Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Клінічний випадок діагностики криптококової інфекції методом імунохроматографічного виявлення криптококового антигена
Авторы: С.М. Антоняк, Л.А. Коломійчук, А.А. Саінчук, М.А. Сіра
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Позалегеневий криптококоз є важливим СНІД-індикаторним захворюванням. Криптококоз у хворих на ВІЛ-інфекцію практично зав-жди розвивається при вираженому імунодефіциті та із самого початку набуває дисемінованого характеру. Осередок захворювання може локалізуватися в легенях і центральній нервовій системі (ЦНС), куди збудник проникає з током крові, а також можуть спостерігатися ураження шкіри, лімфовузлів, кісток. Крім того, криптококоз часто є клінічним проявом запального синдрому відновлення імунітету при пізньому початку антиретровірусної терапії (АРТ) за низькою кількістю CD4. Захворювання характеризується тяжкими ускладненнями й високою смертністю, лікування потребує госпіталізації, є складним і довготривалим.
Мета: продемонструвати необхідність проведення скринінгу пацієнтів із ВІЛ і низьким показником числа CD4 клітин на капсульні полісахаридні антигени сукупності виду Cryptococcus, що, за даними досліджень, дозволяє знизити кількість випадків криптококового менінгіту на 71 %. Імунохроматографічне виявлення антигенів Cryptococcus spp. дає можливість ранньої і точної діагностики криптококової інфекції і покращує виживаність пацієнтів із криптококовим менінгітом більше ніж на 30 %.
Матеріали та методи: аналіз медичної карти стаціонарного хворого, аналіз результатів досліджень.
Пацієнт Х., 1987 року народження, вважає себе хворим із вересня 2019 року, коли почався кашель. По медичну допомогу не звертався до січня 2020 року. На початку лютого почав відзначати підвищення температури до 38,0– 38,5 °С, приймав парацетамол.
11.02.2020 госпіталізований у ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України». Проведено швидкий тест на ВІЛ 11.02.2020 — результат позитивний, СD4 — 44 кл/мкл (4 %). Проведено комп’ютерну томографію (КТ) органів грудної клітки 11.02.2020: КТ-ознаки дисемінованого процесу в легенях (міліарний туберкульоз?), внутрішньогрудна, аксилярна лімфаденопатія. Лівобічний випітний плеврит із тенденцією до осумкування. Аналіз мокротиння методом GeneXpert 12.02.2020 — МБТ не виявлено.
У березні 2020 року пацієнт госпіталізований у клініку ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» зі скаргами на головний біль, підвищення температури тіла до 38 °С, кашель.
03.03.2020 проведено дослідження крові на CrAg — позитивний.
04.03.2020 проведена люмбальна пункція: цитоз — 5 кл, CrAg — позитивний, титр 1 : 1000.
Діагноз: ВІЛ-інфекція. Клінічна стадія IV. Генералізована криптококова інфекція з ураженням плеври, легень. Криптококовий менінгіт.
Висновок. З огляду на даний клінічний випадок необхідно наголосити на необхідності раннього проведення скринінгу на криптококовий антиген у пацієнтів із низьким показником кількості CD4 клітин. Можливість виявлення криптококового антигена, особливо до початку АРТ серед пацієнтів з ВІЛ-інфекцією і для ранньої ініціації лікування хворих на криптококову інфекцію за допомогою специфічної протигрибкової терапії, запобігає явній і симптоматичній криптококовій хворобі й ураженню ЦНС. Зараз слід зосередитись на тому, щоб зробити цей тест доступним, упроваджуючи національні програми скринінгу CrAg і виступаючи за доступ до ефективних схем протигрибкового лікування, які дозволять мінімізувати смертність і захворюваність, спричинені ВІЛ-інфекцією і криптококовою інфекцією. Рання діагностика криптококової інфекції має вирішальне значення для покращення клінічних результатів.