Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Біль. Суглоби. Хребет" Том 10, №3, 2020

Повернутися до номеру

Якість кісткової тканини та її мінеральна щільність у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Автори: Поворознюк В.В.(1), Масік Н.П.(2), Дзерович Н.І.(1)
(1) — ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Ревматологія, Травмотологія та ортопедія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Мета — вивчення впливу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) на мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) та її якість залежно від тяжкості захворювання та віку жінок. Матеріали та методи. Обстежено 30 жінок віком 57,43 ± 7,87 року, хворих на ХОЗЛ різної тяжкості (GOLD 1–4). Досліджували МЩКТ усього скелета, поперекового відділу хребта, шийки стегнової кістки та дистального відділу кісток передпліччя за допомогою двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (DЕХА). Показник trabecular bone score (TBS) поперекового відділу хребта (L1–L4) визначали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франція). Результати. Установлено вірогідне зменшення МЩКТ усіх досліджуваних ділянок скелета, починаючи з GOLD 3, тоді як на рівні L1–L4 МЩКТ починала знижуватись із GOLD 2 та в загальній групі хворих віком 45–59 років порівняно з більш молодими особами. Установлено негативні кореляційні зв’язки тяжкості ХОЗЛ із МЩКТ стегнової (r = –0,75, p < 0,05), променевої кісток (r = –0,73, p < 0,05), L1–L4 (r = –0,80, p < 0,05) та усього скелета (r = –0,73, p < 0,05). Показник TBS, починаючи з GOLD 2, а також у жінок віком старше 45 років відповідав частковому порушенню якості кістки, прогресивно знижувався і при GOLD 4 та в осіб старше 60 років відповідав значній втраті якості кістки. Найбільш виражені зміни відбувались на рівні TBS L1 і відповідали значній втраті якості кістки вже при GOLD 2. Установлено кореляційні зв’язки тяжкості ХОЗЛ і TBS L1–L4 (r = –0,76, p < 0,05) і TBS L2–L4 (r = –0,75, p < 0,05). Висновки. Вік однаковою мірою впливає як на МЩКТ, так і на TBS хворих на ХОЗЛ жінок, і, починаючи з 45 років, дані показники прогресивно зменшуються. Вплив ХОЗЛ на кісткову тканину залежно від тяжкості хвороби є неоднорідним у різних сегментах аксіального скелета. Найперші зміни стосуються МЩКТ L1–L4 (1,19 ± 0,05) г/см2 порівняно з GOLD 1 (1,39 ± 0,05) г/см2 (p < 0,05) і TBS L1 (1,17 ± 0,06) порівняно з GOLD 1 (1,34 ± 0,06; p < 0,05), зниження яких відмічається вже при GOLD 2.

Цель — изучение влияния хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ) на минеральную плотность костной ткани (МПКТ) и ее качество в зависимости от тяжести заболевания и возраста женщин. Материалы и методы. Обследовано 30 женщин в возрасте 57,43 ± 7,87 года, больных ХОБЛ различной стадии (GOLD 1–4). Исследовали МПКТ всего скелета, поясничного отдела позвоночника (L1–L4), шейки бедренной кости и дистального отдела костей предплечья с помощью двухэнергетической рентгеновской абсорбциометрии (DЕХА). Показатель trabecular bone score (TBS) поясничного отдела позвоночника (L1–L4) определяли с помощью методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франция). Результаты. Установлено достоверное уменьшение МПКТ на всех исследуемых участках скелета у больных, начиная с GOLD 3, тогда как на уровне L1–L4 МПКТ начинала снижаться при GOLD 2 и в возрастной группе 45–59 лет по сравнению с более молодыми пациентами. Установлены корреляционные связи тяжести ХОБЛ и МПКТ бедренной кости (r = –0,75, p < 0,05), лучевой кости (r = –0 73, p < 0,05), L1–L4 (r = –0,80, p < 0,05), всего скелета (r = –0,73, p < 0,05). Значения TBS, начиная с GOLD 2, а также у женщин старше 45 лет соответствовали частичному нарушению качества кости. TBS прогрессивно снижалась и при GOLD 4 и у женщин старше 60 лет соответствовала значительной потере качества костной ткани. Наиболее выраженные изменения выявлены на уровне TBS L1 и соответствовали значительной потере качества костной ткани уже при GOLD 2. Установлены отрицательные корреляционные связи между тяжестью ХОБЛ и TBS L1–L4 (r = –0,76, p < 0,05) и TBS L2–L4 (r = –0,75, p < 0,05). Выводы. Возраст в равной степени влияет как на МПКТ, так и TBS больных ХОБЛ женщин, и, начиная с 45-летнего возраста, данные показатели прогрессивно снижаются. Влияние ХОБЛ на костную ткань в зависимости от тяжести заболевания неоднородно в разных сегментах аксиального скелета. Самые ранние изменения касаются МПКТ L1–L4 (1,19 ± 0,05) г/см2 по сравнению с GOLD 1 (1,39 ± 0,05) г/см2 (p < 0,05) и TBS L1 (1,17 ± 0,06) по сравнению с GOLD 1 (1,34 ± 0,06; p < 0,05), снижение которых наблюдается уже у больных с GOLD 2.

Background. The objective of the work is to study the effect of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) on mi­neral density (BMD) and trabecular bone score (TBS), depen­ding on the degree of severity and women's age. Materials and me­thods. We have examined 30 women aged 57.43 ± 7.87 years, patients with COPD of various stages (GOLD 1–4). We have studied the BMD Total, BMD the lumbar spine (L1–L4), BMD Femur, and BMD Radius by means of dual-energy X-ray absorptiometry (DEXA). TBS of the lumbar spine (L1–L4) was determined by the TBS iNsight method (Med-Imaps, Pessac, France). Results. A significant decrease of the BMD was found at every skeletal area star­ting from GOLD 3, whereas at the L1–L4 level the BMD began to decrease at GOLD 2. The correlation was found between the severity of COPD and BMD Femur (r = –0.75, p < 0.05), BMD Radius (r = –0 73, p < 0.05), BMD L1–L4 (r = –0.80, p < 0.05) BMD Total (r = –0.73, p < 0.05). Starting from GOLD 2, the values of TBS significantly decreased and corresponded to the partial bone quality loss. The most pronounced changes occurred at the level of TBS L1 and corresponded to a significant bone quality loss already at GOLD 2. The TBS progressively decreased and at GOLD 3–4 corresponded to a significant loss of bone quality. The correlation was found between the severity of COPD and TBS of the spine at the level of L1–L4 (r = –0.76, p<0.05), TBS of the spine at the le­vel of L2–L4 (r = –0.75, p<0.05). Conclusions. Age equally affects both BMD and TBS in women with COPD, and from the age of 45, these rates progressively decrease. The effect of COPD on bone tissue according to the severity of the disease is heterogeneous at different segments of the axial skeleton. The earliest changes concern the decrease in BMD L1-L4 (1.19 ± 0.05) g/cm2 compared to GOLD 1 (1.39 ± 0.05) g/cm2 (p < 0.05) and TBS L1 (1.17 ± 0.06) in comparison with GOLD 1 (1.34 ± 0.06; p < 0.05), whose decrease is observed already at GOLD 2.


Ключові слова

хронічне обструктивне захворювання легень; якість кісткової тканини; мінеральна щільність кісткової тканини

хроническая обструктивная болезнь легких; качество костной ткани; минеральная плотность костной ткани

chronic obstructive pulmonary disease; trabecular bone score; bone mineral density

Вступ

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є одним із найбільш частих хронічних захворювань за поширеністю у світі (7,6 %) і тяжким економічним тягарем [1]. ХОЗЛ, згідно з останніми поглядами на його патогенез, вважають мультисистемним захворюванням або ж захворюванням із системними проявами, оскільки тривале хронічне запалення в дихальних шляхах, а також хронічне порушення вентиляторної здатності легень запускають каскад патогенетичних змін не лише в легеневій тканині, а й в інших органах та системах, включаючи серцево-судинну систему, опорно-рухову та інші [2–4].
Починаючи з редакції Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) 2007 року, велика увага науковців приділяється екстрапульмональним проявам ХОЗЛ [5], пов’язаним із системним запаленням і виникненням метаболічних порушень та коморбідними з ним станам [6]. На сьогодні нова інформація, що міститься в GOLD-2018 і ґрунтується на інноваційних підходах оцінки причин виникнення і поширення ХОЗЛ [4], дозволяє зробити висновок, що процеси, які лежать в основі патогенезу захворювання, спричинюють системні прояви [5, 7, 8]. ХОЗЛ розцінюють як фактор ризику розвитку цілої низки ускладнень, таких як ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, діабет і метаболічний синдром [9], атеросклероз, кахексія, анорексія й остеопороз (ОП) [10].
Cинхронний перебіг ХОЗЛ й ОП завжди супроводжуватиметься синдромом взаємного обтяження через активацію хронічної інфекції [11], вплив тютюнопаління [12, 13], порушення бронхіальної прохідності, розвиток гіпоксії та оксидантного стресу [14], а також терапію системними стероїдами [4, 6, 9, 15].
На сьогодні існує дві точки зору стосовно взаємодії між ХОЗЛ та супутніми недугами. З одного боку, коморбідна патологія виникає через «побічне» системне запалення, яке є наслідком низки запальних та репаративних подій, котрі відбуваються в легенях при ХОЗЛ [6, 15]. Тоді ОП розвивається вторинно як системний ефект ХОЗЛ. З іншого боку, ОП може розвиватися незалежно від ХОЗЛ, або, маючи загальні чинники ризику, одне захворювання збільшує ризик розвитку іншого [13].
Остеопороз — найпоширеніше системне захворювання скелета, що характеризується зниженням кісткової маси та структурними змінами кісткової тканини [16]. Стан кісткової тканини залежить від багатьох факторів. Однією з основних детермінант міцності кісткової тканини й ризику переломів є мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ) [17], проте вона пояснює лише 60 % ризику переломів [18]. Установлено, що міцність кісткової тканини й ризик переломів залежать і від інших її параметрів: структурної організації та наявності мікроушкоджень, мінералізації та темпів метаболізму кісткової тканини [16].
Кісткова тканина є динамічною відкритою системою зі складною багаторівневою індивідуальною та варіабельною організацією морфологічної будови, фізико-механічних властивостей, хімічного складу й біологічного потенціалу [19]. Під час адаптивного ремоделювання кістка може змінювати свою структуру й властивості відповідно до стану регуляторних систем та локальних умов, в яких вона перебуває, та згідно з «біологічним законом відповідності кількості й функції кісткової тканини» [19–21].
Обмін у трабекулярній кістковій тканині відбувається значно швидше (у 8 разів порівняно з кортикальною) [18]. У зв’язку з цим оцінка мікроархітектури трабекулярної кістки збільшує точність і чутливість оцінки якості кісткової тканини й ризику переломів у клінічній практиці.
В умовах патології кістки більш точним критерієм є визначення її твердості, оскільки жорсткість і міцність залежать не лише від мінеральної насиченості, що визначає здатність поглинати рентгенівське випромінювання [20]. Для патологічно зміненої кістки, крім того, важливими є характер структурно-функціональних порушень та ступінь дезорганізації елементів її мікроструктури. Не менш варіабельні й біологічні параметри кісткової тканини — якість і вміст остеогенних клітин-попередників та їх колонієутворювальна здатність [21]. Всі ці параметри і визначають якість кістки. Вони взаємопов’язані, однак характер цих зв’язків дуже складний, і тому передбачити особливості реакції кісткової тканини на метаболічні зміни в організмі хворої людини, зокрема при ХОЗЛ, базуючись на якомусь одному критерії (наприклад, МЩКТ), практично неможливо. У зв’язку з цим останнім часом з’являється все більше нових діагностичних методів, які допомагають визначити якість трабекулярної кісткової тканини і на її основі прогнозувати ризик низькоенергетичних переломів у різних груп населення.
Мета проведеної роботи — вивчення впливу ХОЗЛ на МЩКТ та її якість залежно від тяжкості захворювання та віку жінок.

Матеріали та методи

Для досягнення поставленої мети на базі відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» у відкритому обсерваційному когортному дослідженні проведено комплексне обстеження 30 хворих на ХОЗЛ жінок віком 57,43 ± 7,87 року (віковий діапазон — 40–70 років). Участь у дослідженні була добровільною, усі обстежувані отримали детальну інформацію про дослідження й підписали інформовану згоду.
У дослідження включали пацієнток із верифікованим діагнозом ХОЗЛ із тривалістю захворювання більше 3 років. Діагноз ХОЗЛ встановлювали відповідно до рекомендацій GOLD і Наказу МОЗ України № 555 від 27.06.2013 [13, 23]. Усі обстежені були розподілені на групи залежно від тяжкості ХОЗЛ (табл. 1). До GOLD 1 (легкий ступінь) входили пацієнти з ОФВ1/ФЖЄЛ ≥ 80 — < 0,70 % від належних після прийому бронхолітика, до GOLD 2 (середньої тяжкості) — ≥ 50 — < 80, GOLD 3 (тяжкий) — ≥ 30 — < 50, GOLD 4 (дуже тяжкий) – < 30 [4, 13, 23]. 
Визначення показників МЩКТ проводилось за допомогою двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (DЕХА) (Lunar, 2005, США). Оскільки остеопоротичні зміни розвиваються нерівномірно в різних відділах скелета, нами проаналізовано результати DЕХА усього скелета (Total), поперекового відділу хребта (L1–L4), проксимального відділу стегнової кістки (Femur), дистального відділу кісток передпліччя (Radius) і сумарний вміст мінералу в дослідній ділянці (Bone Mineral Content, BMC, г) усього скелета (BMC Total).
Визначення показників якості трабекулярної кісткової тканини (Trabecular Bone Score — TBS) проводили за допомогою методики TBS iNsight. Пакет програмного забезпечення був установлений на комп’ютері остеоденситометра для оцінки мікроархітектури трабекулярної кістки на денситометричних зображеннях поперекового відділу хребта (L1–L4) (http://www.med-imaps.com) [24–26]. Для порівняння показників TBS використовували критерії їх оцінки, створені робочою групою експертів із TBS із різних країн, за аналогією до трьох категорій оцінки МЩКТ для жінок у постменопаузальному періоді, а саме нормальної МЩКТ, остеопенії й остеопорозу [19, 24]. Значення TBS 1,35 та більше вважають нормальними, показники від 1,2 до 1,35 відповідають частково порушеній мікроархітектурі трабекулярної кісткової тканини, а 1,2 і менше — значному її порушенню [19]. 
Статистичну обробку отриманих результатів дослідження здійснювали на основі комп’ютерної програми Statistica 6.1 (StatSoft Inc., США) [27]. Визначали середнє арифметичне показника (М), середньоквадратичне відхилення (SD), кількість досліджень (n), використовуючи параметричні й непараметричні методи статистики (критерій Стюдента та W-критерій Вілкоксона для незалежних вибірок малого обсягу). Вірогідними вважали результати р < 0,05. Взаємозв’язки між двома змінними оцінювали за допомогою кореляційного аналізу (коефіцієнт кореляції Пірсона).

Результати 

Відповідно до вимірювань DЕХА у 4 (13,33 %) хворих був нормальний показник МЩКТ, у 18 (60,0 %) — діагностовано остеопенію, у 8 (26,67 %) — остеопороз. 
При оцінці МЩКТ залежно від віку виявлено зниження даного показника у віковій групі 45–59 років на рівні L1–L4: 1,12 ± 0,05 г/cм2 проти 1,15 ± 0,04 г/cм2 у групі осіб молодше 45 років (t = 2,52; p = 0,01), шийки стегнової кістки — 1,19 ± 0,03 г/cм2 проти 1,31 ± 0,04 г/cм2 (t = 0,71; p = 1,55), променевої кістки — 0,88 ± 0,03 г/cм2 проти 0,91 ± 0,05 г/cм2 (t = 0,85; p = 1,48). Спостерігали подальше зниження МЩКТ відповідних ділянок скелета у віковій групі жінок 60 і старше років: 0,99 ± 0,04 г/cм2 (t = 6,13; p = 0,02), 1,14 ± 0,02 г/cм2 (t = 4,75; p = 0,04), 0,76 ± 0,02 г/cм2 (t = 5,03; p = 0,03) відповідно порівняно з особами молодше 45 років.
При порівнянні між собою хворих на ХОЗЛ, розподілених згідно з тяжкістю захворювання, встановлено вірогідне зниження МЩКТ і Т-критерію в досліджуваних зонах аксіального скелета. Статистично значущих відмінностей не виявлено при порівнянні груп GOLD 1 і GOLD 2 щодо показників МЩКТ усього скелета, стегнової і променевої кісток, а також при порівнянні груп GOLD 1 і GOLD 3 щодо МЩКТ усього скелета та BMC Total (табл. 2).
Оцінка стану кісткової тканини за МЩКТ L1–L4 і T-критерієм поперекового відділу хребта виявила вірогідне зменшення від GOLD 1 до GOLD 2 (p = 0,021), від GOLD 1 до GOLD 3 і GOLD 4 (p < 0,001 для обох значень). Зниження МЩКТ L1–L4 становило 49,5 % порівняно з GOLD 1 і GOLD 4 (p < 0,01). Показники МЩКТ і T-критерій стегнової кістки вірогідно знижуються вже при GOLD 3 і GOLD 4 порівняно з GOLD 1 (p = 0,003 і р = 0,004). Визначення МЩКТ і Т-критерію передпліччя виявило вірогідні відмінності показників при порівнянні GOLD 1 і GOLD 3 (p = 0,04) та GOLD 4 (p = 0,0001). Дослідження МЩКТ і Т-критерію всього скелета виявило вірогідне зниження значень із різним ступенем вірогідності при порівнянні показників GOLD 1 і GOLD 3 (p = 0,005) та GOLD 4 (p = 0,004). Показник BMC Total змінювався невірогідно від GOLD 1 до GOLD 2 (p = 0,98) та GOLD 3 (p = 0,052), а рівень вірогідності був високим при GOLD 4 (p = 0,009).
При вивченні кореляційних зв’язків ступеня тяжкості ХОЗЛ із показниками МЩКТ аксіального скелета встановлена наявність тісного оберненого зв’язку з МЩКТ аксіального скелета (r = –0,71, p < 0,05); усього скелета (r = –0,73, p < 0,05); таза (r = –0,71, p < 0,05); усього хребта (r = –0,72, p < 0,05); хребта на рівні L1–L4 (r = –0,80, p < 0,05); проксимального відділу стегнової кістки (r = –0,75, p < 0,05) і дистального відділу променевої кістки (r = –0,73, p < 0,05).
У результаті проведеного дослідження встановлено, що у хворих на ХОЗЛ жінок спостерігається прогресуюче з віком вірогідне зниження МЩКТ поперекового відділу хребта, яке починається з 45-річного віку. Оцінка стану кісткової тканини аксіального скелета залежно від тяжкості хвороби показала статистично значуще зниження МЩКТ і Т-критерію усіх досліджуваних ділянок у жінок із GOLD 3, яке продовжувало зростати й набуло найменших значень при GOLD 4. При цьому структурно-функціональні зміни кісткової тканини були неоднорідними в різних сегментах скелета одного й того ж досліджуваного і проявлялись раніше інших зон у поперековому відділі хребта, про що свідчать вірогідні зміни в L1–L4 обстежених пацієнтів із GOLD 2.
Проте є клінічні ситуації, коли використання даного параметра з метою оцінки стану кісткової тканини тіл хребців має певні обмеження [28]. Так, за наявності виражених дегенеративно-дистрофічних змін на рівні поперекового відділу хребта, остеофітів та/або сколіотичної деформації показник МЩКТ збільшується. Також відомо, що при застосуванні глюкокортикоїдів (ГКС) ризик виникнення вертебральних деформацій є незалежним від показника МЩКТ [29, 30]. Враховуючи цю інформацію, ми оцінювали TBS у хворих на ХОЗЛ як незалежний від МЩКТ показник. Отримані результати порівнювали з запропонованими групою дослідників нормативними показниками TBS [19, 26].
У результаті проведеного дослідження встановлено, що TBS поперекового відділу хребта у хворих із GOLD 1 була у межах нормальних значень. Починаючи з GOLD 2, значення TBS L2, TBS L3, TBS L1–L4 і TBS L2–L4, хоч і відповідали частковому порушенню якості кістки, вірогідно знижувались порівняно з GOLD 1. Найбільш виражені зміни відбувались на рівні TBS L1 і відповідали значному порушенню якості кістки вже при GOLD 2. При GOLD 3 усі досліджувані параметри вірогідно знижувались, а у хворих із GOLD 4 на усіх рівнях поперекового відділу хребта TBS відповідали значному порушенню якості й були меншими ніж 1,27 (табл. 3).
Вивчення кореляційних зв’язків ступеня тяжкості ХОЗЛ із показниками TBS поперекового відділу хребта встановило наявність тісного оберненого зв’язку між стадією GOLD і TBS на рівні L1–L4 (r = –0,76, p < 0,05) і TBS хребта на рівні L2–L4 (r = –0,75; p < 0,05).
Аналіз TBS поперекового відділу хребта залежно від віку хворих на ХОЗЛ виявив нормальні значення показника в жінок молодого віку. Починаючи з віку старше 45 років, значення TBS L2, TBS L3, TBS L4, TBS L1–L4 і TBS L2–L4 вірогідно знижувались порівняно з молодими жінками і відповідали частковому порушенню якості кістки. Більше того, у жінок віком 60 років і старше показник TBS відповідав значному порушенню якості кістки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що найбільш виражені зміни стосуються показника TBS L1. Його вірогідне зниження починається з 45 років і становить 1,17 ± 0,04 проти 1,49 ± 0,03 у жінок молодше 45 років (р = 0,003). З віком зниження даного параметра прогресує й у віці 60 і більше років становить 1,03 ± 0,05 (p = 0,003 порівняно з групою жінок молодше 45 років (табл. 4).
Отже, показник TBS поперекового відділу хребта має важливе діагностичне значення в оцінці стану кісткової тканини хворих на ХОЗЛ жінок, оскільки дозволяє діагностувати структурно-функціональні порушення кістки вже з віку 45 років і при GOLD 2.

Обговорення 

Результати нашої роботи збігаються з даними світової літератури щодо клінічної цінності визначення показника TBS поперекового відділу хребта [16–18, 20, 22, 24–26]. Також отримані нами дані частково узгоджуються з результатами інших досліджень. Так, при визначенні TBS у хворих на ХОЗЛ у дослідженні E. Casado et al. (2016) виявлено нижчі значення в пацієнтів із середнім (2,57 ± 1,34) та тяжким ступенем хвороби (2,54 ± 1,34), ніж у пацієнтів із легким ступенем (2,19 ± 1,32, р < 0,05). Використання ГКС та висока їх кумулятивна доза в цих хворих були пов’язані зі зниженням рівня TBS (p = 0,002 та p = 0,015 відповідно) [28]. Дослідження жінок у постменопаузі з ХОЗЛ продемонструвало, що погіршення TBS може бути пов’язане з низькою кількістю трабекулярних структур, їх товщиною, зв’язками та зі збільшенням трабекулярного проміжку [29].
Дослідження TBS у хворих із бронхіальною астмою встановило зв’язок зі ступенем обструкції дихальних шляхів, гіперреактивністю бронхів та застосованими дозами інгаляційних ГКС [30], тоді як в іншому дослідженні встановлено, що вік, тяжка астма та частота застосування системних ГКС були важливими предикторами для рівня TBS [31].
У дослідженні R. Watanabe et al. (2018) TBS був значно нижчим на вищих стадіях GOLD порівняно з GOLD 1. Багатовимірний регресійний аналіз показав, що МЩКТ і TBS є незалежними факторами, причому TBS асоціювали з маркером системного запалення, відображеним підвищенням рівня С-реактивного білка, тоді як зниження МЩКТ найбільш сильно було пов’язане зі зниженням маси тіла і рівнем 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові [32]. За даними E. Shevroja et al. (2017) показано, що низький рівень TBS поперекового відділу хребта пов’язаний із переломами в анамнезі та не залежить від даних опитувальника FRAX [33].
Наше дослідження показало, що вік однаковою мірою впливає як на МЩКТ, так і на TBS хворих на ХОЗЛ жінок, і, починаючи з 45 років, дані показники прогресивно зменшуються. Вплив ХОЗЛ на кісткову тканину залежно від тяжкості хвороби є неоднорідним у різних сегментах аксіального скелета. Найперші зміни стосуються TBS L1, зниження яких відмічається вже при GOLD 2, тому показник TBS може мати важливу діагностичну цінність в аналізі структурно-функціонального стану кісткової тканини при ХОЗЛ.

Висновки

1. Мінеральна щільність кісткової тканини різних відділів аксіального скелета у хворих на ХОЗЛ вірогідно знижується, починаючи з GOLD 3. При цьому найбільш уразливою зоною є поперековий відділ хребта, коли вірогідне зниження МЩКТ L1–L4 спостерігається вже у хворих із GOLD 2 (1,19 ± 0,05) г/см2 порівняно з GOLD 1 (1,39 ± 0,05) г/см2 (p < 0,05).
2. Показник якості трабекулярної кісткової тканини (TBS) вірогідно знижується при GOLD 2 і в жінок старше 45 років. При цьому найбільш виражені зміни стосуються TBS L1, коли вже при GOLD 2 отримані значення відповідають значній деструкції кістки. 
3. Комбінація дослідження МЩКТ та TBS має важливу діагностичну цінність в аналізі структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих на ХОЗЛ та суттєво покращує ранню діагностику остеопорозу.
Слабкою стороною дослідження є його дизайн (одномоментне дослідження) та відсутність контрольної групи. Проведення лонгітудинальних спостережень із залученням осіб обох статей у майбутньому дозволить більш детально оцінити зміни МЩКТ та TBS при ХОЗЛ.
Фінансова підтримка та конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність потенціального конфлікту інтересів та фінансової підтримки при проведенні дослідження й публікації статті.
Інформація про внесок кожного автора: В.В. Поворознюк — концепція і дизайн дослідження; Н.П. Масік — збір й обробка матеріалів; аналіз отриманих даних; написання й оформлення тексту; Н.І. Дзерович — обробка матеріалу; редагування тексту.

Список літератури

  1. Mostovoy Y.M., Slepchenko N.S., Dmytriiev K.D., Sidorov A.A. Chronic obstructive pulmonary disease and the heart: achievments and current questions. Ukr. Pulmonol. J. 2018. 4. 56-61. doi: 10.31215/2306-4927-2018-102-4-56-61. 
  2. Pertseva Т.О., Кnopkina L.І. Modern views on the diagnosis and treatment of chronic obstructive pulmonary disease. Ukr. Pulmonol. J. 2018. № 4. 13-15. 
  3. Feshchenko Y.I. Urgent challenges of modern pulmonology. Ukr. Pulmonol. J. 2018. 4. 8-12.
  4. Feshchenko Y.I., Gavrysyuk V.K., Dziublyk A.Y. et al. Adapted clinical guideline: chronic obstructive pulmonary disease (part 1) Ukr. Pulmonol. J. 2019. 2. 5-18. doi: 10.31215/2306-4927-2019-104-2-5-18.
  5. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease. Workshop report, global strategy for diagnosis, ma–nagement, and prevention of COPD. Update 2007. Bethesda, National Institutes of Health, National Heart, Lung and Blood Institute, 2007.
  6. Masik N.P. Vitamin D metabolism disturbances: one more extrapulmonary effect of systemic inflammation in chronic obstructive pulmonary disease. Ukr. Pulmonol. J. 2015. 1. 39-43.
  7. Barabanova E.N. GOLD 2017: what change were made in global strategy of treatment of chronic obstructive pulmonary disease and why? Russian Pulmonology. 2017. 27(2). 274-282. doi: 10.18093/0869-0189-2017-27-2-274-282. 
  8. Mullerova Н., Maselli D.J., Locantore N. et al. Hospitalized Exacerbations of COPD Risk Factors and Outcomes in the ECLIPSE Cohort. Chest. 2015. 147(4). 999-1007.
  9. Todoriko L.D. Formation of systemic manifestations and definition of progression predictors of chronic obstructive pulmonary disease using a factor analysis. Ukr. Pulmonol. J. 2019. 1. 49-54. doi: 10.312.15/2306-4927-2019-103-1-49-54. 
  10. Gan W.Q., Man S.F., Senthilselvan A., Sin D.D. Association between chronic obstructive pulmonary disease and systemic inflammation: a systematic review and a meta-analysis. Thorax. 2004. 59(7). 574-580. doi: 10.1136/thx.2003.019588.
  11. Ovsyannikov E.S., Avdeev S.N., Budnevsky A.V. Systemic inflammation in patients with chronic obstructive pulmonary disease and obesity. Therapeutic Archive. 2020. 92(3). 13-18. doi: 10.26442/00403660.2020.03.000265. 
  12. Jaramillo J.D., Wilson C., Stinson D.J. et al. Reduced bone density and vertebral fractures in smokers: men and COPD patients at increased risk. Annals of the American Thoracic Society. 2015. 5(12). 648-656. doi: 10.1513/AnnalsATS.201412-591OC.
  13. Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease: 2017 Report. http://goldcopd.org/gold-2017-global-strategy-diagnosis-managementprevention-copd.
  14. Gerych P.R. Clinic-functional features of motion of cardio-respiratory pathology for patients with the chronic obstructive pulmonary disease. Vіsnik problem bіologії і medicine. 2017. 4(139). 121-127.
  15. Barnes P.J., Celli B.R. Systemic manifestations and comorbidities of COPD. Eur. Respir. J. 2009. 33. 1165-1185.
  16. Povoroznyk V.V., Musiienko A.S., Dzerovych N.I. Trabecular Bone Score and Bone Mineral Density in Men with Vertebral Fractures. Pain. Joints. Spine. 2015. 1(17). 38-42.
  17. Povoroznyuk V.V., Dzerovych N.I., Orlyk T.V. Trabecular bone score in clinical practice: literature review and results of the own study. Problems of osteology. 2014. 17(2). 3-13.
  18. Povoroznyuk V.V., Hans D., Dzerovych, N.I. Trabecular bone score in clinical practice. Pain. Joints. Spine. 2014. 16(4). 14-22. 
  19. Povoroznyuk V.V., Dzerovych N.I., Hans D. Trabecular bone score in clinical practice (review). Orthopedics, traumatology and prosthetics. 2015. 2. 126-136. doi: 10.15674/0030-598720152126-136.
  20. Malanchuk V.O., Kopchak O.V. Evaluation of the quality of facial bones and skull classification of its type on the basis of biomechanical parameters. Ukr. med. Chasopis. 2013. 1(93), I/II. 126-131. 
  21. Brusko A.T. The biological law of compliance of quantity and function of bone tissue. Bulletin of orthopedics, traumatology and prosthetics. 2010. 1. 76-78. 
  22. Orlyk T.V., Povoroznyuk V.V., Dzerovych N.I. The role of quality trabecular bone in the formation of vertebral pain in postmenopausal women. Problems of osteology. 2015. 18(1). 51-54. 
  23. Order of the Ministry of Health of June 27, 2013 № 555 “Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care and medical rehabilitation. Chronic obstructive pulmonary disease”: http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2013_555_HOZL/2013_555hozl_ykpmd.pdf 
  24. Silva B.C., Leslie W.D., Resch H. et al. Trabecular bone score: a noninvasive analytical method based upon the DXA image. J. Bone Mineral Res. 2014. 29(3). 518-530. doi: 10.1002/jbmr.2176.
  25. Harvey N.C., Glüer C.C., Binkley N. et al. Trabecular bone score (TBS) as a new complementary approach for osteoporosis evaluation in clinical practice. Bone. 2015. 78. 216-224. doi: 10.1016/j.bone.2015.05.016.
  26. Shevroja E., Lamy O., Kohlmeier L. et al. Use of Trabecular Bone Score (TBS) as a Complementary Approach to Dual-energy X-ray Absorptiometry (DXA) for Fracture Risk Assessment in Clinical Practice. J. Clin. Densitom. 2017. 20(3). 334-345. doi: 10.1016/j.jocd.2017.06.019.
  27. Labotsky V.V. Knowledge management (technologies, methods, means of presentation, extraction and measurement of knowledge). Mn.: Modern. school, 2006. 392 р.
  28. Casado E., Del Rio L., Gallego M. et al. Trabecular Bone Score Is Severely Affected in Male Patients with Chronic Obstructive Pulmonary Disease. Annals of the Rheumatic Diseases. 2016. 75. 1170. doi: 10.1136/annrheumdis-2016-eular.4752.
  29. González J., Rodríguez-Fraile M., Rivera P. et al. Trabecular bone score in active or former smokers with and without COPD. PLoS One. 2019. 14(2). e0209777. doi: 10.1371/journal.pone.0209777.
  30. Cheol-Woo Kim. Is Trabecular Bone Score a More Sensitive Marker for Osteoporosis in Asthmatics? Allergy Asthma Immunol Res. 2019. 11(3). 302-305. doi: 10.4168/aair.2019.11.3.302.
  31. Choi Y.J., Lee H.-Y., Yoon D. et al. Trabecular Bone Score Is More Sensitive to Asthma Severity and Glucocorticoid Treatment Than Bone Mineral Density in Asthmatics. Allergy Asthma Immunol. Res. 2019. 11(3). 343-356. doi: 10.4168/aair.2019.11.3.343.
  32. Watanabe R., Tai N., Hirano J. et al. Independent association of bone mineral density and trabecular bone score to vertebral fracture in male subjects with chronic obstructive pulmonary disease. Osteoporos. Int. 2018. 29(3). 615-623. doi: 10.1007/s00198-017-4314-7.
  33. Shevroja E., Lamy O., Kohlmeier L. et al. Use of Trabecular Bone Score (TBS) as a Complementary Approach to Dual-energy X-ray Absorptiometry (DXA) for Fracture Risk Assessment in Clinical Practice. J. Clin. Densitom. 2017. 20(3). 334-345. doi: 10.1016/j.jocd.2017.06.019.

Повернутися до номеру