Резюме
Актуальність. Статтю присвячено проблемі дорожньо-транспортних пригод (ДТП), які сталися на фоні алкогольної інтоксикації. Із розвитком техніки і науки протягом останнього десятиріччя в усіх країнах світу зросла кількість постраждалих із тяжкими полісистемними пошкодженнями. Найбільш частими причинами пошкоджень є ДТП. Дорожньо-транспортна травма, згідно з висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, є однією з основних причин смертності населення працездатного віку. Десятиліття безпеки дорожнього руху (2011–2020 рр.), що було проголошено Організацією Об’єднаних Націй, вказало на те, що саме медична безпека дорожнього руху є найбільш наболілою і складною для вирішення проблемою. Мета дослідження: вивчити вплив алкогольної інтоксикації на обставини отримання пошкоджень за ознакою участі в русі в постраждалих із полісистемними пошкодженнями внаслідок ДТП. Матеріали та методи. Проведений науковий ретроспективний аналіз 312 випадків полісистемних пошкоджень у постраждалих внаслідок ДТП, які перебували на лікуванні у відділенні політравми Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в період 2018–2019 рр. Результати. Пошкодження внаслідок ДТП виникають у 46 % осіб, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння. Існує вірогідна залежність постраждалих внаслідок ДТП від ознак наявності алкогольної інтоксикації та участі в русі. У стані алкогольної інтоксикації водії отримають травму в 46,43 % випадків, пішоходи — у 52,53 %, пасажири — у 31,43 %. Порівняльний аналіз ризику виникнення летального результату в постраждалих внаслідок ДТП з алкогольною інтоксикацією та без неї і за ознакою участі в русі довів, що ризик виникнення летального результату у водіїв із наявністю алкогольної інтоксикації більше ніж у 2 рази вищий, ніж у водіїв без неї, і становить 0,49. Висновки. Найбільші клінічні результативні ризики виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в постраждалих внаслідок ДТП, незалежно від наявності або відсутності алкогольної інтоксикації, мають пішоходи. Такі ризики мають критичне або катастрофічне значення. Алкогольна інтоксикація підвищує ризик виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в активних учасників дорожнього руху (водії та пішоходи) та не впливає на такий результат у пасивних учасників руху (пасажири).
Актуальность. Статья посвящена проблеме дорожно-транспортных происшествий (ДТП), которые произошли на фоне алкогольной интоксикации. С развитием техники и науки в течение последнего десятилетия во всех странах мира возросло число пострадавших с тяжелыми полисистемными повреждениями. Наиболее частыми причинами повреждений являются ДТП. Дорожно-транспортная травма, согласно выводам Всемирной организации здравоохранения, является одной из основных причин смертности населения трудоспособного возраста. Десятилетие безопасности дорожного движения (2011–2020 гг.), которое было провозглашено Организацией Объединенных Наций, указало на то, что именно медицинская безопасность дорожного движения является наиболее наболевшей и сложной для решения проблемой. Цель исследования: изучить влияние алкогольной интоксикации на обстоятельства получения повреждений по признаку участия в движении у пострадавших с полисистемными повреждениями в результате ДТП. Материалы и методы. Проведен научный ретроспективный анализ 312 случаев полисистемных повреждений у пострадавших в результате ДТП, которые находились на лечении в отделении политравмы Киевской городской клинической больницы скорой медицинской помощи в период 2018–2019 гг. Результаты. Повреждения в результате ДТП возникают у 46 % лиц, которые находятся в состоянии алкогольного опьянения. Существует достоверная зависимость пострадавших в результате ДТП от признаков наличия алкогольной интоксикации и участия в движении. В состоянии алкогольной интоксикации водители получат травму в 46,43 % случаев, пешеходы — в 52,53 %, пассажиры — в 31,43 %. Сравнительный анализ риска возникновения летального исхода у пострадавших в результате ДТП с алкогольной интоксикацией и без нее и по признаку участия в движении доказал, что риск возникновения летального исхода у водителей с наличием алкогольной интоксикации более чем в 2 раза выше, чем у водителей без нее, и составляет 0,49. Выводы. Наибольшие клинические результативные риски возникновения летального исхода течения травматического процесса у пострадавших в результате ДТП, независимо от наличия или отсутствия алкогольной интоксикации, имеют пешеходы. Такие риски имеют критическое или катастрофическое значение. Алкогольная интоксикация повышает риск возникновения летального исхода течения травматического процесса у активных участников дорожного движения (водители и пешеходы) и не влияет на такой результат у пассивных участников движения (пассажиры).
Background. The article is devoted to the problem of traffic accidents that occurred against the background of alcohol intoxication. With the development of technology and science over the past decade, the number of victims with severe multisystem damage has increased worldwide. The most common causes of injuries are traffic accidents. According to the WHO, road traffic injuries are one of the leading causes of death among people of working age. The UN Decade of Road Safety (2011–2020) has indicated that road safety is the most painful and difficult issue to address. The purpose of the study was to examine the impact of alcohol intoxication on the circumstances of injuries based on the participation in traffic in victims with multisystem injuries due to traffic accidents. Materials and methods. A scientific retrospective analysis of 312 cases of multisystem injuries in road accident victims who were treated in the Polytrauma Department of the Kyiv City Clinical Ambulance Hospital in 2018–2019 years. Results. The injuries due to road accidents occur in 46 % of people who are intoxicated. There is a probable dependence of road accident victims on the signs of alcohol intoxication and participation in the traffic. In a state of alcohol intoxication, drivers are injured in 46.43 % of cases, pedestrians in 52.53 %, passengers in 31.43 %. The comparative analysis of the risk of death in victims of accidents with and without alcohol intoxication and based on the participation in traffic proved that the risk of death of drivers while intoxicated is more than 2-fold higher than in drivers without alcohol intoxication and is 0.49. Conclusions. Pedestrians have the greatest clinically effective risks of fatalities in the traumatic process, regardless of the presence or absence of alcohol intoxication, such a risk is critical or catastrophic. Alcohol intoxication increases the risk of a fatal traumatic process in active road users (drivers and pedestrians) and does not impact this result in passive road users (passengers).
Вступ
Із розвитком техніки і науки протягом останнього десятиріччя в усіх країнах світу зросла кількість постраждалих із тяжкими медико-санітарними наслідками, насамперед пошкодженнями. Найбільш частими причинами пошкоджень є дорожньо-транспортні пригоди (ДТП). Дорожньо-транспортна травма, згідно з висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, є однією з основних причин смертності населення працездатного віку. Десятиліття безпеки дорожнього руху (2011–2020 рр.), що було проголошено Організацією Об’єднаних Націй, вказало на те, що саме медична безпека дорожнього руху є найбільш наболілою і складною для вирішення проблемою. При цьому вирішувати дану проблему необхідно в клінічних та організаційних аспектах з урахуванням особливостей національної системи охорони здоров’я України [3]. В Україні щороку фіксується до 200 тис. дорожньо-транспортних пригод. Тому дана проблема особливо актуальна для України, де смертність унаслідок ДТП є досить високою та становить від 4 до 5,5 тис. на рік [1, 2], хоча останнім часом відмічається повільна тенденція до зниження. Також слід зауважити, що близько 40 тис. осіб щороку травмуються внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Розрахунковий коефіцієнт прогнозованої інвалідизації становить до 14 % [1]. Таким чином, надання медичної допомоги травмованим унаслідок дорожньо-транспортних пригод (за медико-соціальними наслідками) не можна визначити задовільним [4]. На жаль, більшість постраждалих внаслідок ДТП отримують травму в стані алкогольного сп’яніння.
Мета дослідження: вивчити вплив алкогольної інтоксикації на обставини отримання пошкоджень за ознакою участі в русі в постраждалих із полісистемними пошкодженнями внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Матеріали та методи
Проведений науковий ретроспективний аналіз 312 випадків полісистемних пошкоджень у постраждалих внаслідок ДТП, які перебували на лікуванні у відділенні політравми Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в період 2018–2019 рр. Дане дослідження проводилося в межах генеральної сукупності явища в м. Києві. Використано ретроспективний, регресивний, дисперсійний та ранговий аналізи відповідно до критеріїв та вимог доказової медицини із застосуванням комп’ютерних технологій.
Рівень доказовості ІІb Oxford.
Результати та їх обговорення
Аналіз даних табл. 1 показав, що спостерігається певна залежність між ознакою участі в русі та наявністю алкогольної інтоксикації в постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод, при цьому виявлені цікаві закономірності.
Після розподілу груп за ознакою участі в русі група водіїв становила майже рівнозначну питому вагу в загальному масиві постраждалих із наявною алкогольною інтоксикацією та без неї (12,50 та 14,42 % відповідно). З іншого боку, у групі постраждалих водіїв алкогольну інтоксикацію мали 46,43 % осіб, тобто майже половина. Також дуже цікавим виявляється те, що питома вага в групі порівняння водіїв практично однакова в осіб з алкогольною інтоксикацією (27,08 %) та без неї (26,79 %).
Таким чином, водії є одними з найбільш небезпечних учасників дорожнього руху стосовно наявності алкогольної інтоксикації.
Найбільшою за питомою вагою групою за ознакою участі в русі є група пішоходів. Їх показник питомої ваги становить 50,54 %. Причому в стані алкогольної інтоксикації перебували 52,53 % постраждалих даної групи, що відповідає показникам 26,60 та 24,04 % у загальному масиві. Також відмічається достатньо велика різниця в питомій вазі в групах з алкогольною інтоксикацією. Так, у групі з алкогольною інтоксикацією пішоходи становлять 57,64 %, а в групі без неї — 44,64 %, тобто на 13 % менше в абсолютному значенні інтенсивного показника або на 22,55 % — базового рівня.
Пасажири в стані алкогольної інтоксикації, які постраждали внаслідок ДТП, становили 31,43 % від масиву даної групи за ознакою участі в русі, що відповідає показнику загального масиву 7,05 %. Також у групі, що сформована за ознакою алкогольної інтоксикації, пасажири з наявністю алкогольної інтоксикації становили 15,28 % від масиву постраждалих та 28,57 % — без неї.
Дуже інтересним виявилося розрахункове співвідношення між показником питомої ваги в загальному масиві та в масиві алкогольної інтоксикації. Так, для водіїв даний показник становив 1,01, для пішоходів — 1,14, для пасажирів — 0,68. Таким чином, варто зауважити, що найбільш часто в стані алкогольної інтоксикації перебувають пішоходи, на другому місці — водії, а на третьому — пасажири.
Вищевикладене, безсумнівно, негативно впливає на безпеку дорожнього руху.
З огляду на вищевикладене ми оцінили результат перебігу травматичного процесу в постраждалих з алкогольною інтоксикацією та без неї.
Дані щодо розподілу постраждалих у результативних групах за ознакою участі в русі наведені в табл. 2.
Найбільш тяжким наслідком дорожньо-транспортної пригоди є смерть постраждалих.
Аналіз даних табл. 2 свідчить про таке: по-перше, про досить високу загальну летальність, що становить 39,74 %; по-друге, про суттєву диференціацію розподілу участі в русі. Так, водії становлять 33,51 % у масиві одужалих і лише 14,58 % — у масиві померлих. Навпаки, пішоходи — 52,08 % у масиві померлих та 44,15 % у масиві одужалих. Значно менша різниця в масиві пасажирів: 22,34 % становили одужалі та 19,44 % — померлі.
Водночас у масиві водіїв одужалі становили 75 %, у масиві пішоходів їх було 52,53 %, пасажирів — 60 %.
Таким чином, відмічається суттєва дисипація характеру розподілу за результативною ознакою в групах за ознакою участі в русі, що дає підставу вважати ознаку участі в русі ризикстворюючим фактором.
Відповідно до вищевикладеного нами було розраховано та якісно оцінено клінічні результативні ризики виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в постраждалих внаслідок ДТП, пов’язаних із ризикстворюючим фактором ознаки участі в русі. Дані наведено в табл. 3.
Таким чином, найбільший ризик загинути в ДТП мають пішоходи (катастрофічний ризик), на другому ранговому місці — пасажири (критичний ризик), а найменший — водії.
Однак для визначення ризиків нами була проведена оцінка таких груп за ознакою наявності алкогольної інтоксикації або її відсутності.
Дані щодо результатів розподілу постраждалих внаслідок ДТП із наявністю алкогольної інтоксикації за ознакою участі в русі наведено в табл. 4.
Дані табл. 4 дозволяють стверджувати, що спостерігається дисипація постраждалих із наявністю алкогольної інтоксикації з урахуванням того, що летальність становить 50 %, що значно менше за загальний масив. Так, у структурі масиву одужалих з алкогольною інтоксикацією водії становлять 36,11 %, пішоходи — 44,45 % і найменше пасажири — 19,44 %. Така ж тенденція розподілу спостерігається серед померлих. Однак з огляду на групи за ознакою участі в русі варто зауважити, що водії одужують у 66,67 % випадків, пішоходи — у 38,55 %, пасажири — у 63,64 %. Така дисипація характеристики розподілу дозволяє визначити наявність алкогольної інтоксикації як певною мірою ризикстворюючий фактор, що поєднується з ризикстворюючим фактором участі в русі.
На підставі вищевикладеного нами було визначено, розраховано й оцінено результативні ризики виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в постраждалих внаслідок ДТП на фоні алкогольної інтоксикації. Дані наведено в табл. 5.
Таким чином, можна стверджувати, що на фоні алкогольної інтоксикації найбільший ризик виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в постраждалих внаслідок ДТП мають пішоходи (ризик катастрофічний), на другому місці — пасажири (ризик критичний), на третьому — водії (ризик суттєвий). Однак хоча якісні характеристики збігаються з такими в загальному масиві, кількісні показники в пасажирів і водіїв є значно більшими.
З метою проведення об’єктивної та ретельної порівняльної оцінки ризиків ми проаналізували розподіл постраждалих внаслідок ДТП без алкогольної інтоксикації в результативних групах за ознакою участі в русі. Дані наведені в табл. 6.
У результаті аналізу даних, що наведені в табл. 6, можна дійти таких висновків. У загальному масиві даної групи летальність становить 30,95 %. Найбільш часто помирають пішоходи — 46,16 % та пасажири — 38,46 %. Водночас одужують 82,22 % водіїв, 68 % пішоходів і 58,33 % пасажирів. Такий характер дисипації розподілу масиву постраждалих дозволяє вважати ознаку участі в русі в постраждалих без ознаки алкогольної інтоксикації ризикстворюючим фактором виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в постраждалих внаслідок ДТП. Нами визначено, розраховано й оцінено результативні ризики виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в постраждалих внаслідок ДТП без алкогольної інтоксикації (табл. 7).
Аналіз результатів даної таблиці вказує на те, що найбільший ризик виникнення летального результату перебігу травматичного процесу мають пасажири (ризик критичний), найменший — водії (ризик несуттєвий). Пішоходи мають суттєвий ризик виникнення летального результату.
Ми здійснили порівняльний аналіз виникнення летального результату в постраждалих внаслідок ДТП у загальному масиві з наявністю алкогольної інтоксикації і без неї та ознакою участі в русі (табл. 8).
Аналіз даних табл. 8 дозволяє встановити такі закономірності: показники клінічних результативних ризиків перебігу травматичного процесу в постраждалих внаслідок ДТП із наявністю алкогольної інтоксикації є вищими в активних учасників руху — пішоходів та водіїв транспорту. Так, ризик виникнення летального результату у водіїв із наявністю алкогольної інтоксикації більше ніж у 2 рази вищий, ніж у водіїв без алкогольної інтоксикації, і становить 0,49, що визначає якісну характеристику ризику як суттєву при тому, що у водіїв без алкогольної інтоксикації — несуттєва (0,21).
У пішоходів з алкогольною інтоксикацією показник ризику становить 1,59 — катастрофічний, що більше ніж у 3 рази перевищує показник учасників руху без алкогольної інтоксикації — 0,47, тобто ризик є суттєвим, що на 2 якісні категорії нижче, ніж у пішоходів з алкогольною інтоксикацією.
Пасивні учасники руху — пасажири мають критичний показник ризику у всіх масивах із досить незначними коливаннями показника (0,57–0,71).
Також варто зауважити, що основний внесок у визначенні показника летальності в масиві мають показники ризику в постраждалих з алкогольною інтоксикацією.
З огляду на вищевикладене можна дійти висновку, що алкогольна інтоксикація значно підвищує ризик виникнення летального результату перебігу травматичного процесу серед постраждалих внаслідок ДТП в активних учасників руху — водіїв транспорту та пішоходів. Причому вплив алкогольної інтоксикації на вказаний перебіг травматичного процесу в пасивних учасників руху, тобто пасажирів транспорту, неверифіковано.
Висновки
1. Пошкодження внаслідок ДТП виникають у 46 % осіб, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння.
2. Існує вірогідна залежність постраждалих внаслідок ДТП від ознак наявності алкогольної інтоксикації та участі в русі.
3. Найбільші клінічні результативні ризики виникнення летального результату перебігу травматичного процесу серед постраждалих внаслідок ДТП незалежно від наявності або відсутності алкогольної інтоксикації мають пішоходи. Такий ризик має критичне або катастрофічне значення.
4. Алкогольна інтоксикація підвищує ризик виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в активних учасників дорожнього руху (водії та пішоходи) та не впливає на такий результат у пасивних учасників руху (пасажири).
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
Отримано/Received 16.02.2021
Рецензовано/Revised 01.03.2021
Прийнято до друку/Accepted 10.03.2021
Список литературы
1. Бичков В.В. Актуальність реформування служби екстренної медичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах на догоспітальному етапі в умовах великого міста. Укр. журн. телемедицини та мед. телематики. 2010. № 1. С. 82-85.
2. Гур’єв С.О., Яровий Д.М., Кушнір В.А. Структура інвалідності серед постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод в Україні. Травма. 2018. Т. 19. № 4. С. 49-52.
3. Лінчевський О.В., Макаров А.В., Гетьман В.Г. Поєднана травма: дожити до світанку (проблемна стаття). Травма. 2012. Т. 13. № 2. С. 16-22.
4. Філь Ю.Я., Жуковський В.С., Філь А.Ю. Наш досвід надання допомоги хворим із тяжкою поєднаною травмою, методи підвищення виживання постраждалих. Травма. 2013. Т. 14. № 2. С. 70-79.
5. Хвисюк Н.И., Рынденко В.Г., Зайцев А.Б., Бойко В.В. Состояние оказания помощи пострадавшим с политравмой (проблемы, вопросы и перспективы развития). Зб. наук. пр. XIII з’їзду ортопедів-травматологів України. Донецьк, 2001. С. 12-14.
6. Brazinova A., Majdan М. Road traffic mortality in the Slovak Republic in 1996–2014. Traffic Inj. Prev. 2016. Vol. 17. № 7. P. 692-698.
7. Senna M.C., Augsburger M., Aebi B. et al. First nationwide study on driving under the influence of drugs in Switzerland. Forensic Sci. Int. 2010. Vol. 198. № 1/3. P. 11-16.
8. Debus F., Lefering R., Frink M. et al. Numbers of severely injured patients in Germany. A retrospective analysis from the DGU (German Society for Trauma Surgery) Trauma Registry. Dtsch. Arztebl. Int. 2015. Vol. 112. № 49. P. 823-829.
9. Jansen J.O., Morrison J.J., Wang H. et al. Optimizing trauma system design: the GEOS (Geospatial Evaluation of Systems of Trauma Care) approach. J. Trauma Acute Care Surg. 2014. Vol. 76. № 4. P. 1035-1040.
10. Goonewardene S.S., Baloch K., Porter K. et al. Road traffic collisions-case fatality rate, crash injury rate, and number of motor vehicles: time trends between a developed and developing country. Am. Surg. 2010. Vol. 76. № 9. P. 977-981.
11. Sutlovic D., Scepanovic A., Bosnjak M. et al. The role of alcohol in road traffic accidents with fatal outcome: 10-year period in Croatia Split-Dalmatia County. Traffic Inj. Prev. 2014. Vol. 15. № 3. P. 222-227.
12. Tiwari G., Mohan D., Muhlrad N. The way forward: transportation planning and road safety. New Delhi: Macmillan India Ltd., 2005. 224 p.
/31.jpg)
/32.jpg)
/33.jpg)
/34.jpg)