Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №6, 2020

Вернуться к номеру

Порівняння ефективності антибактеріальних препаратів для лікування безсимптомного носійства S.aureus

Авторы: Тюпа В.В.(1), Власова І.М.(2)
(1) — Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
(2) — Медичний центр «SiensMed», м. Одеса, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Золотистий стафілокок (S.aureus) є причиною близько 100 різноманітних захворювань людини. Серед них гнійничкові запалення шкіри, тонзиліти, пневмонії та харчові токсикоінфекції. За даними ВООЗ, близько 30 % населення планети є безсимптомними носіями S.aureus. Під час проведення профілактичних оглядів декретованих груп населення на базі медичного центру «SiensMed» у 2019 році зі 100 обстежених в 11 осіб був виявлений S.aureus у мазках із слизової оболонки носа та ротоглотки. Причому у 2 із них S.aureus виявлений повторно, у контрольному мазку, після закінчення санації носо- та ротоглотки із використанням азитроміцину, після попереднього профілактичного огляду. З огляду на наростаючу проблему антибіотикорезистентності та ризик виникнення спалахів харчових токсикоінфекцій, спричинених S.aureus, при роботі носіїв у закладах громадського харчування, важливо оцінити ефективність санації при використанні різних схем лікування безсимптомних носіїв S.aureus. Мета нашого дослідження — вивчення ефективності різних антибактеріальних препаратів у лікуванні безсимптомних носіїв S.aureus. Матеріали та методи. Нами були відібрані 32 носії S.aureus, без супутніх захворювань лор-органів, віком від 19 до 45 років. До І групи ввійшли 17 носіїв S.aureus, у яких уперше виявили збудник і які не приймали антибактеріальні препарати за останні 6 місяців. Пацієнти І групи одержували амоксицилін 500 мг 2 рази на добу впродовж 7 днів. Додатково отримували «Дефлю Сільвер», спрей для носа, 4 рази на добу, розчин «Стоматидин» місцево, після кожного прийому їжі, субалін 1 капсула 2 рази на добу, лоратадин 10 мг на ніч. До ІІ групи ввійшли 15 носіїв S.aureus із вперше виявленим носійством, які за останні 6 місяців приймали антибактеріальні препарати з інших приводів. Носіям ІІ групи призначено як етіотропну терапію офлоксацин 200 мг 1 раз на добу впродовж 7 днів. Місцева та патогенетична терапія повністю аналогічна такій для І групи. Бактеріоносійство S.aureus встановлювали при скринінговому бактеріологічному дослідженні. У носіїв обох груп спостерігався 2–3-й ступінь росту S.aureus у скринінговому дослідженні. Контроль результату лікування проводився через 2 дні після завершення прийому антибіотиків методом бактеріологічного дослідження мазків зі слизової носа та ротоглотки. Результати. За результатами контрольного бактеріологічного дослідження встановлено, що після 7 днів прийому амоксициліну в першій групі санація виявилась успішною у 12 із 17 пацієнтів, що становить 70,6 % від загальної кількості хворих у групі. У 5 хворих первинна санація амоксициліном виявилася неефективною. У той же час у другій групі санація безсимптомних носіїв із використанням офлоксацину була успішною у 12 хворих (80 % від загальної кількості). У 3 хворих за результатами контрольного бактеріологічного дослідження виявлено S. аureus. Висновки. Установлено, що для санації вперше виявлених носіїв S.aureus використання офлоксацину виявилось більш ефективним, ніж амоксициліну. Однак амоксицилін у середньотерапевтичних дозах також залишається достатньо ефективним засобом для санації таких пацієнтів.



Вернуться к номеру