Журнал «Травма» Том 21, №6, 2020

Актуальність. Накопичення бактерій у порожнині рота хворих на ревматоїдний артрит (РА) підвищує частоту розвитку уражень тканин пародонта, але існує і зворотний зв’язок обох захворювань, коли коморбідний пародонтит сприяє виникненню РА. Ендотоксемія, викликана пародонтитом, може підвищувати чутливість хворих на РА до автоантигенів, брати участь в патогенетичних побудовах обох захворювань. РА і пародонтит мають подібну остеоклазію, алельні гени та загальний дисбаланс стану цитокінової мережі. Мета і завдання дослідження: вивчити у хворих на РА частоту й характер перебігу коморбідного хронічного генералізованого пародонтиту, визначити його етіологічні чинники, оцінити ступінь впливу на клінічні та рентгеносонографічні ознаки суглобового синдрому. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилися 173 хворі на РА віком 18–76 років (у середньому 46 років), серед яких було 20,8 % чоловіків і 79,2 % жінок. Тривалість від першої маніфестації захворювання була в середньому 10 років. Частота серопозитивности РА за ревматоїдним фактором в крові становила 74,6 %, а за антитілами до цитрулінового циклічного пептиду — 72,8 %. І, ІІ і ІІІ ступені активності хвороби відповідно констатовано в 26,0; 43,9 і 30,1 % випадків, а співвідношення I, II, III і IV стадії патологічного процесу становило 1 : 6 : 5 : 3. Для оцінки кількості аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, що вегетують на слизовій оболонці ясен, використовували методику стерильних паперових дисків. Проводили клінічне, рентгенологічне й ультразвукове дослідження суглобів, вивчення біохімічних, імуноферментних і фізико-хімічних показників крові та змивів порожнини рота, визначення інтегральних критеріїв тяжкості перебігу основної й коморбідної патології. Результати. Хронічний генералізований пародонтит діагностовано у 45,7 % від числа хворих на РА (співвідношення чоловіків і жінок 1 : 4), розвиток якого був тісно пов’язаний з активністю і стадією суглобового синдрому, наявністю системного остеопорозу, серопозитивністю захворювання за ревматоїдним фактором та антитілами до циклічного цитрулінового пептиду, причому в етіології пародонтиту першорядне значення належить моракселам, псевдомонам, стафілококам, стрептококам, бактеріоїдам, еубактеріям, фузобактеріям, пропіонібактеріям і сарцинам, а в його патогенезі — інтерлейкіну-1β, при цьому сама патологія порожнини рота бере участь в патогенетичних побудовах остеопорозу, уражень верхньощелепних, променезап’ясткових і колінних суглобів, у формуванні артрокальцинатів й розвитку синдрому Шегрена. Висновки. Отримані дані диктують необхідність розробки нових підходів до медичної технології індивідуальної патогенетичної терапії РА з урахуванням наявності та етіології коморбідного пародонтиту, виділення критеріїв, що дозволятимуть оцінювати активність патологічного процесу, прогнозувати характер перебігу хвороби і ефективність лікувальних заходів.

Актуальность. Накопление бактерий в полости рта больных ревматоидным артритом (РА) повышает частоту развития поражений тканей пародонта, но существует и обратная связь обоих заболеваний, когда коморбидный пародонтит способствует возникновению РА. Эндотоксемия, вызванная пародонтитом, может повышать чувствительность больных РА к аутоантигенам, участвовать в патогенетических построениях обоих заболеваний. РА и пародонтит имеют сходную остеоклазию, аллельные гены и общий дисбаланс состояния цитокиновой сети. Цель и задачи исследования: изучить у больных РА частоту и характер течения коморбидного хронического генерализованного пародонтита, определить его этиологические факторы, оценить степень влияния на клинические и рентгеносонографические признаки суставного синдрома. Материалы и методы. Под наблюдением находились 173 больных РА в возрасте 18–76 лет (в среднем 46 лет), среди которых было 20,8 % мужчин и 79,2 % женщин. Продолжительность от первой манифестации заболевания составила в среднем 10 лет. Частота серопозитивности РА по ревматоидному фактору в крови составила 74,6 %, а по антителам к цитруллиновому циклическому пептиду — 72,8 %. І, ІІ и ІІІ степени активности болезни соответственно констатированы в 26,0; 43,9 и 30,1 % случаев, а соотношение I, II, III и IV стадий патологического процесса составило 1 : 6 : 5 : 3. Для оценки количества аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов, вегетирующих на слизистой оболочке десен, использовалась методика стерильных бумажных дисков. Проводили клиническое, рентгенологическое и ультразвуковое исследование суставов, изучение биохимических, иммуноферментных и физико-химических показателей крови и смывов полости рта, определение интегральных тяжестей течения основной и коморбидной патологии. Результаты. Хронический генерализованный пародонтит диагностирован у 45,7 % от числа больных РА (соотношение мужчин и женщин 1 : 4), развитие которого было тесно связано с активностью и стадией суставного синдрома, наличием системного остеопороза, серопозитивностью заболевания по ревматоидному фактору и антителам к циклическому цитруллиновому пептиду, причем в этиологии пародонтита первостепенное значение отводится моракселлам, псевдомонам, стафилококкам, стрептококкам, бактериоидам, эубактериям, фузобактериям, пропионибактериям и сарцинам, а в его патогенезе — интерлейкину-1β, при этом сама патология полости рта участвует в патогенетических построениях остеопороза, поражений верхнечелюстных, лучезапястных и коленных суставов, в формировании артрокальцинатов и развитии синдрома Шегрена. Выводы. Полученные данные диктуют необходимость разработки новых подходов к медицинской технологии индивидуальной патогенетической терапии РА с учетом наличия и этиологии коморбидного пародонтита, выделения критериев, позволяющих оценивать активность патологического процесса, прогнозировать характер течения болезни и эффективность лечебных мероприятий.

Background. The accumulation of bacteria in the oral cavity of patients with rheumatoid arthritis (RA) increases the incidence of periodontal tissue lesions, but there is also an inverse relationship between both diseases when comorbid periodontitis contributes to the occurrence of RA. Endotoxemia caused by periodontitis can increase the sensitivity of RA patients to autoantigens and participate in the pathogenetic structures of both diseases. RA and periodontitis have similar osteoclasia, allelic genes, and a general imbalance in the state of the cytokine network. The purpose and objectives of the study: to study the frequency and nature of the course of comorbid chronic generalized periodontitis in patients with RA, to determine its etiological factors, to assess the degree of its influence on clinical and X-ray sonographic signs of the articular syndrome. Material and methods. The study included 173 RA patients aged 18–76 years (average 46 years), among whom there were 20.8 % men and 79.2 % women. The duration from the disease onset averaged 10 years. The frequency of seropositivity of RA for rheumatoid factor in the blood was 74.6 %, and for antibodies to citrulline cyclic peptide — 72.8 %. The I, II, and III degrees of disease activity, respectively, were determined in 26.0, 43.9, and 30.1 % of cases, and the ratio of I, II, III, and IV stages of the pathological process was 1 : 6 : 5 : 3. To assess the number of aerobic and facultative anaerobic microorganisms vegetating on the gingival mucosa, the method of sterile paper discs was used. Clinical, X-ray and ultrasound examination of the joints, a study of biochemical, enzyme-linked immunosorbent and physicochemical parameters of blood and oral washings, determination of the integral severities of the underlying and comorbid pathology were carried out. Results. Chronic generalized periodontitis was diagnosed in 45.7 % of RA patients (the ratio of men to women is 1 : 4), the development of which was closely related to the activity and stage of articular syndrome, the presence of systemic osteoporosis, seropositivity of the disease for rheumatoid factor and antibodies to cyclic citrulline peptide, and in the etiology of periodontitis, Moraxella, Pseudomonas, Staphylococci, Streptococci, Bacterioids, Eubacteria, Fusobacteria, Propionibacteria, and Sarcina are of paramount importance, and in its pathogenesis — interleukin 1β. At the same time, the pathology of the oral cavity itself is involved in the pathogenetic constructions of osteoporosis, lesions of the maxillary, wrist, and knee joints, the formation of arthrocalcifications, and the development of Sjogren’s syndrome. Conclusions. The obtained data dictate the need to develop new approaches to medical technology of individual pathogenetic therapy of RA, taking into account the presence and etiology of comorbid periodontitis, identifying criteria that allow assessing the activity of the pathological process, predicting the nature of the course of the disease and the effectiveness of therapeutic measures.

артрит ревматоїдний; пародонтит; перебіг; етіологія; патогенез

артрит ревматоидный; пародонтит; течение; этиология; патогенез

rheumatoid arthritis; periodontitis; course; etiology; pathogenesis