Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020

Вернуться к номеру

Епідеміологічна характеристика сальмонельозу в Донецькій області на сучасному етапі

Авторы: Т.А. Біломеря(1), В.І. Гончаренко(1), Л.І. Слюсар(2), В.Г. Бочко(1), В.А. Смаченко(1), О.І. Глухова(2)
(1) — ДУ «Донецький обласний лабораторний центр МОЗ України», м. Краматорськ, Україна
(2) — Донецький національний медичний університет, м. Лиман, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Значне поширення сальмонельозу, тяжкий перебіг, особливо в ранньому й похилому віці, виникнення спалахів є обґрунтованою підставою для визнання цієї патології суттєвою медичною і соціальною проблемою. Епідеміологічна ситуація із сальмонельозу в багатьох країнах світу і в Україні на сьогодні оцінюється як несприятлива. Мета роботи: вивчити епідеміологічні прояви сальмонельозу серед населення Донецької області у 2014–2019 рр.
Матеріали та методи. Проведено епідеміологічний аналіз даних державної і галузевої статистичної звітності (форми №№ 1, 2, 40-здоров), позачергових повідомлень про спалахи за 2014–2019 рр. Розраховані середні багаторічні, відносні показники, їх помилки, вірогідність різниці показників за допомогою програмного забезпечення Microsoft Exel. Виділення сальмонел здійснювалося бактеріологічним методом.
Результати. Протягом 2014–2019 років епідситуація із сальмонельозу в області була нестабільною, показники захворюваності коливалися в межах 13,91–20,6 на 100 тисяч населення та були нижчими за загальнодержавні на 12,34 %. 
На адміністративних територіях захворюваність розподілялась нерівномірно: від 2,35 на 100 тис. населення (м. Новогродівка) до 52,63 на 100 тис. населення (Мангушський район). Міське населення хворіло частіше за сільське на 36,3 %. 
Сальмонельозу притаманне сезонне зростання захворюваності з травня по жовтень. На ці місяці припадає (69,2 ± 1,16) % усіх зареєстрованих упродовж року випадків. 
Питома вага дітей до 17 років серед захворілих становила (35,61 ± 1,09) %. Показники захворюваності серед них сягали 29,76–45,86 на 100 тис. дитячого населення, перевищуючи їх серед дорослих у 2,9 раза (р ≤ 0,01). Найвищий рівень захворюваності відзначається серед дітей до 1 року (показник 89,11 на 100 тис. вікової групи). Друге рангове місце посідає захворюваність дітей віком 1–4 роки (показник 70,61), третє — 5–9 років (показник 35,26). У 2019 році, уперше за весь період, що аналізується, захворюваність дітей віком 1–4 роки була вищою за захворюваність дітей першого року життя (показники 82,90 і 69,05 на 100 тис. указаних вікових груп відповідно). Протягом 2017–2019 років порівняно з 3 попередніми роками (2014–2016) у 3,13 раза зросла захворюваність серед підлітків 15–17 років. Її показник досяг показника захворюваності дітей віком 10–14 років, тоді як у 2014–2016 рр. він був у 2,43 раза нижчим. 
Провідні збудники захворювань — S.enteritidis — (80,73 ± 0,89) % виділено від хворих культур і S.typhimurium — (13,10 ± 0,76) %. Ці ж серовари превалюють серед культур, виділених з об’єктів довкілля: (57,56 ± 3,77) % і (20,35 ± 3,07) %. Спектр збудників, виділених від людей, включає 22 серовари, з об’єктів довкілля — 16, з яких 6 від людей не виділялись. Щорічно від людей, окрім 2 названих сероварів, виділяються S.virchow, S.blegdam і S.london, на які в структурі виділених культур припадає від 0,51 до 1,79 %. 
За період, що аналізується, реєстровано 3 спалахи сальмонельозу, під час яких захворіло 17 осіб, із них 5 дітей. Один спалах виник у серпні 2017 р. у м. Маріуполь — зареєстровано 5 випадків сальмонельозу серед відвідувачів кафе. Два спалахи виникли у 2019 р.: у січні — 6 випадків в одній родині в м. Лиман і в травні — червні — 6 випадків серед відвідувачів кафе в м. Слов’янськ. Етіологічним чинником виявилась S.enteritidis, а факторами передачі — м’яке морозиво, яйця курячі, салат олів’є. Джерела інфекції визначені у 2 спалахах, що виникли в кафе, ними стали працівники закладів (кондитер і кухар) — носії збудника сальмонельозу. Виникнення спалахів відбулося через недотримання правил гігієни в побуті й порушення санітарного законодавства в закладах громадського харчування. 
Висновок. Захворюваність на сальмонельоз у Донецькій області нестабільна та значно варіює на різних адміністративних територіях і серед вікових груп. У структурі виділених культур превалюють S.enteritidis і S.typhimurium. Зареєстровані спалахи, викликані S.enteritidis. Важлива умова оптимізації епіднагляду в подальшому — налагодження взаємообміну інформацією і співпраці з дотичних питань лабораторних центрів і Держпродспоживслужби з метою забезпечення ефективного контролю над захворюваністю.


Вернуться к номеру