Резюме
Актуальність. Відомо, що нераціональне харчування суттєво впливає на тривалість життя людини та призводить до виникнення й розвитку неінфекційних захворювань. Саме раціональне харчування є провідним фактором у профілактиці захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Мета: дослідити стан фактичного харчування, окремі показники харчового статусу та захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей шкільного віку. Матеріали та методи. Дослідження проводилося на базі середніх освітніх закладів м. Чернівці та КНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня». Використано анкетно-опитувальний метод зі складанням індивідуальних меню-розкладок та подальшим аналізом хімічного складу раціонів харчування у 162 школярів. Залежно від стану здоров’я діти розподілені на групи: І (n = 90) — діти з хронічними захворюваннями ШКТ, ІІ (n = 44) — діти з функціональними розладами ШКТ, ІІІ (n = 28) — без патології ШКТ. Результати. У 55,5 % обстежених дітей діагностовано хронічну патологію ШКТ, у 27,2 % — функціональні захворювання ШКТ. Найбільш поширеною хронічною патологією визначено хронічні гастродуоденіти. Більшість обстежених дітей не дотримувалися режиму харчування, а саме в 56,5 % дітей порушена кратність прийому, у 69,2 % — недотримання інтервалів між прийомами їжі. Більша частина обстежених дітей (59,2 %) приймають їжу 3–5 разів на добу, із них по 3–4 рази на добу приймають їжу 29,1 % і по 4–5 разів — 30,1 % дітей, а менше трьох разів на добу харчуються 11,7 %. Третина дітей не снідає вдома, а 19,5 % не мають другого сніданку в школі. Енергетична цінність добових раціонів харчування нижча за нормативні показники, становить у середньому 2337,64 ± 65,16 ккал та недостатньо забезпечується за рахунок основних складових: білків — на 12 %, жирів — на 25 % та вуглеводів — на 63 %. У 53,1 % дітей виражено реєструється також макро- і мікроелементна недостатність, особливо це стосується вмісту кальцію, фосфору, міді, цинку, йоду. Діти ІI та ІІІ груп рідше вживають продукти харчування типу фаст-фуд порівняно з дітьми І групи (34,1 % та 32,1 % проти 53,3 %, р < 0,05). Висновки. Раціон та режим харчування дітей шкільного віку з патологією шлунково-кишкового тракту не відповідають гігієнічним вимогам і не тільки не забезпечують первинну профілактику неінфекційних захворювань, але і, навпаки, є ризик-факторами виникнення останніх.
Background. It is known that malnutrition significantly affects human life expectancy and leads to the emergence and development of non-communicable diseases. A balanced diet is a leading factor in the prevention of gastrointestinal diseases. The purpose was to investigate the state of actual nutrition, indicators of nutritional status and gastrointestinal morbidity in school-age children. Materials and methods. The study was conducted on the basis of secondary schools in Chernivtsi and MNPE “Chernivtsi Regional Children’s Clinical Hospital”. A questionnaire method was used with the compilation of individual menus and subsequent analysis of the chemical composition of diets in 162 students. Depending on the state of health, children were divided into groups: I (n = 90) — those with chronic gastrointestinal diseases, II (n = 44) — with functional gastrointestinal disorders, III (n = 28) — individuals without gastrointestinal pathology. Results. Chronic gastrointestinal pathology was diagnosed in 55.5 % of the examined children, functional gastrointestinal diseases — in 27.2 %. The most common chronic pathology is chronic gastroduodenitis. The majority of the surveyed children did not follow the diet, namely 56.5 % of children violated the frequency of intake, 69.2 % did not adhere to the intervals between meals. Most of patients (59.2 %) eat 3–5 times a day, 29.1 % of them eat 3–4 times a day, 30.1 % eat 4–5 times, and 11.7 % less than three times a day. One third of children do not have breakfast at home, and 19.5 % do not have a second breakfast at school. The caloric value of daily diets is lower than the normative indicators, it averages 2,337.64 ± 65.16 kcal and is insufficiently provided by the main components: proteins by 12 %, fats by 25 % and carbohydrates by 63 %. Macro- and micronutrient deficiency is also registered in 53.1 % of children, especially of calcium, phosphorus, copper, zinc, and iodine. Children of groups II and III are less likely to eat fast food compared to those of group I (34.1 and 32.1 vs. 53.3 %, p < 0.05). Conclusions. The diet and nutrition of school-age children with gastrointestinal pathology does not meet hygienic requirements and not only does not provide primary prevention of non-communicable diseases, but, on the contrary, is a risk factor for the latter.
Вступ
Останнім часом в Україні спостерігаються погіршення стану здоров’я дітей та підлітків та зміна структури соматичної захворюваності [1]. Особливу увагу привертає підвищення захворюваності шлунково-кишкового тракту (ШКТ) [2]. Вагому складову в становленні фізичного, психічного та соціального здоров’я дітей становить раціональне харчування [3, 4]. Дo opгaнiзмy дитини з їжeю надxoдить пoнaд 600 piзноманітних нутрієнтів, з якиx aбcoлютно незамінних 66. Харчування полікомпонентно впливає на організм дитини: зaбeзпeчyє picт та розвиток, фopмyє виcoкий рівень здopoв’я, змeншyє piвень захворюваності та тяжкості перебігу, відновлює працездатність, зaбeзпeчyє нормальну репродуктивну функцію, пpoдoвжyє тpивалість життя, зaxищaє вiд впливy нecпpиятливих eкoлoгiчниx факторів, є мeтoдoм лiкyвання тa пpoфiлaктики захворювань [5, 6]. У постанові Кабінету Міністрів України визначено, що діти повинні регулярно споживати харчові продукти та страви з вмістом вуглеводів. Пріоритетними продуктами даної групи є рослинні продукти з високим вмістом харчових волокон [7]. Відомо, що нераціональне харчування суттєво впливає на тривалість життя людини та призводить до виникнення й розвитку неінфекційних захворювань [8]. За даними літератури, добовий раціон у 65 % підлітків із хронічним гастродуоденітом не відповідає принципам раціонального та збалансованого харчування: нутритивний статус даних дітей характеризується високим рівнем поширеності дефіциту маси тіла [9]. Результати проведених досліджень вказують на деформацію харчових раціонів у дітей [10–15]. Саме раціональне харчування є провідним фактором у профілактиці захворювань шлунково-кишкового тракту.
Мета: дослідити стан фактичного харчування, окремі показники харчового статусу та захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей шкільного віку.
Матеріали та методи
Дослідження проводилося на базі середніх освітніх закладів м. Чернівці та КНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня». У дослідженні брали участь 162 дитини шкільного віку. Усім дітям проводили анкетування за спеціально розробленою анкетою для визначення комплексної оцінки стану здоров’я на основі вивчення соціального, біологічного та генеалогічного анамнезів, клініко-параклінічного дослідження за потреби. Наявність патології шлунково-кишкового тракту (а саме: хронічного гастриту, хронічного гастродуоденіту, хронічного ерозивного гастродуоденіту (ХЕГД), виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (ВХ), хронічного коліту, хронічного холециститу, функціональних захворювань) встановлювали в Чернівецькій обласній клінічній лікарні відповідно до наказу МОЗ України № 53 від 29.01.2013 року [16]. Залежно від стану здоров’я діти розподілені на групи: І (n = 90) — діти з хронічними захворюваннями ШКТ, ІІ (n = 44) — діти з функціональними розладами ШКТ, ІІІ (n = 28) — без патології ШКТ.
Використано анкетно-опитувальний метод зі складанням індивідуальних меню-розкладок та подальшим аналізом хімічного складу раціонів харчування. За рекомендаціями А.И. Зайченко та співавт. [17], оцінку фактичного харчування учнів проводили в домашніх умовах та в шкільній їдальні весною та восени. Учасники дослідження впродовж 7 днів заповнювали анкету із зазначенням часу, кратності прийому їжі, найменування окремих блюд та продуктів. Використовували альбом кольорових фотографій порцій страв і продуктів у натуральну величину для оцінки кількості прийнятої їжі [18]. Наступним кроком було складання меню-розкладки. Для цього використовували збірник рецептур страв та кулінарних виробів [19]. Для оцінки достатності фактичного споживання харчових інгредієнтів використано «Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії» [20]. Статистичну обробку матеріалу виконували на персональному комп’ютері ACER Intel® Core™ i3-7020 CPU @ 2.30GHz в операційній системі Windows 10 за допомогою програм Microsoft Office Excel та STATISTICA 10.
Результати та обговорення
Розподіл обстежених дітей за віком та статтю наданий у табл. 1.
Клініко-параклінічне дослідження дітей виявило досить високу частоту патології шлунково-кишкового тракту. Структура виявленої патології наведена в табл. 2. У 55,5 % обстежених дітей діагностована хронічна патологія ШКТ, у 27,2 % — функціональні захворювання ШКТ. Найбільш поширеною хронічною патологією визначені хронічні гастродуоденіти.
Структура інфікованості Н.pylori дітей наведена в табл. 3. Виявлено найвищу частоту інфікованості гелікобактеріозом осіб із ХЕГД, на другому місці — із ВХ, третьому — із функціональною диспепсією.
Більшість обстежених дітей не дотримувалася режиму харчування, а саме в 56,5 % дітей порушена кратність прийому, у 69,2 % — недотримання інтервалів між прийомами їжі. Більша частина обстежених дітей (59,2 %) приймає їжу 3–5 разів на добу, із них по 3–4 рази на добу приймають їжу 29,1 % і по 4–5 разів — 30,1 % дітей, а менше трьох разів на добу харчуються 11,7 %. Третина дітей не снідає вдома, а 19,5 % не мають другого сніданку в школі.
Дослідження переліку продуктів, які вживали діти, виявило, що їх асортимент достатньо різноманітний. Проте кількість споживаних біологічно цінних продуктів невелика, особливо молока і молочних продуктів, риби і морепродуктів, м’яса, птиці, свіжих фруктів та соків, рослинної олії і вершкового масла (табл. 4).
Енергетична цінність добових раціонів харчування нижча за нормативні показники, становить у середньому 2337,64 ± 65,16 ккал та недостатньо забезпечується за рахунок основних складових: білків — на 12 %, жирів — на 25 % та вуглеводів — на 63 % (фізіологічна норма 13, 26, 61 %).
Порушення режиму та якості харчування є фактором ризику виникнення хвороб органів травлення. Нами проведено дослідження режиму та якості харчування трьох груп дітей шкільного віку залежно від наявності чи відсутності захворювань ШКТ. У дітей із хронічною патологією виявлено порушення як режиму, так і якості харчування. Установлено, що лише 26,9 % дітей І групи перебували на природному вигодовуванні, що у 1,62 раза рідше, ніж у ІІ групі (43,7 %, р < 0,05), та у 2,5 раза порівняно з ІІІ групою (67,8 %, р < 0,01). Перехід на штучне вигодовування до 3-місячного віку вірогідно частіше зареєстрований у дітей І групи (34,1 %) щодо осіб ІІ та ІІІ груп (15,6 % та 10,7 %, р < 0,05); від 3 до 6 місяців — вірогідної різниці між І та ІІІ групами не виявлено (р > 0,05), проте даний показник у ІІ групі був статистично нижчим (р < 0,05). На раннє введення прикормів вказали 52,3 % матерів І групи, 34,4 % — ІІ групи (р > 0,05) та 21,4 % — ІІІ групи (р < 0,05).
Була відзначена суттєва різниця в харчуванні дітей різних груп (табл. 5). Було встановлено, що в 68,8 % дітей І та 61,3 % дітей ІІ групи харчування не відповідає гігієнічним принципам раціонального харчування. Насамперед це стосувалося різноманітності раціону. У дітей ІІІ групи він більш повноцінний за якісним та кількісним співвідношенням основних харчових речовин. Це пояснюється наявністю достатньої кількості основних продуктів харчування (м’ясо, риба, молочні вироби, каші, фрукти, овочі). У дітей І та ІІ груп було відзначено споживання більшої кількості хлібобулочних виробів та їжі швидкого приготування, у даних дітей порушений розподіл калорійності між окремими прийомами їжі, енергетична цінність раціону не відповідає енерговитратам у 42,5 % дітей. Про незбалансованість раціонів фактичного харчування свідчить і співвідношення основних енергетичних речовин Б : Ж : В (г) — 1 : 1,1 : 4,3 при фізіологічній нормі 1 : 0,9 : 4,5. У 53,1 % дітей реєструється також виражена макро- і мікроелементна недостатність, особливо це стосується вмісту кальцію, фосфору, міді, цинку, йоду. Діти ІI та ІІІ груп рідше вживають продукти харчування типу фаст-фуд порівняно з дітьми І групи (34,1 % та 32,1 % проти 53,3 %, р < 0,05).
Отже, харчування дітей шкільного віку, які мають захворювання ШКТ, розбалансоване та полідефіцитне. Цьому сприяють монотонізація раціону, зведення до вузького стандартного набору окремих основних груп продуктів харчування, збільшення в раціоні рафінованих, висококалорійних, але з низьким умістом вітамінів і мінеральних речовин продуктів.
Висновки
Раціон та режим харчування дітей шкільного віку з патологією шлунково-кишкового тракту не відповідають гігієнічним вимогам і не тільки не забезпечують первинну профілактику неінфекційних захворювань, але і, навпаки, є ризик-факторами виникнення останніх.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Отримано/Received 11.07.2021
Рецензовано/Revised 25.07.2021
Прийнято до друку/Accepted 28.07.2021
Список литературы
1. Антипкін Ю.Г., Волосовець О.П., Майданник В.Г. та ін. Стан здоров’я дитячого населення — майбутнє країни. Частина 1. Здоровье ребенка. 2018. 13(1). 1-10. URL: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.13.1.2018.127059.
2. Тимофеева Е.П., Карцева Т.В., Рябиченко Т.И., Скосырева Г.А. Состояние здоровья современных подростков (обзор литературы). Journal of Siberian Medical Sciences. 2016. 4. 5.
3. Ковтюк Н.І. Зміни стереотипів харчування у сучасних школярів. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2014. 1(35). 33-36.
4. Денисова М.Ф., Музика Н.М. Підліткова агресія як наслідок нераціонального харчування. Перинатологія і педіатрія. 2019. 1. 79-84.
5. UNICEF Early Childhood Page. Available at: http://www.unicef.org/earlychildhood/index_40752.html.
6. Vereecken C., Pedersen T.P., Ojala K., Krolner R., Dzielska A., Ahluwalia N. Fruit and vegetable consumption trends among adolescents from 2002 to 2010 in 33 countries. Eur. J. Public Health. 2015. 25(2). 16-19. doi: 10.1093/eurpub/ckv012.
7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» № 305 від 24 березня 2021 р.
8. Elgar F.J., McKinnon B., Torsheim T. et al. Patterns of socioeconomic inequality in adolescent health differ according to the measure of socioeconomic position. Soc. Indic. Res. 2015. 127(3). 1169-1180. https://doi.org/10.1007/s11205-015-0994-6.
9. Воронина Е.Н. Нутритивный статус детей с хронической патологией пищеварительной системы. Аспирантский вестник Поволжья. 2014. 1(2). 88-91.
10. Товкун Л.П., Голубовська К.А. Стан раціонального харчування сучасних школярів. Молодий вчений. 2017. 9.1(49.1). 159-162.
11. Best C., Neufinger N., Geel L. et al. The nutritional status of school-aged children: Why should we care? Food and Nutrition Bulletin. The United Nations University. 2010. 31(3). 400-417. doi: 10.1177/156482651003100303.
12. Ревякина В.А., Кувшинова Е.Д. Оценка витаминного статуса у детей с пищевой аллергией. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2018. 5. 153-154.
13. Кушнір О.В., Грачова Т.І., Фундюр Н.М. та ін. Гігієнічна оцінка збалансованості раціонів харчування дітей дошкільного віку в дитячих навчальних закладах м. Чернівці. Єдине здоров’я та проблеми харчування України. 2019. 1. 59-66. 143.
14. Стельмахівська В.П., Берзінь В.І. Актуальні аспекти забезпечення раціонального харчування школярів. Освіта і здоров’я підростаючого покоління. 2018. 2. 125-126.
15. Raine A. Reduction in behavior problems with omega3 sup plementation in children aged 8–16 years: a randomized, doubleblind, placebocontrolled, stratified, parallelgroup trial. J. Child Psychol. Psychiatry. 2015. 56(5). 509-520. doi: 10.1111/jcpp.12314.
16. Наказ МОЗ України від 29 січня 2013 року № 59 «Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення».
17. Зайченко А.И., Волгарев М.Н., Бондарев Г.И. и др. Методические рекомендации по вопросам изучения фактического питания и состояния здоровья населения в связи с характером питания. М., 1984. 113 с.
18. Мартинчик А.Н., Батурин А.К., Хельсинг Э. и др. Мониторинг потребления пищи и состояния питания детей-школьников Москвы в 1992–1994 гг. Вопр. питания. 1996. 6. 12-18.
19. Здобнов О.І., Циганенко В.О., Пересічний М.І. Збірник рецептур страв та кулінарних виробів для підприємств громадського харчування. К.: А.С.К., 2002. 656 с.
20. Наказ МОЗ № 1073 від 03.09.2017 «Про затвердження норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17.
/23.jpg)
/24.jpg)
/25.jpg)