Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021
Вернуться к номеру
Характеристика вегетативного гомеостазу у дітей з неалкогольною жировою хворобою печінки та ожирінням (за даними PRECISE-діагностики)
Авторы: Зигало Е.В., Завгородня Н.Ю., Жигірь Н.О.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: оцінити вегетативний тонус та функціональний резерв організму у дітей, хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) та ожиріння, за показниками варіабельності серцевого ритму (ВСР).
Матеріали та методи. У 33 обстежених в ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» дітей віком від 8 до 14 років оцінювали вегетативний тонус, функціональний резерв за допомогою показників ВСР, використовуючи сучасний метод PRECISE-діагностики (хмарна технологія автоматизованої інтерпретації ЕКГ) за допомогою електрокардіографа CONTECT 8000GW (Китай) із блютуз-з’єднанням і програмним забезпеченням. Для інтерпретації результатів ЕКГ виконано підключення до веб-сервісу AMAZON. Аналізували такі показники: симпатовагальний баланс HF/LF для визначення вегетативного тонусу та загальна потужність спектра (Total power, TP), що відтворює сумарний ефект вегетативного впливу на серцевий ритм усіх рівнів регуляції та свідчить про загальний функціональний резерв організму (при зменшенні ТР — показник задіяння всіх функціональних резервів організму під впливом центральної регуляції гіпоталамо-гіпофізарного рівня; при збільшенні ТР — активація автономних рівней управління). Хворі були розподілені на 2 репрезентативні групи: І групу становили 15 (45,5 %) хворих із НАЖХП та різним ступенем стеатозу печінки; у ІІ групу ввійшло 18 (54,5 %) хворих з ожирінням без стеатозу печінки.
Результати. За даними дослідження ТР було з’ясовано, що у 39,4 % обстежених дітей відбувається недостатність функціональних резервів організму: в спектрі виявлених порушень у 23,1 % хворих — виснаження функціональних резервів організму з підсиленням центрального рівня керування зі зниженням показника Total power в середньому до (363,9 ± 12,8) м/с та у 76,9 % хворих — превалювання гуморальної ланки з включенням автономного рівня керування зі збільшенням показника Total power в середньому до (24778,94 ± 22,50) м/с (p < 0,05). Порівняння між групами виявило: у 40,0 % хворих І групи з недостатнім рівнем ФР переважає частота спектра, характерна для підсилення впливів гуморальної ланки регуляції вегетативної нервової системи (ВНС) (p < 0,05), що свідчить про активацію автономного рівня управління, на відміну від хворих II групи, де тільки у 22,2 % осіб із недостатнім ФР виявлено превалювання гуморальної ланки регуляції. Ознаки недостатнього ФР у вигляді виснаження виявлено тільки у 16,7 % хворих ІI групи (p < 0,05). Аналіз співвідношення LF/HF виявив значне його зниження у хворих I та II груп до (0,17 ± 0,08) та (0,45 ± 0,20) відповідно, що свідчить про збільшення парасимпатикотонічної регуляції та зменшення симпатикотонічного впливу на серцеву діяльність (p < 0,05). Вегетативний баланс у третини хворих II групи був порушеним у бік симпатикотонії з вірогідним підвищенням індексу LF/HF до (2,07 ± 1,10) (p < 0,05).
Висновки. Вегетативний гомеостаз у 60,9 % дітей із НАЖХП та ожирінням порушений у бік ваготонічних впливів переважно за рахунок хворих із НАЖХП (33,3 % випадків) на фоні зниження функціональних резервів організму у 39,3 % хворих з переважанням гуморальної ланки ВНС у хворих із НАЖХП.