Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» Том 15, №7, 2020

Можливості корекції затримки формування ядер окостеніння кульшових суглобів у дітей раннього віку

Авторы: Квашніна Л.В., Ігнатова Т.Б.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Профілактика й лікування порушень кальцій-фосфорного обміну і структурно-функціональних змін кісткової системи є одним з важливих моментів у комплексному лікуванні дітей з уродженою патологією опорно-рухового апарату. Мета дослідження полягала у визначенні строків появи ядер окостеніння кульшових суглобів та оцінці ефективності впливу на їх формування дієтичної добавки Інос. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 78 дітей з порушеннями формування кульшових суглобів віком від 3 міс. до 1 року, які були комплексно обстежені у відділенні медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». Комплексне обстеження включало ультразвукове дослідження кульшових суглобів на ультразвуковому сканері Siemens Acusson Х 300 і визначення стану кальцій-фосфорного обміну в динаміці. Для корекції затримки формування ядер окостеніння кульшових суглобів у дітей раннього віку використовувалась дієтична добавка Інос (елементарний кальцій — 250,0 мг; вітамін К2 (менахінон-7) — 5,0 мкг і вітамін D3 — 200 МО в 1 саше) виробництва компанії «ФармаЛінеа Лтд.» (Словенія). Корекційний комплекс включав призначення дієтичної добавки Інос з 3-місячного віку по 1 саше на добу та вітаміну D3 у профілактичній дозі (1000 МО). Тривалість вживання залежала від особливостей формування ядер окостеніння й у середньому становила 1–4 місяці. Результати. У процесі дослідження виявлено, що серед дітей, у яких при ультразвуковому дослідженні кульшових суглобів спостерігалось сповільнення формування ядер окостеніння головки стегнової кістки, призначення препарату Інос привело до позитивних змін (візуалізація ядер окостеніння або нормалізація їх розмірів) у 40 малюків (50 %) уже при наступному огляді через 1–1,5 місяці (у 5-місячному віці), у 26 малюків (33,3 %) позитивна динаміка спостерігалась через 2–2,5 місяці (6–7 місяців). Тоді як у дітей, які отримували тільки вітамін D (15,4 %), позитивна динаміка мала місце тільки в 5 випадках, була менш вираженою і спостерігалась тільки через 3–3,5 місяці. Висновки. З огляду на те, що формування ядер окостеніння відбувається на тлі недостатності кальцію і вітаміну D3, застосування Інос у дітей раннього віку із затримкою формування ядер окостеніння кульшових суглобів є високоефективним, прискорює процес лікування, що дозволяє швидше нормалізувати стан суглобів.

Актуальность. Профилактика и лечение нарушений кальций-фосфорного обмена и структурно-функциональных изменений костной системы являются одним из важных моментов в комплексном лечении детей с врожденной патологией опорно-двигательного аппарата. Цель исследования заключалась в определении сроков появления ядер окостенения тазобедренных суставов и оценке эффективности влияния на их формирование диетической добавки Инос. Материалы и методы. Под наблюдением на протяжении последнего года находилось 78 детей с нарушениями формирования тазобедренных суставов в возрасте от 3 мес. до 1 года, которые были комплексно обследованы в отделении медицинских проблем здорового ребенка и преморбидных состояний ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины». Комплексное обследование включало ультразвуковое исследование тазобедренных суставов на ультразвуковом сканере Siemens Acusson Х 300 и определение состояния кальций-фосфорного обмена в динамике. Для коррекции задержки формирования ядер окостенения тазобедренных суставов у детей раннего возраста использовалась диетическая добавка Инос (элементарный кальций — 250,0 мг; витамин К2 (менахинон-7) — 5,0 мкг и витамин D3 — 200 МЕ в 1 саше) производства компании «ФармаЛинеа Лтд.» (Словения). Коррекционный комплекс включал назначение диетической добавки Инос с 3-месячного возраста по 1 саше в сутки и витамина D3 в профилактической дозе (1000 МЕ). Длительность приема зависела от особенностей формирования ядер окостенения и в среднем составляла 1–4 месяца. Результаты. В процессе исследования выявлено, что среди детей, у которых при УЗИ тазобедренных суставов наблюдалось замедление формирования ядер окостенения головки бедренной кости, назначение Инос привело к позитивным изменениям (визуализация ядер окостенения или нормализация их размеров) у 40 младенцев (50 %) уже при следующем осмотре через 1–1,5 месяца (в 5-месячном возрасте), и у 26 младенцев (33,3 %) положительная динамика наблюдалась через 2–2,5 месяца (6–7 месяцев). Тогда как у детей, которые получали только витамин D (15,4 %), положительная динамика имела место только в 5 случаях, была менее выраженной и наблюдалась только через 3–3,5 месяца. Выводы. С учетом того, что формирование ядер окостенения происходит на фоне снижения кальция и витамина D3, использование Инос у детей раннего возраста с задержкой формирования ядер окостенения тазобедренных суставов является высокоэффективным, ускоряет процесс лечения, что позволяет быстрее нормализовать состояние суставов.

Background. Prevention and treatment of disorders of calcium and phosphorus metabolism, structural and functional changes of the skeletal system are two important points in the comprehensive treatment of children with congenital pathology of the musculoskeletal system. The purpose of the study was to determine the timing of occurrence of the ossification centers of the hip joints and to evaluate the effectiveness of the dietary supplement Inos impact on their formation. Materials and methods. During the last year, 78 children with disorders of hip formation aged 3 months — 1 year were under observation. They were comprehensively examined at the Department of Medical Problems of a Healthy Child and Premorbid Conditions of the State Institution “Lukianova Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”. The comprehensive study included ultrasound examination of the hip joints using an ultrasound scanner Siemens Acuson X300 and the state of calcium and phosphorus metabolism in the dynamics. To correct the delay in the formation of ossification centers of the hip joints among the young children, the dietary supplement Inos was used (elemental calcium — 250.0 mg, vitamin K2 (menaquinone-7) — 5.0 µg and vitamin D3 — 200 IU in 1 sachet) produced by PharmaLinea Ltd. company (Slovenia). The correctional measures included the administration of the dietary supplement Inos from the age of 3 months — 1 sachet per day and vitamin D3 in a prophylactic dose (1,000 IU). The period of use depended on the peculiarities of the formation of ossification centers and averaged 1–4 months. Results. The study found out that when ultrasound of the hip joints showed the slowing in the formation of ossification centers of the femoral head, the prescription of Inos led to positive changes (visualization of ossification centers, or normalization of their size) among 40 infants (50 %) at the next examination in 1–1.5 months, at the age of 5 months, and among 26 children (33.3 %), positive dynamics was observed after 2–2.5 months (at the age of 6–7 months). Whereas among infants, who have received only vitamin D3 (15.4 %), the dynamics was positive only in 5 cases, was less pronounced and was observed only in 3–3.5 months. Conclusions. Considering that the formation occurs with a decrease of calcium and vitamin D3, the use of Inos among the young children with the delay in the formation of ossification centers of the hip joints is highly effective, accelerates the treatment process that allows for the normalization of joint condition.

Ключевые слова

діти раннього віку; ядра окостеніння; кульшові суглоби; дієтична добавка Інос; вітамін D3

дети раннего возраста; ядра окостенения; тазобедренные суставы; диетическая добавка Инос; витамин D3

young children; ossification centers; hip joints; dietary supplement Inos; vitamin D3

Порушення фосфорно-кальцієвого обміну, будучи значно поширеним захворюванням, може розглядатися як часта причина захворюваності й підвищення витрат на охорону здоров’я в усьому світі.

С. Cooper (1993)

Вступ

Багатофункціональне призначення кісткової системи обумовлює складні механізми регулювання її метаболізму і залежність структурної організації від впливу численних внутрішніх (гормони, ферменти, вітаміни та інші фізіологічно активні сполуки) і зовнішніх факторів навколишнього середовища.

Тому профілактика й лікування порушень кальцій-фосфорного обміну і структурно-функціональних змін кісткової системи є одним з важливих моментів у комплексному лікуванні дітей з уродженою патологією опорно-рухового апарату. Затримка формування ядер окостеніння (ЯО) й вроджена дисплазія кульшового суглоба (КС), особливо при біологічній незрілості організму, — найбільш поширені проблеми опорно-рухового апарату в дітей раннього віку. Окрім того, терміни і ступінь окостеніння скелета (визначається за часом появи ядер окостеніння кульшових суглобів) можуть бути одними з критеріїв визначення біологічного віку дитини для прогнозування подальшого її розвитку й стану здоров’я. Прискорення формування кульшового суглоба є першочерговим завданням при лікуванні затримки формування ядер окостеніння та вродженої дисплазії. Відомо, що результати й тривалість лікування знаходяться в прямій залежності від часу його початку (чим раніше воно розпочато, тим вища ефективність), від ступеня порушень співвідношень у кульшовому суглобі (затримка формування ядер окостеніння, дисплазія, підвивих чи вивих), а також від цілої низки обтяжуючих факторів, значне місце серед яких посідають порушення обміну кальцію і вітаміну D, рахіт, штучне вигодовування, дисбактеріоз кишечника тощо.

Окрім того, у дитячому віці існує декілька критичних періодів інтенсивного росту й формування скелета, під час яких діють певні фактори ризику, що провокують розвиток остеопенічних реакцій різного ступеня тяжкості:

І. Внутрішньоутробний (І–ІІ триместри):

— тканинне диференціювання.

ІІ. Внутрішньоутробний (ІІІ триместр):

— ріст і диференціювання опорних тканин;

— насиченість і депонування білкових і мінеральних речовин.

ІІІ. Ранній грудний і дошкільний вік:

— розвиток рахіту;

— етапне диференціювання й моделювання кісткової системи.

IV. Шкільний і підлітковий вік:

— завершення диференціювання й накопичення кісткової маси;

— розвиток остеопеній і остеохондропатій.

З огляду на викладене вище мета дослідження полягала у визначенні строків появи ядер окостеніння кульшових суглобів та оцінці ефективності впливу на їх формування дієтичної добавки Інос (елементарний кальцій — 250,0 мг; вітамін К2 (менахінон-7) — 5,0 мкг і вітамін D3 — 200 МО в 1 саше), яка не містить барвників, консервантів та ароматизаторів, виробництва компанії «ФармаЛінеа Лтд.» (Словенія), а її терапевтичний ефект обумовлений комплексною дією компонентів препарату.

Матеріали та методи

Комбінація K2 + D3 + Cа запобігає можливій аліментарній недостатності в період формування опорно-рухового апарату в дітей і сприяє відновленню балансу процесів руйнування й побудови кісткової тканини. Кальцій бере участь у формуванні кісткової тканини, мінералізації зубів, регулюванні процесів нервової провідності та м’язових скорочень. Мікронізована кальцієва сіль ортофосфатної кислоти — одне з найкращих джерел кальцію природного походження завдяки мікроінкапсульованій технології і високій біодоступності. Вітамін D3 покращує всмоктування й засвоєння кальцію в кишечнику. Також вітамін D3 регулює кількість кальцію в крові, бере участь у синтезі остеокальцину, сприяє формуванню й нормальному функціонуванню опорно-рухового апарату. Вітамін К2 — важливий кофермент метаболізму кальцію, забезпечує взаємодію кальцію і вітаміну D3, завдяки чому покращується структурно-функціональний стан кісткової тканини. Вітамін К2 активує остеокальцин, що сприяє затримці кальцію в кістках і запобігає відкладанню кальцію в нирках, м’яких тканинах, суглобах і стінках судин.

Протягом дослідження було обстежено 78 дітей першого року життя починаючи з місячного віку, у якому, за даними літератури, вже можуть візуалізуватися ядра окостеніння, але в нашому дослідженні ми не спостерігали їх наявності навіть у 2 місяці, що, можливо, пов’язано зі збільшенням кількості дітей, у яких біологічний вік відстає від хронологічного. Отримані дані відрізняються від літературних, коли автори констатують, що ЯО добре помітні в цьому віці в 9 % хлопчиків і 16 % дівчаток. У 2 місяці вони вже виявляються у 23 % хлопчиків і 36 % дівчаток. Після 5 місяців оцінюється не їх відсутність/наявність, а їх розмір. У нормі в дівчаток із 6 місяців, а у хлопчиків — із 7–8 місяців спостерігається 100% окостеніння головки стегнової кістки. Ми спостерігали 3 малюків, у яких на момент огляду ЯО не візуалізувалися в 10 і 11 місяців. У 3 місяці, на момент огляду, відсутність ядер окостеніння відмічалась у 61,5 % дітей (48 малюків). Корекційний комплекс призначався протягом 1–4 місяців по 1 саше на добу залежно від термінів формування ядер, обтяженості стану й анамнезу та факторів, що можуть обумовити затримку формування. Окрім клінічного спостереження проводилось ультразвукове дослідження (УЗД) кульшових суглобів на ультразвуковому сканері Siemens Acusson Х 300 (Корея) з використанням датчика 5–10 МГц.

З огляду на те, що, за даними багатьох авторів, у нормі в дітей віком 2–3 або 3–5 місяців (у 25 % дітей — у віці до 1 місяця) ядро окостеніння головки стегнової кістки починає візуалізуватися у вигляді гіперехогенної структури з поступовою появою акустичної тіні за нею, рекомендується саме в ці строки проведення УЗД кульшових суглобів у стандартизованій фронтальній площині за методикою Р. Графа з метою визначення наявності й розміру ядра окостеніння.

В основу роботи покладено вивчення групи дітей віком до одного року з нормально сформованими кульшовими суглобами на тлі нормально сформованого кісткового даху вертлюжної западини (тип I за класифікацією Р. Графа).

Результати та обговорення

Як наявність ядра окостеніння враховувалась наявність компактного гіперехогенного сигналу в центрі головки стегна з вимірюванням його максимального діаметра у фронтальній площині (рис. 1).

Визначення строків, коли з’являються ЯО кульшових суглобів, має велике діагностичне значення. Кістковий вік дозволяє оцінити ступінь сформованості скелета й своєчасно виявити аномалії розвитку суглобів на ранній стадії. Сучасні методи діагностики й моніторингу перебігу порушень формування кульшового суглоба дозволяють оцінити в динаміці процес формування КС і потребу в більш або менш тривалому лікуванні, яке проводиться під контролем ультразвукового дослідження стану КС, а після досягнення 8–10 місяців — під рентгенологічним контролем. При цьому оцінюються співвідношення в КС, кут нахилу даху кульшової западини (кістковий і хрящовий дах — при УЗД), розміри й форма ядра окостеніння головки стегнової кістки.

Затримка формування ЯО може бути обумовлена такими факторами: вітамін-D-дефіцитний рахіт, недостатність вітаміну D і кальцію, наявність дисплазії КС і її пізня діагностика, хронічні хвороби батьків, відсутність адаптованого дитячого харчування (як грудного вигодовування, так і адаптованого штучного), недоношеність, екстрагенітальна патологія матері, її інфекційні захворювання в період вагітності й вік жінки (після 40 років збільшується ризик виникнення затримки).

Як вже було відмічено вище, 61,5 % дітей отримували корекцію харчовою дієтичною добавкою Інос і вітаміном D у профілактичній дозі (1000 МО).

Терміни появи ЯО були різними (рис. 2–5).

Слід зазначити, що призначення запропонованого комплексу в усіх спостережуваних малюків приводило до прискорення формування КС. Так, серед дітей, у яких при УЗД КС спостерігалось сповільнення формування ЯО головки стегнової кістки, призначення дієтичної добавки Інос привело до позитивних змін (візуалізація ЯО або нормалізація їх розмірів) у 40 малюків (50 %) уже при наступному огляді через 1–1,5 місяці (рис. 2, 3), у 5 місяців, і у 26 малюків (33,3 %) позитивна динаміка спостерігалась через 2–2,5 місяці (6–7 місяців). Тоді як у дітей, які отримували тільки вітамін D (15,4 %), позитивна динаміка спостерігалась тільки в 5 випадках, була менш вираженою і визначалась тільки через 3–3,5 місяці.

Висновки

Отже, на підставі проведеного дослідження і результатів клінічного спостереження за малюками в динаміці можна зробити висновок про ефективність дієтичної добавки Інос для корекції затримки формування ядер окостеніння кульшових суглобів у дітей раннього віку, враховуючи, що частіше перебіг формування ЯО відбувається в малюків на тлі недостатності вітаміну D і кальцію.

Відсутність токсичної або побічної дії препарату дозволяє віднести дієтичну добавку Інос до групи високотолерантних кальцій-D3-К2-вмісних препаратів, а зручна для використання в педіатричній практиці форма (саше) робить її особливо актуальною для корекції в дітей раннього віку.

Несвоєчасне визначення затримки формування ЯО кульшових суглобів і призначення адекватної корекції, недостатня увага лікаря, що спостерігає за дитиною, і батьків до існуючої проблеми призводить до формування більш тяжкої патології кісткової системи в подальшому.

Конфлікт інтересів. Не заявлений.

Список литературы

Крись-Пугач А.П., Кинча-Полищук Т.А. Остеопенический синдром и остеопороз у детей и подростков. Ортопед., травмат. протезир. 2000. № 2. С. 35-39.
Куценок Я.Б., Рулла Э.А., Мельник В.В. Врожденная дисплазия тазобедренного сустава. Врожденный вывих и подвывих бедра. К.: Здоровья, 1992. 84 с.
Гайко Г.В., Калашников А.В., Бруско А.Т. и др. Витамин D и костная система. К.: Книга плюс, 2008. 176 с.
Дамбахер М.А., Шахт Е. Остеопороз и активные метаболиты витамина D. Пер. с нем. Basle, Switzerland: EULAU Publishers, 1996. 123 с.
Чемерис О.А., Головатюк Д.В. Лікування затримки та порушень формування кульшового суглобу у дітей першого року життя. Вісник проблем біології і медицини. 2016. 2(134). 166-70.
Патент на винахід № 106001. Спосіб діагностики порушень формування кульшових суглобів у немовлят / Чемерис О.А.; номер заявки: А2013 07745; заявлений 18.06.2013. Бюлетень № 13. 10.07.2014.
Мороз Д.М., Кабаций М.С. Скелетная зрелость у детей с дисплазией тазобедренного сустава. Травма. 2012. 13(2). 121-3.
Чемерис О.А. Ультрасонографічні зміни головки стегнової кістки при порушенні формування кульшових суглобів у немовлят. Травма. 2013. 14(6). 70-2.
Гайко О.Г., Вовченко А.Я., Куценок Я.Б., Лучко Р.В., Стецула А.С. Рання променева діагностика вроджених порушень формування кульшового суглоба у новонароджених і дітей до року. Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2014. 3. 38-44.
Flore R. et al. Something more to say about calcium homeostasis: the role of vitamin K2 in vascular calcification and osteoporosis. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. 2013.
Maresz K. Proper Calcium Use: Vitamin K2 as a Promoter of Bone and Cardiovascular Health. Encinitas: Integr. Med., 2015.
El Asmar M.S. Vitamin K Dependent Proteins and the Role of Vitamin K2 in the Modulation of Vascular Calcification: A Review. Oman Med. J. 2014.
Shea K.M. et al. Vitamin K and Vitamin D is active: Associations with Inflammatory Markers in the Framingham Offspring Study. Am. J. Epidemiol. 2008.