високий вміст в екстракті бузини природних антиоксидантів (удвічі більше, ніж у чорниці й журавлині) допомагає відновленню після хвороби, зменшує негативний вплив оксидативного стресу як результату вірусної атаки на організм [8, 12, 17, 18].

Yestimun® із дріжджів Saccharomyces cerevisiae стандартизований до 85 % 1,3/1,6-D-бета-глюкану. Це натуральна речовина, отримана з дріжджового екстракту Saccharomyces cerevisiae, що є ефективним високоякісним імуномодулюючим інгредієнтом. Імуномодулююча дія бета-глюканів обумовлена їх вираженою селективністю відносно специфічних рецепторів на поверхні макрофагів, що сприяє активації їх фагоцитарної функції. Під впливом бета-глюканів посилено синтезуються цитокіни (інтерлейкіни, інтерферон), які є сигналом для інших клітин імунної системи: Т-лімфоцитів, фактора росту епідермальних клітин, фактора ангіогенезу. Вони є нетоксичними й безпечними речовинами (клас GRAS (Generally Reсognized As Safe) за класифікацією FDA, США, 2001) [6, 14, 15].

Екстракт кореня пеларгонії африканської (Pelargonium sidoides) має доведену антибактеріальну й противірусну дію (при лікування бронхіту й сезонних ГРЗ (рівень доказовості А)). Даний екстракт проявляє антибактеріальну активність щодо основних грампозитивних і грамнегативних бактерій, що викликають запалення в органах дихання; перешкоджає прикріпленню й проникненню вірусів у клітини; інгібує реплікацію найбільш значимих респіраторних вірусів; стимулює синтез інтерферону; активує фагоцитоз; стимулює внутрішньоклітинну загибель мікроорганізмів; стимулює вироблення інтерлейкінів (IL) — IL-1, IL-12, фактора некрозу пухлини α [9, 10, 13, 16]. Екстракт пеларгонії африканської стимулює неспецифічні механізми захисту слизової оболонки дихальних шляхів через збільшення частоти коливань війок клітин епітелію [11]. Це покращує бар’єрну функцію слизової оболонки.

Усі три компоненти Альпіколу чинять імуномодулюючу дію, що прискорює імунну відповідь на інфекцію.

Додатковими інгредієнтами препарату є малиновий порошок (0,13 %); натуральний аромат малини; інвертний цукровий сироп; регулятор кислотності: лимонна кислота.

Продукт випускається у формі сиропу (флакон 120 мл). Рекомендована схема прийому для дітей від 3 до 12 років: по 5 мл 2 рази на день, для дітей від 12 років і дорослих — 15 мл один раз на день.

Метою нашої роботи була порівняльна оцінка безпечності, переносимості й ефективності різної тривалості курсів профілактичного прийому продукту Альпікол щодо частоти виникнення й тяжкості перебігу епізодів ГРЗ у дітей.

Матеріали та методи

Об’єктом дослідження стали діти 3–6 років, які відвідують дитячі дошкільні заклади, з рекурентними ГРЗ в анамнезі, батьки яких підписали інформовану згоду на участь дитини у випробуванні. Набір дітей для дослідження проводився в дитячих дошкільних і поліклінічних закладах м. Івано-Франківська в період із січня по лютий 2020 р. Структура випробування повністю відповідає сучасним морально-етичним нормам, що схвалено комісією з біоетики при КНП «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради».

За тривалістю профілактичного прийому сиропу Альпікол діти рандомно були розподілені на дві групи: перша (І) — 30 дітей, які отримували препарат 24 дні; друга група (ІІ) — 30 дітей, які отримували препарат 36 днів. Альпікол застосовувався у віковій дозі згідно з інструкцією для застосування. 20 дітей із рекурентними ГРЗ, які не приймали препарат профілактично, увійшли в групу контролю.

Критеріями виключення пацієнтів із дослідження стали відома підвищена чутливість дитини до компонентів препарату й відмова від участі в дослідженні.

Під час прийому й 3 місяці поспіль після завершення прийому препарату оцінювали кількість і тривалість епізодів ГРЗ, їх тяжкість, розвиток ускладнень, об’єм призначення супутніх (симптоматичних та антибактеріальних) препаратів. У випадку виникнення епізоду ГРЗ проводилося фізикальне обстеження пацієнта й щоденна оцінка симптоматики захворювання батьками і/або лікарем за шкалою Wisconsin (шкала реєстрації щоденної симптоматики ГРВЗ (WURSS-21)).

Переносимість та ефективність продукту Альпікол оцінювались як лікарем, так і батьками дитини як «дуже добра», «добра», «задовільна» й «погана».

Статистична обробка результатів дослідження проводилася із застосуванням програми Statistica v.10.0.

Результати та обговорення

Аналіз результатів дослідження показав, що кількість епізодів ГРЗ у пацієнтів різних досліджуваних груп і групи контролю впродовж періоду спостереження значно відрізнялася. Так, у І групі пацієнтів відзначали 33 епізоди ГРЗ, а в ІІ групі — 25 епізодів (р < 0,05). При цьому один епізод захворювання мав місце в 19 (63,3 %) дітей І групи та 21 (70,0 %) дитини ІІ клінічної групи, два епізоди — у 4 (13,3 %) пацієнтів І групи та 2 (6,7 %) — ІІ групи, три та більше епізоди — лише у 2 (6,7 %) дітей І групи (р < 0,05). Не захворіли на ГРЗ за період спостереження 5 (16,7 %) дітей І групи і 7 (23,3 %) — ІІ клінічної групи. У контрольній групі за період спостереження відмічено 33 епізоди ГРЗ, при цьому один епізод захворювання мав місце в 9 (45,0 %) дітей (р < 0,05), два епізоди — у 6 (30,0 %) дітей (р < 0,05), три та більше епізоди — у 4 (20,0 %) дітей. Жодного епізоду ГРЗ за період спостереження в контрольній групі не мала лише 1 (5,0 %) дитина (р < 0,05) (рис. 1).

Аналіз перебігу епізодів ГРЗ в обстежених показав, що в групах пацієнтів, які приймали досліджуваний препарат, переважав легкий перебіг захворювання (19 (57,6 %) епізодів у І групі й 14 (56,0%) — у ІІ клінічній групі), у той час як у дітей контрольної групи переважав середньотяжкий перебіг (19 (57,6 %) епізодів (р < 0,05)). При цьому в пацієнтів, які приймали препарат, тяжкий перебіг захворювання й розвиток ускладнень не відмічалися. У контрольній групі тяжкий перебіг захворювання діагностовано в 4 (12,1 %) епізодах (р < 0,05) і розвиток ускладнень — у 3 (9,1 %) епізодах ГРЗ (р < 0,05) (рис. 2).

Аналіз перебігу захворювання показав, що в пацієнтів, які отримували досліджуваний препарат, регрес клінічної симптоматики під час епізодів ГРЗ відбувався швидше. Так, регрес гіпертермії в обох дослідних групах відзначався з 3-го дня захворювання, а в контрольній — з 4-го дня; ринореї — з 3-го дня захворювання в дослідних групах і з 4-го дня — у контрольній; кашлю — із 7-го дня захворювання в дослідних групах і з 9-го дня — у контрольній; болю/дискомфорту в горлі — з 3-го дня захворювання в дослідних групах і з 5-го дня — у контрольній; слабкості/втомлюваності — з 3-го дня захворювання в І групі, з 2-го дня — у ІІ дослідній і з 5-го дня — у контрольній групі (рис. 3).

У цілому тривалість основної симптоматики ГРЗ у пацієнтів досліджуваних груп була вірогідно нижчою за таку в групі контролю (табл. 1).

У той же час у дітей, які профілактично приймали досліджуваний засіб упродовж 36 днів, тривалість залишкового субфебрилітету була вірогідно нижчою від такої не лише в групі контролю, але й у групі пацієнтів, які приймали препарат протягом 24 днів (р < 0,05).

Встановлено, що прийом досліджуваного препарату передбачав меншу необхідність у застосуванні додаткової/симптоматичної терапії та антибіотиків. Так, у І групі додатковий прийом антипіретиків застосовували в лікуванні 24 (80,0 %) епізодів, у ІІ групі — 22 (73,3 %) епізодів ГРЗ проти 19 (95,0 %) у контрольній групі (р < 0,05); деконгестантів — у 14 (46,7 %) у І групі й 16 (53,3 %) у ІІ групі проти 17 (85,0 %) у групі контролю (р < 0,05); протикашльових препаратів — у 9 (30 %) епізодах у пацієнтів І групи, 7 (23,3 %) — у пацієнтів ІІ групи й у 16 (80,0%) епізодах у групі контролю (р < 0,05); оральних антисептиків — у 9 (30,0 %) епізодах у І групі, 7 (23,3%) — у ІІ клінічній групі й у 12 (60,0 %) епізодах — у контрольній; антибіотики одноразово застосовувалися лише в І епізоді (3,3 %) лікування ГРЗ у пацієнтів І клінічної групи й 7 (35,0 %) епізодах у групі контролю (р < 0,05), а повторне застосування антибіотиків мало місце лише в контрольній групі — 2 (10,0 %) (р < 0,05) (рис. 4).

Оцінка ефективності застосування препарату батьками показала, що в І групі в 19 дітей (63,3 %) ефективність була оцінена як «дуже добра», у 11 (36,6 %) — як «добра». У ІІ групі більшість батьків (22, 73,3 %) оцінили ефективність як «дуже добру», у 8 випадках (26,7 %) — як «добру» (рис. 5).

«Дуже добра» оцінка ефективності застосування препарату лікарями була у 21 дитини (70,0 %) І групи та 24 (80,0 %) — ІІ клінічної групи, «добра» — у 9 (30,0 %) дітей І групи та 6 (20,0%) — ІІ клінічної групи (рис. 6).

Жодна особа з числа лікарів і батьків не оцінила ефективність досліджуваного продукту як «погану» чи «дуже погану». При цьому і лікарі, і батьки відмітили добру переносимість сиропу Альпікол, відсутність побічних ефектів, приємні органолептичні властивості продукту, що не залежали від курсу його прийому.

Висновки

1. Рекурентні ГРЗ — часта патологія в дітей, що потребує нових підходів до профілактики й лікування.

2. Ефективність продукту Альпікол визначається зменшенням епізодів ГРЗ і легшим їх перебігом із меншою тривалістю й швидшим регресом клінічної симптоматики, зниженням потреби в додатковому застосуванні симптоматичних препаратів та антибіотиків.

3. У контексті аналізу складу препарату й вивчення його впливу на перебіг ГРЗ можна констатувати, що продукт забезпечує багаторівневий захист від респіраторних вірусів у дітей.

4. Добра переносимість, добрі органолептичні властивості й відсутність побічних ефектів продукту Альпікол забезпечують високий комплаєнс щодо застосування препарату.

5. Харчову добавку Альпікол можна рекомендувати для прийому під час ГРЗ для швидшого покращання стану дитини (зменшення болю й першіння в горлі, кашлю, нежитю, втоми) і використовувати її з профілактичною метою в дітей із рекурентними захворюваннями верхніх дихальних шляхів та лор-органів протягом 24–36 днів перед сезоном ГРЗ. Тривалість профілактичного прийому препарату прямо корелює з його ефективністю.

Конфлікт інтересів. Не заявлений.

Список литературы

Фесенко М.Є., Зюзіна Л.С., Фастовець М.М., Калюжка О.О., Мелащенко О.І. Гострі респіраторні рекурентні інфекції у дітей. Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2019. Т. 19. Вип. 4(68). С. 34-38.
Ершова И.Б., Ширина Т.В., Ткаченко В.И., Чернова Е.В., Черкасова С.Н. Проблема часто и длительно болеющих детей и методы оптимизации их лечения. Здоровье ребенка. 2008. № 2(11). С. 19-23.
Лемко О.І., Лукащук С.В., Вантюх Н.В., Попадинець М.І. Вплив відновлювального лікування на імунний статус дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями. Здоров’я дитини. 2017. Т. 12. № 7. С. 773-779. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_7_7.
Матейко Г.Б., Пилюк І.І. Ефективність профілактики гострих респіраторних захворювань у часто хворіючих дітей. Інфекційні хвороби. 2014. № 3. С. 43-48.
Vlachojannis J.E., Cameron M., Chrubasik С. A systematic review on the sambuci fructus effect and efficacy profiles. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/ptr.2729. DOI:10.1002/ptr.2729.
Шелудько Д.Н., Овчаренко Л.С. Динаміка показників нейровегетативної регуляції в дітей із рекурентними захворюваннями респіраторного тракту і зниженим функціональним резервом міокарда після реабілітаційної програми. Здоров’я дитини. 2018. Т. 13. № 7. С. 651-658. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2018_13_7_7.
Auinger А., Riede L., Bothe G., Busch R., Gruenwald J. Yeast (1,3)-(1,6)-beta-glucan helps to maintain the body’s defence against pathogens: a double-blind, randomized, placebocontrolled, multicentric study in healthy subjects. 2013.
Catchpole А., Balasingam S., Adil S. Virucidal activity of black elderberry extract against attenuated swH1N1 Swine Flu. London Bioscience Innovation Centre, London; Pharmacare Laboratories Pty Ltd, Australia, 2010.
Kayser O., Kolodziej H. Antibacterial activity of simple coumarins: structural requirements for biological activity. Z. Naturforsch. 1999. Vol. 54. № 3–4. P. 169-174.
Kolodziej H. Antimicrobial, Antiviral and Immunomodulatory activity studies of Pelargonium sidoides (EPs 7630) in context of health promotion. Pharmaceuticals. 2011. 4. 1295-1314.
Neugebauer P., Mickenhagen A., Siefer O., Walger M. A new approach to pharmacological effects on ciliary beat frequency in cell cultures — exemplary measurements under Pelargonium sidoides extract (EPs 7630). Phytomedicine. 2005. 12. 47-52.
Oxygen Radical Absorbance Capacity (ORAC) of Selected Foods. Nov 2007. Published by U.S. Department of Agriculture.
Patiroglu T., Tunc A., Gungor H., Unal E. The efficacy of Pelargonium sidoides in the treatment of upper respiratory tract infections in children with transient hypogammaglobulinemia of infancy. Phytomedicine: international journal of phytotherapy and phytopharmacology. 2012. 19. 958-61.
Stier H. еt al. Immune-modulatory effects of dietary Yeast Beta-1,3/1,6-D-glucan. Nutr. J. 2014. 13. 38.
Talbott S., Talbott J. Effect of beta 1,3/1,6 glucan on upper respiratory tract infection symptoms and mood state in marathon athletes. Journal of Sports Science and Medicine. 2009. 8. 509-515.
Timmer A., Günther J., Motschall E., Rücker G., Antes G., Kern W.V. Pelargonium sidoides extract for treating acute respiratory tract infections. Cochrane Database Syst. Rev. 2013 Oct 22. (10). CD006323.
Torabian G. et al. Anti-influenza activity of elderberry (Sambucus nigra). Journal of Functional Foods. 2019. 54. 353-360.
Zakay-Rones Z., Thom E., Wollan T., Wadstein J. Randomized study of the efficacy and safety of oral elderberry extract in the treatment of influenza A and B virus infections. J. Int. Med. Res. 2004. 32. 132-140.