Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №6, 2020

Актуальність. У клінічних дослідженнях, що повідомляли про шлунково-кишкові симптоми в пацієнтів з COVID-19, загальна поширеність травних симптомів становила 15 %. Найбільш поширеними з них були нудота або блювання, діарея та анорексія. Слід зазначити, що автори повідомляють, що близько 10 % пацієнтів мали шлунково-кишкові симптоми без респіраторних особливостей при зараженні SARS-CoV-2. Даним пацієнтам клінічний діагноз виставлявся із затримкою, що створювало потенційні проблеми для них самих і людей, з якими вони контактували. Мета дослідження: проаналізувати особливості клінічної симптоматики пацієнтів з підтвердженою лабораторно інфекцією COVID-19 на момент звернення до лікаря. Матеріали та методи. Проведено вивчення особливостей симптоматики 36 пацієнтів з гастроентерологічними симптомами, що становить 10,1 % (357) пацієнтів з підтвердженою лабораторно інфекцією COVID-19, які надходили для консультування щодо тактики ведення і для лікування до поліклінік міста Харкова, що були відведені для лікування пацієнтів з коронавірусною інфекцією з березня по жовтень 2020 року. Пацієнти, які мали гастроентерологічні симптоми під час проходження лікування, у дане дослідження не включались, оскільки такі прояви можна розцінювати як побічні ефекти від препаратів. Результати. Усі пацієнти, які зверталися за консультацією до інфекційного кабінету (КІЗ), були обстежені за стандартною схемою. Вік пацієнтів — від 22 до 69 років, середній вік становив 48,4 року. Усього чоловіків було 19 (52,8 %), а жінок — 17 (47,2 %). З легкою формою перебігу було 6 (16,7 %) пацієнтів, середньої тяжкості — 24 (66,6 %), з тяжкою формою перебігу — 6 (16,7 %). У вкрай тяжкому стані пацієнтів на момент огляду не було. Слід відзначити, що всі 6 пацієнтів з легкою формою перебігу — жінки віком понад 50 років. Одна пацієнтка (2,8 %) віком 67 років померла. Причиною смерті була гостра серцево-судинна недостатність, що розвинулась на тлі виражених проявів гастроентериту впродовж трьох днів. Лікування самостійно не проходила. Головними скаргами під час звернення були: відчуття дискомфорту й тяжкості переважно в епігастральній ділянці — 30 (83,3 %) і навколо пупка — 6 (16,7 %); нудота — у 28 (77,7 %); блювання, що давало тимчасове полегшення, — 24 (66,6 %); діарея — 6 (16,7 %). Лише в трьох (8,3 %) пацієнтів на момент госпіталізації відзначалися респіраторні симптоми, а решта (33 особи, що відповідає 9,2 % від загальної кількості госпіталізованих хворих з інфекцією COVID-19) їх не мали. Пацієнти вказували, що тривалість захворювання до моменту звернення до лікаря була від 1 до 6 днів (у середньому 4,1 дня). Пацієнти з тяжкою формою перебігу (5 осіб, 13,4 %) були госпіталізовані до стаціонарів, що приймали хворих на коронавірус, і впродовж наступних двох діб після відновлення водно-електролітного балансу продовжили лікування до повного одужання. При подальшому обстеженні лише в 5 (13,4 %) пацієнтів на комп’ютерній томографії не було ознак пневмонії COVID-19. Висновки. 9,2 % осіб від загальної кількості проконсультованих хворих з інфекцією COVID-19 були без респіраторних проявів, але мали гастроентерологічні симптоми. Оскільки на сьогодні коронавірусна інфекція набула масштабного поширення серед населення, особлива увага має приділятися лабораторній верифікації даної інфекції в кожного пацієнта, навіть за відсутності респіраторних симптомів. Дане дослідження має проспективний характер, є актуальним в умовах тривалої всесвітньої пандемії, а питання потребує більш ґрунтовного вивчення.