Вступ
Щорічно фармацевтичний ринок України поповнюється новими, сучасними лікарськими засобами, а раціональність їх використання залишається актуальною проблемою для лікарів у всьому світі. Впровадження на фармацевтичний ринок і застосування у практиці лікарів-стоматологів великої кількості лікувальних засобів актуалізується в наданні медичним фахівцям своєчасної та повної інформації не тільки щодо клінічної ефективності медичного препарату, а й щодо особливостей застосування, безпечності використання та виникнення можливих побічних реакцій. Серед призначень лікарів-стоматологів — як лікарські препарати, так і засоби для догляду за порожниною рота, використання яких є важливою складовою лікування стоматологічних захворювань. Асоціація стоматологів України протягом тривалого часу проводить моніторинг основних призначень лікарями-стоматологами лікарських препаратів і засобів для догляду за порожниною рота з метою отримання інформації про безпеку та ефективність, визначення побічних реакцій, аналізує й узагальнює отриману інформацію та надає її стоматологічній і медичній громадськості.
Метою проведеного дослідження були моніторинг, аналіз, порівняльний аналіз та узагальнення результатів призначень фармацевтичних препаратів і засобів для догляду за ротовою порожниною лікарями-стоматологами України у 2021 році.
Матеріали та методи
Опитування лікарів-стоматологів та аналіз результатів дослідження проводились під егідою громадської організації «Асоціація стоматологів України», групи компаній «MedExpert» та Української рейтингової агенції. До участі у дослідженні було залучено 4026 респондентів — лікарів-стоматологів з усіх областей України.
Серед опитаних було 70,25 % жінок і 29,75 % чоловіків. Розподіл респондентів за віком був таким: до 30 років — 18,48 %, 31–40 років — 28,94 %, 41–50 років — 25,62 %, понад 50 років — 26,96 %. За демографічним розподілом найбільша кількість респондентів була з міста Києва (1003 особи), Львівської (577 осіб), Київської (482 особи) областей, найменша — з Кіровоградської (16 осіб) та Луганської (14 осіб) областей. Соціально-демографічні характеристики наведені на рис. 1.
/35.jpg)
Дослідження було проведене поетапно, шляхом заповнення анкети-опитувальника, підготовленої ГО «Асоціація стоматологів України», під час науково-практичних заходів, конференцій, фахових шкіл для стоматологів в онлайн-режимі у першій половині 2021 року. Предметом дослідження було визначення призначень основних фармацевтичних лікарських препаратів і засобів для догляду за порожниною рота, що використовуються в стоматологічній практиці та призначаються пацієнтам лікарями-стоматологами. Респондентами виступали лікарі-стоматологи різних спеціальностей, здебільшого терапевтичного та хірургічного профілю.
Результати
Основні стоматологічні захворювання — карієс та його ускладнення, хвороби пародонта — є основною причиною звернень до лікаря-стоматолога. За результатами опитування, переважна більшість українців звертаються з певною проблемою, а саме щодо лікування карієсу, заміни застарілих пломб, лікування пульпітів, періодонтитів, що посіли перші місця за результатами моніторингу опитування та становлять від 74,96 до 78,17 % (рис. 2). Значна кількість пацієнтів, а саме 60 % населення нашої країни, звертаються з профілактичною метою: для проведення професійного огляду, виконання професійної гігієни порожнини рота. Зокрема, за результатами опитування було відстежено, що для профілактичного огляду порожнини рота до терапевта-стоматолога звертаються 67,01 % пацієнтів, а для виконання професійної гігієни ротової порожнини — 60,80 %.
/36.jpg)
Аналізуючи особливості надання хірургічної стоматологічної допомоги, слід зазначити, що основними причинами звернень пацієнтів були: видалення зубів (51,96 %), розвиток больового синдрому (30,65 %), інфекційно-запальні процеси в порожнині рота (26,38 %), травма зубів або зубощелепної ділянки (18,75 %), лікування інфекційно-запальних процесів у порожнині рота (17,76 %) та проведення імплантації втраченого зуба (8,42 %) (рис. 3).
/36_2.jpg)
Майже кожного дня до лікарів-стоматологів звертаються пацієнти з інфекційно-запальними захворюваннями в щелепно-лицевій ділянці. Для профілактики транзиторної бактеріємії та серцево-судинних захворювань таким пацієнтам слід призначати курс антибактеріальних препаратів. На жаль, резистентність організму людини до антибіотиків з кожним роком зростає. Це не лише негативно впливає на результати лікування інфекційних захворювань, але й становить загрозу у системі охорони здоров’я населення. За результатами опитування встановлено, що стоматологи широко використовують у своїй практиці комбіновані антибактеріальні засоби, а саме ципрофлоксацин з тинідазолом (48,36 %), для лікування інфекційно-запальних процесів у порожнині рота (рис. 4).
Частота призначення антибіотиків пеніцилінового ряду, а саме амоксицикліну, за результатами опитування, у 2021 році становить 40,86 %, тоді як у 2020 році — 39,48 %, у 2019 році — 28,21 %. Також серед опитаних респондентів метронідазол — антибіотик групи нітроімідазолів, який у 2018 році широко фігурував серед призначень антибактеріальних препаратів (44,82 %), станом на 2021 рік призначався лікарями у 34,53 % випадків.
Майже половина опитаних лікарів-респондентів, а саме 47,81 %, відзначили, що призначають антибактеріальні препарати менше ніж 5 пацієнтам на тиждень, тоді як 3,28 % опитуваних призначають препарати даної групи більше ніж 5 пацієнтам на тиждень (рис. 5).
Переважна кількість пацієнтів звертаються до лікарів-стоматологів з приводу больового синдрому. Стоматологічні втручання також викликають больові відчуття і потребують призначення знеболюючих препаратів. Для зменшення больових відчуттів і запальних процесів у ділянці втручання застосовуються локальне знеболювання та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), адже до їх складу входять речовини, що чинять протизапальний, болезаспокійливий і жарознижуючий ефект.
За статистичними даними, показник використання НПЗП німесуліду (німесил у порошку) у 2020 році становив 85,98 % і залишився підтвердженим, за результатами анкетування, до сьогодні. Станом на 2021 рік застосування цього препарату респонденти відзначили у 85,89 % випадків.
Частота призначення препарату ібупрофен коливається. У 2018 році вона становила 49,94 %, у І півріччі 2020 року — 36,05 %, а сьогодні збільшилась майже на 8 % та становить 43,94 %.
Для порівняння: тенденція до призначення препарату кеторолак зазнала різкого підвищення — на 20 %. З 2018 року (16,61 %) до І півріччя 2020 року (15,19 %) спостерігалось поступове зниження використання кеторолаку у клінічній практиці. Але показники 2021 року досягли 34,72 % (рис. 6).
Щодо частоти призначень, 49,23 % опитаних лікарів-стоматологів призначають НПЗП менше ніж 5 пацієнтам на тиждень, тоді як 8,97 % прописують препарати даної групи більше ніж 5 пацієнтам на тиждень (рис. 7).
Для нормального функціонування організму людині необхідна достатня кількість вітамінів. Зокрема, особлива увага надається вітаміну D, оскільки він бере участь у правильному обміні кальцію для здоров’я кісткової та зубощелепної системи, а також у регулюванні імунних реакцій. За результатами опитування 2021 року, препарат вітрум D3 плюс залишився найпоширенішим за частотою призначень — 29,36 %. У І півріччі 2020 року його призначили 29,10 % опитуваних респондентів (рис. 8). Частота призначення пацієнтам препарату аквадетрим вітамін D3 порівняно з минулим роком збільшилася майже на 4 %. У 2020 році його призначали 19,27 % лікарів-стоматологів. Також спостерігається суттєве зменшення частоти призначень препарату вігантол: у 2017 році його прописали 22 % лікарів-стоматологів, у 2018 році — 19,45 %, у І півріччі 2020 року — 8,32 %, а станом на 2021 рік — 7,50 %.
/37.jpg)
Призначення нових препаратів олідетрим і детрімакс у 2020 році становило 10,63 і 6,65 % відповідно, спостерігається невелике зниження показників цього року — 8,57 і 7,50 %. Треба зауважити, що аналітичні дані минулого року щодо кількості лікарів, які не призначали препарати вітаміну D, зросли. Якщо у 2016 році вітамін D не прописували 18,3 % лікарів-стоматологів, то в 2017 році цей показник становив 21,7 %, в 2018 році він збільшився майже на 14 % — 35,95 %, а на І півріччя 2020 року досягнув 41,48 %. Натомість, сьогоднішні показники 2021 року зменшились до 35,12 %.
Регулярне призначення препаратів кальцію не тільки знижує ризик переломів кісток, але й пригнічує темпи резорбції кісткової тканини, а призначення препаратів кальцію разом з препаратами вітаміну D має високу ефективність у профілактиці та лікуванні остеопорозу.
За результатами опитування, спостерігається значне зниження призначень препарату кальцій-Д3 нікомед. У 2018 році його прописали 70,31 % лікарів-стоматологів, у І півріччі 2020 року — 63,49 %, а згідно з опитуванням 2021 року показник зменшився майже на 5 % та становив 58,92 %. Натомість лікарі-стоматологи щороку призначають кальцемін адванс, частота призначень якого становить 25,19 %. Поряд із ним фіксується поступове зростання частоти призначень препарату цитра-кальцемін — з 11,60 % у 2018 р., 12,95 % у І півріччі 2020 року до 13,16 % у 2021 р. Кількість лікарів-стоматологів, які у своїй практичній діяльності не призначають препарати кальцію, становить 22,73 % (рис. 9).
Лікування інфекційно-запальних процесів у порожнині рота потребує використання протимікробних препаратів місцево. Значно поширеним препаратом, який використовують лікарі-стоматологи у клінічній практиці, є хлоргексидин — 82,51 % призначень у 2021 році. Частота його використання у І півріччі 2020 року становила 68,62 %, у 2018 році — 69,06 % (рис. 10).
Наступним за поширеністю препаратом місцевої дії в практиці лікарів-стоматологів став гель метрогіл дента, застосування якого, згідно з опитуванням, у 2020 році становило 55,11 %. На сьогодні кількість його призначень збільшилась майже на 12,5 %. 47,64 % лікарів-стоматологів віддали перевагу гелю холісал, 41,53 % — ополіскувачу «Стоматофіт», 28,44 % — ополіскувачу «Тантум верде». Протягом 2021 року ополіскувач «Тебодонт» відзначили 12,74 % лікарів-стоматологів, препарат целіста — 10,93 %, сангіва — 7,00 %. Інші протизапальні препарати, зокрема солкосерил, стоматидин та інші, у своїй практичній діяльності використовували 0,17 % лікарів.
При лікуванні інфекційно-запальних процесів у порожнині рота лікарі-стоматологи призначають своїм пацієнтам препарати для місцевого застосування в домашніх умовах.
Дослідники відзначили, що, незважаючи на аналітичні показники препарату метрогіл дента у І півріччі 2020 року, які суттєво зменшилися до 61,63 % порівняно з частотою призначень у 2017 і 2018 роках — 77,93 та 79,4 % відповідно, опитування 2021 року показало, що метрогіл дента залишився лідером за призначеннями щодо місцевого лікування в домашніх умовах — 72,08 % (рис. 11).
Частка опитуваних лікарів, які прописують хлоргексидин, — 58,84 % порівняно з даними 2020 року — 44,44 % — збільшилась на 14,5 %.
Показник застосування препарату холісал у 2018 році становив 52,65 %, у І півріччі 2020 року — 40,85 %. На сьогодні лікарі-респонденти зазначили збільшення його використання в домашніх умовах — 50,05 %. Також збільшився показник призначення препарату стоматофіт — 48,78 % та ополіскувача «Тантум верде» — 36,36 %. Проте спостерігається збільшення частоти призначень інших протизапальних засобів: у 2021 році ополіскувач «Стоматофіт» призначили 48,78 % лікарів-стоматологів, «Тебодонт» — 13,76 %, целісту — 12,22 %, сангіну — 8,05 %, інші препарати (стоматидин, мірамістин, мараславін, гексорал) — 0,32 % %. Водночас 1,22 % опитуваних лікарів-стоматологів взагалі не призначають препарати для домашнього застосування своїм пацієнтам.
Догляд за ротовою порожниною є невід’ємною складовою не лише стоматологічного здоров’я, але й здоров’я організму взагалі. Індивідуальний підхід до кожного пацієнта, мануальне навчання правильній гігієні порожнини рота та рекомендації щодо застосування сучасних засобів догляду за порожниною рота (пасти, щітки, ополіскувачі, інтердентальні щіточки, іригатори) в домашніх умовах забезпечують пацієнтам профілактику стоматологічних захворювань.
Незважаючи на те, що показники призначення «Лістерину» від 2018 року до І півріччя 2020 року становили 68,37 і 64,86 %, респонденти підтвердили, що у 2021 році лікарі при призначенні ополіскувачів надають перевагу «Лістерину» — 70,19 % (рис. 12).
Ополіскувач «Пародонтакс», у свою чергу, в 2021 році збільшив свої показники до 44,81 %; у 2018 році цей засіб призначали 42,78 % опитуваних, тоді як у І півріччі 2020 року — 38,18 %. Ополіскувач «Мерідол» у 2021 році збільшив свої показники майже на 20 %, і вони становлять 34,18 %, тоді як у І півріччі 2020 року — 14,82 %. Серед опитуваних респондентів 33,58 % призначали «Лісний бальзам», 32,09 % — ополіскувач фірми «Лакалут» та 21,76 % — «R.O.C.S.». Засоби інших виробників, зокрема «Стоматидин», «Хлорофіліпт» та «Колгейт», призначали 0,25 % лікарів.
/39.jpg)
Допоміжним елементом для щоденного догляду за порожниною рота є зубна паста. Пацієнти з генералізованим пародонтитом потребують використання зубних паст не тільки для очищення зубного нальоту, але й для догляду за тканиною ясен. Спостерігається значне збільшення частоти призначень зубної пасти «Пародонтакс» порівняно з попередніми роками: у 2017 році — 57,9 % опитаних лікарів-стоматологів, у 2018 році — 65,87 %, у І півріччі 2020 року – 78,03 %, а дані на 2021 рік становлять вже 82,34 % (рис. 13).
Зубну пасту «Лакалут» у 2021 році своїм пацієнтам рекомендували 41,23 % лікарів, у І півріччі 2020 року її призначали 30,88 % респондентів, тоді як у 2018 році — 54,27 %. Суттєве збільшення частоти призначень в 2021 році має зубна паста «Мерідол» — 31,40 %, тоді як у І півріччі 2020 року вона становила 14,71 %. «Сенсодин» у 2018 році мав показники 65,30 %, у І півріччі 2020 року — 20,38 %, а в 2021 році — 22,21 %. Зубна паста «Biorepair» — 14,90 %, «Колгейт» — 9,84 %, «Blend-a-med» — 6,83 %.
В ефективності щоденної гігієни порожнини рота важливим елементом для кожного пацієнта є застосування індивідуально підібраної зубної щітки. Лікар-стоматолог має надавати рекомендації своїм пацієнтам щодо правильного підбору засобів індивідуальної гігієни. Так, у 2021 році 71,16 % лікарів-стоматологів надали перевагу у гігієні порожнини рота мануальним зубним щіткам (рис. 14).
Серед опитуваних лікарів 62,34 % зазначили використання електричних зубних щіток (Oral-B). Ультразвукову щітку (Philips) своїм пацієнтам призначають до 43,37 % респондентів. Окрім цього, дуже важливо використовувати допоміжні засоби щоденної гігієни порожнини рота. 36,56 % лікарів-стоматологів призначали пацієнтам інтердентальні щітки, а монопучкову зубну щітку рекомендували 23,37 %.
Висновки
Щорічне опитування лікарів-стоматологів свідчить про широке впровадження різноманітних фармацевтичних препаратів у клінічну практику стоматологів. Інформування на науково-практичних конференціях, конгресах, фахових школах про нові методи лікування основних стоматологічних хвороб із використанням фармакотерапевтичних препаратів, їх механізми дії, показання та протипоказання до застосування, побічні дії дає змогу лікарям України призначити лікарський засіб з високою ефективністю і безпечністю для кожного пацієнта. Для досягнення високоефективних результатів у лікуванні лікарі-стоматологи повинні зважено підходити до вибору того чи іншого препарату, звертаючи особливу увагу на індивідуальні особливості пацієнта, з урахуванням розвитку поліпрагмазії. Громадська організація «Асоціація стоматологів України» продовжує проводити моніторинг та аналіз фармацевтичних препаратів і засобів догляду за порожниною рота стоматологічним хворим.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Отримано/Received 05.05.2021
Рецензовано/Revised 18.05.2021
Прийнято до друку/Accepted 28.05.2021
/35.jpg)
/36.jpg)
/36_2.jpg)
/37.jpg)
/39.jpg)