Международный эндокринологический журнал Том 17, №6, 2021
Вернуться к номеру
Состояние церебральной гемодинамики у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа и хронической болезнью почек
Авторы: Холиков А.Ю., Урманова Ю.М.
Республиканский специализированный научно-практический медицинский центр эндокринологии
имени акад. Е.Х. Туракулова Минздрава Республики Узбекистан, г. Ташкент, Республика Узбекистан
Ташкентский педиатрический медицинский институт, г. Ташкент, Республика Узбекистан
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Головними факторами ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) є цукровий діабет, анемія, мікроальбумінурія, протеїнурія, азотемія, гіперліпідемія, ожиріння, куріння, відсутність фізичної активності, а нетрадиційними факторами — метаболічні та гемодинамічні порушення. Одночасний вплив цукрового діабету і ниркової недостатності збільшує ризик ССЗ і підтверджує незадовільний прогноз виживання цих пацієнтів порівняно з населенням у цілому. Мета дослідження — вивчити зміни параметрів церебральної гемодинаміки у хворих на цукровий діабет 2-го типу, які отримують програмний гемодіаліз. Матеріали та методи. За період з 1 січня 2019 по 1 червня 2021 р. оглянуто і обстежено 117 пацієнтів, які страждають на цукровий діабет 2-го типу з хронічною нирковою недостатністю V ст. на програмному гемодіалізі. З них жінок було 58, чоловіків — 59. Середній вік чоловіків становив 67,0 ± 4,2 року, жінок — 64,0 ± 5,6 року. 20 хворих відповідного віку становили групу контролю. Число сеансів гемодіалізу в пацієнтів становило від 2 до 162. Усім пацієнтам виконувалися дослідження, що включали загальноклінічні біохімічні, гормональні дослідження крові, допплерографію магістральних артерій голови. Результати. У міру зростання ступеня ішемії мозку зменшувалася лінійна швидкість кровотоку (ЛШК) у всіх магістральних артеріях голови: загальній сонній артерії, внутрішній сонній артерії, хребетній артерії з обох сторін (р < 0,05). При цьому відмінності в ЛШК від здорових осіб були вірогідними. Найчастіше стеноз просвіту магістральних судин голови траплявся у хворих третьої групи з діабетичною нефропатією V стадії і хронічною ішемією мозку III ступеня, при цьому в них найчастіше спостерігалося множинне стенозування судин. Висновки. Допплерографія магістральних артерій голови є інформативним методом для визначення прогнозу ішемії головного мозку в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу з хронічною хворобою нирок. Лінійна швидкість кровотоку була зниженою в усіх групах хворих на цукровий діабет 2-го типу з хронічною хворобою нирок.
Актуальность. Главными факторами риска сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ) являются сахарный диабет, анемия, микроальбуминурия, протеинурия, азотемия, гиперлипидемия, ожирение, курение, отсутствие физической активности, а нетрадиционными факторами — метаболические и гемодинамические нарушения. Сочетанное влияние сахарного диабета и почечной недостаточности увеличивает риск ССЗ и подтверждает худший прогноз выживаемости этих пациентов по сравнению с населением в целом. Цель исследования — изучить изменения параметров церебральной гемодинамики у больных сахарным диабетом 2-го типа, получающих программный гемодиализ. Материалы и методы. За период с 1 января 2019 по 1 июня 2021 г. осмотрено и обследовано 117 пациентов, страдающих сахарным диабетом 2-го типа, с хронической почечной недостаточностью V ст. на программном гемодиализе. Из них женщин было 58, мужчин — 59. Средний возраст мужчин составил 67,0 ± 4,2 года, женщин — 64,0 ± 5,6 года. 20 больных соответствующего возраста составили группу контроля. Число сеансов гемодиализа у пациентов варьировало от двух до 162. Всем пациентам выполнялись исследования, включавшие общеклинические биохимические, гормональные исследования крови, допплерографию магистральных артерий головы. Результаты. По мере возрастания степени ишемии мозга уменьшалась линейная скорость кровотока (ЛСК) во всех магистральных артериях головы: общей сонной артерии, внутренней сонной артерии, позвоночной артерии с обеих сторон (р < 0,05). При этом отличия в ЛСК от здоровых лиц были достоверными. Наиболее часто стеноз просвета магистральных сосудов головы встречался у больных третьей группы с диабетической нефропатией V стадии и хронической ишемией мозга III степени, при этом у них чаще всего наблюдалось множественное стенозирование сосудов. Выводы. Допплерография магистральных артерий головы является информативным методом для определения прогноза ишемии головного мозга у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа с хронической болезнью почек. Линейная скорость кровотока была сниженной во всех группах больных с сахарным диабетом 2-го типа с хронической болезнью почек.
Background. The main risk factors for cardiovascular diseases (CVD) are diabetes mellitus, anemia, microalbuminuria, proteinuria, azotemia, hyperlipidemia, obesity, smoking, lack of physical activity, and non-traditional factors are metabolic and hemodynamic disorders. The combined effect of diabetes mellitus and renal insufficiency increases the risk of CVD and confirms the worse survival prognosis of these patients compared to the general population. The study was aimed to study changes in the parameters of cerebral hemodynamics in patients with type 2 diabetes mellitus receiving programmed hemodialysis. Materials and methods. During the period from January 1, 2019 to June 1, 2021, 117 patients suffering from type 2 diabetes mellitus with chronic renal failure stage V on programmed hemodialysis were examined and observed. Of these, there were 58 women and 59 men. The average age of men was 67.0 ± 4.2 years, women — 64.0 ± 5.6 years. Twenty patients of the matched age formed the control group. The number of hemodialysis sessions in patients ranged from 2 to 162. All patients underwent examinations that included general clinical, biochemical, hormonal blood tests, Dopplerography of the main arteries of the head. Results. With the increasing degree of cerebral ischemia, the linear velocity of blood flow (LBFV) decreased in all the main arteries of the head: the common carotid artery, the internal carotid artery, the vertebral artery on both sides (p < 0.05). At the same time, the differences in the LBFV from healthy individuals were significant. The stenosis of the lumen of the main vessels of the head occurred mostly in patients of the third group with stage V diabetic nephropathy and grade III chronic cerebral ischemia, while they most often had multiple vascular stenosis. Conclusions. Dopplerography of the main arteries of the head is an informative method for determining the prognosis of cerebral ischemia in patients with type 2 diabetes mellitus and chronic kidney disease. Linear blood flow velocity was reduced in all groups of patients with type 2 diabetes mellitus and chronic kidney disease.
цукровий діабет; хронічна хвороба нирок; церебральна гемодинаміка; лінійна швидкість кровотоку
сахарный диабет; хроническая болезнь почек; церебральная гемодинамика; линейная скорость кровотока
diabetes mellitus; chronic kidney disease; cerebral hemodynamics; linear blood flow velocity
Введение
Материалы и методы
Результаты
Обсуждение
Выводы
- Rossing P., Persson F., Frimodt-Møller M. Prognosis and treatment of diabetic nephropathy: Recent advances and perspectives. Nephrol. Ther. 2018, Apr. Suppl. 1. S31-S37. doi: 10.1016/j.nephro.2018.02.007. PMID: 29606261.
- Zhang X., Lerman L.O. The metabolic syndrome and chronic kidney disease. Transl. Res. 2017, May. 183. 14-25. doi: 10.1016/j.trsl.2016.12.004.
- Sen S., Chakraborty R. Treatment and Diagnosis of Diabetes Mellitus and Its Complication: Advanced Approaches. Mini Rev. Med. Chem. 2015. 15(14). 1132-3. doi: 10.2174/138955751514151006154616.
- Magee C., Grieve D.J., Watson C.J., Brazil D.P. Diabetic Nephropathy: a Tangled Web to Unweave. Cardiovasc. Drugs Ther. 2017, Dec. 31(5–6). 579-592. doi: 10.1007/s10557-017-6755-9.
- Sifuentes-Franco S., Padilla-Tejeda D.E., Carrillo-Ibarra S., Miranda-Díaz A.G. Oxidative stress, apoptosis, and mitochondrial function in diabetic nephropathy. Int. J. Endocrinol. 2018. 1875-870. https://doi.org/10.1155/2018/1875870
- Komici K., Femminella G.D., de Lucia C., Cannavo A., Bencivenga L., Corbi G., Leosco D. et al. Predisposing factors to heart failure in diabetic nephropathy: a look at the sympathetic nervous system hyperactivity. Aging. Clin. Exp. Res. 2019, Mar. 31(3). 321-330. doi: 10.1007/s40520-018-0973-2.
- Vasilkova O.N., Mokhort T.V., Naumenko E.P., Korotayeva L.E., Filiptsova N.A. Insulin-like growth factor-1 and chronic kidney disease in patients with type 2 diabetes mellitus. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2019. 15(1). 3-9. doi: 10.22141/2224-0721.15.1.2019.158685 (in Russian).
- Cao W., Li A., Wang L., Zhou Z., Su Z., Bin W., Wilcox C.S., Hou F.F. A salt-induced reno-cerebral reflex activates renin-angiotensin systems and promotes CKD progression. J. Am. Soc. Nephrol. 2015. 26. 1619-1633. DOI: https://doi.org/10.1681/ASN.2014050518.
- Zhang H., Yang Y., Wang Y., Wang B., Li R. Renal-protective effect of thalidomide in streptozotocin-induced diabetic rats through anti-inflammatory pathway. Drug Des. Devel. Ther. 2018, Jan. 9. 12. 89-98. doi: 10.2147/DDDT.S149298.
- Fan F., Yang J., Xu Y., Guan S. MiR-539 Targets MMP-9 to Regulate the Permeability of Blood-Brain Barrier in Ischemia/Reperfusion Injury of Brain. Neurochem. Res. 2018, Dec. 43(12). 2260-2267. doi: 10.1007/s11064-018-2646-0.
- Wolke C., Teumer A., Endlich K., Endlich N., Rettig R., Stracke S., Fiene B. et al. Serum protease activity in chronic kidney disease patients: The GANI_MED renal cohort. Exp. Biol. Med. (Maywood). 2017, Mar. 242(5). 554-563. doi: 10.1177/1535370216684040.
- Jha J.C., Banal C., Chow B.S., Cooper M.E., Jandeleit-Dahm K. Diabetes and Kidney Disease: Role of Oxidative Stress. Antioxid. Redox. Signal. 2016, Oct. 20. 25(12). 657-684. doi: 10.1089/ars.2016.6664.
- Acharya N.K., Qi X., Goldwaser E.L., Godsey G.A., Wu H., Kosciuk M.C., Freeman T.A. et al. Retinal pathology is associated with increased blood-retina barrier permeability in a diabetic and hypercholesterolaemic pig model: Beneficial effects of the LpPLA2 inhibitor Darapladib. Diab. Vasc. Dis. Res. 2017, May. 14(3). 200-213. doi: 10.1177/1479164116683149.
- Sagoo M.K., Gnudi L. Diabetic Nephropathy: An Overview. Methods Mol. Biol. 2020. 2067. 3-7. doi: 10.1007/978-1-4939-9841-8_1. PMID: 31701441.
- John S. Complication in diabetic nephropathy. Diabetes Metab. Syndr. 2016, Oct.-Dec. 10(4). 247-249. doi: 10.1016/j.dsx.2016.06.005. Epub. 2016, Jun. 18. PMID: 27389078.
- Sulaiman M.K. Diabetic nephropathy: recent advances in pathophysiology and challenges in dietary management. Diabetol. Metab. Syndr. 2019, Jan. 23. 11. 7. doi: 10.1186/s13098-019-0403-4.
- Zhang J., Liu J., Qin X. Advances in early biomarkers of diabetic nephropathy. Rev. Assoc. Med. Bras. 2018, Jan. 64(1). 85-92. doi: 10.1590/1806-9282.64.01.85.
- Kawanami D., Matoba K., Utsunomiya K. Signaling pathways in diabetic nephropathy. Histol. Histopathol. 2016, Oct. 31(10). 1059-67. doi: 10.14670/HH-11-777.
- Kitada M., Ogura Y., Monno I., Koya D. A Low-Protein Diet for Diabetic Kidney Disease: Its Effect and Molecular Mechanism, an Approach from Animal Studies. Nutrients. 2018. 10(5). 544. doi: 10.3390/nu10050544.
- Tziomalos K., Athyros V.G. Diabetic Nephropathy: New Risk Factors and Improvements in Diagnosis. Rev. Diabet. Stud. 2015. 12(1–2). 110-8. doi: 10.1900/RDS.2015.12.110.