Журнал «Почки» Том 9, №3, 2020
Вернуться к номеру
Оцінка впливу наслідків аварії на ЧАЕС на захворюваність та поширеність хвороб cечостатевої системи у дітей України
Авторы: Волосовець О.П.(1), Іванов Д.Д.(2), Кривопустов С.П.(1), Борисова Т.П.(3), Волосовець А.О.(2)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(3) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Нефрология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Протягом останніх десятиліть у світі спостерігається значне збільшення поширеності та захворюваності на хвороби сечостатевої системи (ХСС) у дітей. Метою дослідження є оцінка зміни показників захворюваності та поширеності хвороб сечостатевої системи серед дитячого населення України за останні 20 років для визначення можливого впливу на їх розвиток несприятливих факторів оточуючого довкілля, зокрема впливу наслідків аварії на ЧАЕС та викидів автомобільного транспорту. Матеріали та методи. Під час аналізу використано дані ДУ «Центр медичної статистики МОЗ України» та Державної служби статистики України за період 1997–2019 рр. Застосовано методи системного підходу, кластерного, кореляційного та епідеміологічного аналізу. Результати. За останні 20 років спостерігається зростання на 37,4 % рівня захворюваності дітей України віком 0–17 років включно на хвороби сечостатевої системи. Також за останні роки зросла поширеність цієї патології на 52,6 %. У дітей, які мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, показник захворюваності на ХСС також зростав, але більш суттєво — на 70,7 % порівняно з загальнодержавними показниками захворюваності дітей на ХСС. В останні 7 років він перевищував загальнодержавні показники і аналогічні показники в дітей, які постійно проживають в областях країни, що не були забруднені внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986 році. У дітей, які постійно проживають в областях країни, що мають території радіологічного контролю після Чорнобильської катастрофи, показники захворюваності на хвороби сечостатевої системи перевищували загальнодержавні показники на початку 90-х років та протягом усіх 20 років моніторингу, що потребує продовження спостереження за цим контингентом дітей і вжиття необхідних лікувально-діагностичних заходів. Висновки. Існуюча різниця між показниками захворюваності на ХСС, що спостерігається протягом 20 років, на користь більш високих показників захворюваності дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та дітей із областей з територіями радіологічного контролю порівняно з іншими областями, вочевидь, вказує на можливий зв’язок між частотою та поширеністю хвороб сечостатевої системи у зазначених групах дитячого населення та медико-екологічними факторами, зокрема радіаційними.
Актуальность. В течение последних десятилетий в мире наблюдается значительное увеличение распространенности и заболеваемости болезнями мочеполовой системы (БМС) у детей. Целью исследования является оценка изменений показателей заболеваемости и распространенности болезней мочеполовой системы среди детского населения Украины за последние 20 лет с целью определения возможного влияния на их развитие неблагоприятных факторов окружающей среды, в частности последствий аварии на ЧАЭС и выбросов автомобильного транспорта. Материалы и методы. При анализе использованы данные ГУ «Центр медицинской статистики МЗ Украины» и Государственной службы статистики Украины за период 1997–2019 гг. Использованы методы системного подхода, кластерного, корреляционного и эпидемиологического анализа. Результаты. За последние 20 лет наблюдается рост на 37,4 % уровня заболеваемости детей Украины в возрасте 0–17 лет включительно болезнями мочеполовой системы. Также за последние годы выросла распространенность этой патологии на 52,6 %. У детей, имеющих статус пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС, показатель заболеваемости БМС также увеличился, но более существенно — на 70,7 % по сравнению с общегосударственными показателями заболеваемости детей БМС. В последние 7 лет он превышал общегосударственные показатели и аналогичные показатели у детей, постоянно проживающих в областях страны, которые не были загрязнены в результате аварии на ЧАЭС в 1986 году. У детей, постоянно проживающих в областях страны с территориями радиологического контроля после Чернобыльской катастрофы, показатели заболеваемости болезнями мочеполовой системы превышали общегосударственные показатели в начале 90-х годов и на протяжении всех 20 лет мониторинга, что требует продолжения наблюдения за этим контингентом детей и проведения необходимых лечебно-диагностических мероприятий. Выводы. Существующая разница между показателями заболеваемости болезнями мочеполовой системы, которая наблюдается в течение 20 лет, в пользу более высоких показателей заболеваемости детей, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС, и детей из областей с территориями радиологического контроля по сравнению с другими областями Украины указывает на возможную связь между частотой и распространенностью болезней мочеполовой системы в указанных группах детского населения и медико-экологическими факторами, в том числе радиационным.
Background. Over the past decades, the world has seen a significant increase in the prevalence and incidence of the genitourinary system diseases (GUSD) in children. The purpose of the study was to assess changes in the incidence and prevalence of diseases of the genitourinary system among the children population of Ukraine for the past 20 years in order to determine the possible impact of adverse environmental factors on their development, in particular the consequences of the Chernobyl accident and emissions from motor transport. Materials and methods. The analysis used the data of the State Institution “Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine” and the State Statistics Service of Ukraine for the period of 1997–2019. Methods of a systematic approach, cluster, correlation and epidemiological analysis were used. Results. Over the past 20 years, there has been a 37.4% increase in the incidence rate of GUSD among Ukrainian children (0–17 years). Also, in recent years, the prevalence of this pathology has increased by 52.6 %. Children with the status of victims of the Chernobyl accident had a significant increase in the incidence of GUSD (by 70.7 %) compared to the national indicators of the incidence of GUSD in children. For the last 7 years, this rate has exceeded the national indicators and similar indicators for children permanently residing in regions that were not radioactively contaminated as a result of the Chernobyl accident in 1986. Among children permanently residing in the regions of the country with territories of radiological control after the Chernobyl disaster, indicators of the incidence rates of diseases of the genitourinary system exceeded national ones in the early 90s and throughout the entire 20 years of monitoring. This fact requires continued monitoring of this cohort of children and taking the necessary medical and diagnostic measures. Conclusions. The existing difference between the 20-year term incidence rates of diseases of the genitourinary system has shown higher incidence among children affected by the Chernobyl accident, and children from regions with territories of radiological control in comparison with other regions of Ukraine. This fact clearly indicates a possible correlation between frequency and prevalence of diseases of the genitourinary system in these groups of the children population and medical and environmental factors, including radiation.
діти; захворюваність; поширеність; інвалідність; хвороби сечостатевої системи; Чорнобильська катастрофа
дети; заболеваемость; распространенность; инвалидность; болезни мочеполовой системы; Чернобыльская катастрофа
children; incidence; prevalence; disability; diseases of the genitourinary system; Chernobyl disaster
Вступ
Матеріали та методи
Результати та обговорення
Висновки
1. Антипкін Ю.Г., Резниченко Ю.Г., Ярцева М.О. Вплив факторів навколишнього середовища на стан здоров’я дітей раннього віку. Перинатологія і педіатрія. 2012. № 1(49). С. 48-51. URL: http://medlib.dp.gov.ua/jirbis2/images/fond_publications/perinatologiya-ipediatriya/perinatologiyaipediatriya_2012_1.pdf.
2. Багдасарова І.В., Фоміна С.П. Хронічна хвороба нирок у дітей та стан замісної ниркової терапії в Україні. Український журнал нефрології та діалізу. 2015. № 1(45).
3. Зайцева Н.В., Уланова Т.С., Морозова Я.С. и др. Свинец в системе мать — новорожденный как индикатор опасности химической нагрузки в регионах экологического неблагополучия. Гигиена и санитария. 2002. № 4. С. 45-46.
4. Іванов Д.Д., Корж О.М. Нефрологія в практиці сімейного лікаря. Навчально-методичний посібник. 2-ге видання, перероблене. Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2012. 182 с.
5. Інфекції сечовивідних шляхів у дітей. Детский доктор. 2011. № 2(9). С. 12-15.
6. Моісеєнко Р.О., Дудіна О.О., Гойда Н.Г. Аналіз стану захворюваності та поширеності захворювань у дітей в Україні за період 2011–2015 роки. Современная педиатрия. 2017. № 2(82). С. 17-27. doi: 10.15574/SP.2017.82.17.
7. Надання медичної допомоги дітям 0–17 років у закладах охорони здоров’я, що перебувають у сфері управління МОЗ України: статистично-аналітичний довідник. Гол. ред. В.М. Заболотько. 2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу: ukrmedstat@medstat.gov.ua
8. Стан надання медичної допомоги дітям з нефрологічними захворюваннями в Україні за 1999–2003 роки (звіт головного дитячого нефролога МОЗ України проф. Іванова Д.Д.). Київ, 2003. 22 с.
9. Couser W.G., Remuzzi G., Mendis S., Tonelli M. The contribution of chronic kidney disease to the global burden of major noncommunicable diseases. Kidney Int. 2011. Vol. 80(12). Р. 258-1270. doi: 10.1038 / ki.2011.368.
10. Gulati S., Chronic Kidney Disease in Children / Chief Editor: Craig B Langman (Updated: Jul 21.2020). https://emedicine.medscape.com/article/984358-overview [Internet].
11. Environment of Ukraine. Statistical yearbook. State Statistics Service of Ukraine. Kyiv, 2015. 242 р.
12. Fathallah-Shaykh S.A., Flynn J.T., Pierce C.B. et al. Progression of pediatric CKD of nonglomerular origin in the CKІD cohort. Clin. J. Am. Soc. Nephrol. 2015. № 10. Р. 571. doi: 10.2215 / CJN.07480714.
13. Harshman L.A., Johnson R.J., Matheson M.B. et al. Taming the chronic kidney disease epidemic: a global view of surveillance efforts. Kidney Int. 2014. Vol. 86. Р. 246-250. doi: 10.1038/ki.2014.190.
14. Krochak R.J., Baker D.G. Radiation nephritis. Clinical manifestations and pathophysiologic mechanisms Urology. 1986 May. № 27(5). Р. 389-93. doi: 10.1016/0090-4295(86)90399-7.
15. Igaki H., Karasawa K., Sakamaki H. et al. Renal dysfunction after total body irradiation. Strahlenther Onkol. 2005. № 181. Р. 704-708. doi: 10.1007 / s00066-005-1405-8.
16. Nisbet R., Miner C., Yale K. Handbook of Statistical Analysis and Data Mining Applications. Second Edition. Academic Press, 2018. Р. 1-795.
17. Volosovets O.P., Kryvopustov S.P., Volosovets T.M., Abaturov O.E., Kryuchko T.O. Changes in health status of child population of Ukraine after Chernobyl catastrophe. Wiadomości Lekarskie. 2019. LXXII. № 10. Р. 1974-1976. PMID: 31982025.
18. Warady B.A., Abraham A.G., Schwartz G.J. et al. Predictors of Rapid Progression of Glomerular and Nonglomerular Kidney Disease in Children and Adolescents: The Chronic Kidney Disease in Children (CKІD) Cohort. Am. J. Kidney Dis. 2015. № 65. Р. 878. doi: 10.1053 / j.ajkd.2015.01.008.
19. WHO/EEA (European Environment Agency/WHO Regional Office for Europe). Children’s health and environment. A review of evidence. EEA, Copenhagen, 2002. 227 р.