Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 17, №7, 2021
Вернуться к номеру
Прокальцитонін
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Интернет-публикации
Версия для печати
Референтні значення прокальцитоніну
Прокальцитонін (РСТ) – це білок зі 116 амінокислот, що є попередником кальцитоніну – гормону, який синтезується парафолікулярними С-клітинами щитоподібної залози і бере участь у гомеостазі кальцію. Прокальцитонін утворюється із препрокальцитоніну після розщеплення його ендопептидазою.
Референтні значення РСТ у дорослих та дітей старше 72 годин становлять менше 0,15 нг/мл.
Референтні значення РСТ у немовлят молодше 72 годин не встановлені.
У здорових осіб референтний діапазон РСТ нижче рівня виявлення.
Період напіввиведення РСТ становить 25–30 годин (суттєво не змінюється в осіб із порушеннями функції нирок).
Інтерпретація рівнів прокальцитоніну
Стани, пов’язані з незначним підвищенням рівня прокальцитоніну в сироватці крові в межах 0,15–2 нг/мл:
— локалізована бактеріальна інфекція легкої та середньої тяжкості;
— неінфекційна системна запальна реакція;
— нелікована кінцева стадія ниркової недостатності.
Стани, пов’язані з підвищенням рівня прокальцитоніну в сироватці крові більше 2 нг/мл:
— сепсис;
— тяжка локалізована бактеріальна інфекція (наприклад, тяжка пневмонія, менінгіт, перитоніт);
— сильні неінфекційні запальні подразники (наприклад, значні опіки, тяжка травма, гостра поліорганна недостатність, масивні абдомінальні або кардіоторакальні оперативні втручання);
— медулярна карцинома щитоподібної залози (рівень може перевищувати 10 000 нг/мл).
У новонароджених рівень прокальцитоніну вище 1 нг/мл при народженні, вище 100 нг/мл у віці 24 годин та вище 50 нг/мл у віці 48 годин свідчить про тяжку бактеріальну інфекцію.
У дітей з інфекцією сечовивідних шляхів рівень РСТ вище 0,5 нг/мл свідчить про залучення нирок у інфекційний процес.
Матеріали та методи дослідження
Особливості забору проб для аналізу на прокальцитонін (РСТ)
Тип зразка: сироватка крові.
Контейнер: вакуумна пробірка з червоною кришкою.
Метод забору: пункція периферичної вени.
Об’єм зразка: 0,5 мл.
Рівень РСТ можна виміряти за допомогою кількісного гомогенного аналізу.
Додаткові дослідження: загальний розгорнутий аналіз крові, C-реактивний білок (CРБ), посів крові та дослідження спинномозкової рідини.
Патофізіологія
Прокальцитонін є більш специфічним біомаркером для ідентифікації сепсису та діагностики бактеріальних інфекцій, ніж інші прозапальні маркери (наприклад, цитокіни).
Прокальцитонін виробляється нейроендокринними клітинами легень і кишечника та виділяється як маркер гострої фази запалення у відповідь на інфекційні подразники, особливо бактеріальні. Підвищений рівень прокальцитоніну при запаленні пов’язаний із бактеріальними ендотоксинами та запальними цитокінами. Підвищення сироваткового прокальцитоніну у відповідь на вірусні інфекції та неінфекційні запальні подразники, такі як автоімунні захворювання та хронічні запальні процеси, набагато менш виражене, рідко перевищує 0,5 нг/мл. Виділення прокальцитоніну як маркера гострої фази запалення не призводить до підвищення рівня кальцитоніну в сироватці крові.
Фізіологічне значення та регулювання виділення прокальцитоніну недостатньо вивчені. Декілька гіпотез свідчать про те, що прокальцитонін може брати участь у метаболізмі кальцію, цитокінів, регуляції синтезу оксиду азоту (NO), а також в антиноцицептивній системі (знеболювання). Жоден фермент у плазмі не розщеплює прокальцитонін. Отже, після потрапляння в кровообіг прокальцитонін залишається незмінним. Період напіввиведення становить близько 30 годин. Немає доказів того, що прокальцитонін у сироватці крові зв’язується з клітинними рецепторами кальцитоніну або будь-якими специфічними рецепторами прокальцитоніну.
Дослідження показали, що в пацієнтів із сепсисом високий рівень прокальцитоніну пов’язаний із більшим ризиком розвитку тяжкого сепсису та септичного шоку, що погіршує прогноз виживання. Локалізовані бактеріальні інфекції та абсцеси суттєво не підвищують рівень прокальцитоніну. Рівень прокальцитоніну знижується при успішному лікуванні тяжкої бактеріальної інфекції та тяжких неінфекційних запальних патологій. Постійне або повторне підвищення рівня прокальцитоніну при багаторазовому вимірюванні повинно викликати підозру щодо реінфекції або приєднання вторинної інфекції.
Дослідження Бассетті та співавт. показало, що прокальцитонін може допомогти на ранніх етапах визначити бактеріальну етіологію інфекції, а також має істотне значення у виявленні грамнегативної флори, особливо Enterobacteriaceae, протягом 24 годин після інфікування. Дослідники повідомили, що рівень прокальцитоніну був вищим у пацієнтів, інфікованих грамнегативними бактеріями (26,1 нг/мл), ніж у тих, хто мав грампозитивну або грибкову інфекцію (6,9 та 3,3 нг/мл відповідно). Значення С-реактивного білка у цих пацієнтів не відрізнялися.
Показання
Показання для визначення рівня прокальцитоніну в сироватці крові:
— додатковий метод діагностики та стратифікації ризику бактеріального сепсису;
— додатковий метод діагностики ураження нирок у дітей з інфекцією сечовивідних шляхів;
— для диференційної діагностики бактеріальних та вірусних інфекцій, включно з менінгітом;
— для моніторингу терапевтичної відповіді на антибактеріальну терапію та зменшення тривалості курсу антибіотиків;
— додатковий метод діагностики вторинної системної інфекції після операцій, тяжких травм, опіків та поліорганної недостатності;
— для діагностики інфікованого панкреонекрозу та супутніх системних ускладнень при гострому панкреатиті.
Пропонується також вимірювати рівень прокальцитоніну в сироватці крові з такою метою:
— прийняття рішення про доцільність антибіотикотерапії та термін її початку в межах стратегії раціонального застосування антибіотиків;
— оцінювання прогнозу при тяжких локалізованих інфекціях (наприклад, пневмонії);
— оцінювання прогнозу критично хворих пацієнтів із системною інфекцією;
— прогнозування необхідності антибіотикотерапії при сепсисі та скорочення її тривалості;
— як незалежний предиктор реакції відторгнення трансплантата після пересадки нирки.
Прокальцитонін vs С-реактивний білок
С-реактивний білок є найпоширенішим лабораторним маркером, що використовується в клінічних умовах для оцінки системної запальної реакції на інфекційний агент. Він зазвичай використовується як діагностичний та прогностичний маркер, а також для моніторингу пацієнтів із гострим сепсисом. Кілька нещодавніх досліджень порівнювали використання РСТ спільно з СРБ та незалежно від СРБ при тяжких бактеріальних інфекціях.
Прокальцитонін є більш специфічним діагностичним параметром запалення, ніж СРБ, у пацієнтів із дитячою нейтропенічною лихоманкою для оцінки тяжкості інфекції та тривалості і походження лихоманки.
Прокальцитонін є більш надійним параметром, ніж інші маркери, в діагностиці бактеріального сепсису, що дозволяє краще диференціювати летальні випадки, пов’язані з сепсисом.
Прокальцитонін є раннім діагностичним маркером для виявлення бактеріємії при фебрильній нейтропенії і має більшу діагностичну цінність, ніж СРБ.
Застереження
Рівень прокальцитоніну також може бути підвищений при медулярній карциномі щитоподібної залози, дрібноклітинній карциномі легенів, непрохідності/ішемії кишечника, паранеопластичному синдромі та нирковій недостатності.
Прокальцитонін не застосовується для оцінки грибкових або вірусних інфекцій, не підвищується при внутрішньоклітинній локалізації збудника (наприклад, мікоплазма) та при локалізованих інфекціях без системної запальної відповіді.
Подібно до СРБ, клінічні стани, пов’язані з високим початковим рівнем прокальцитоніну, включають опіки, масивні оперативні втручання та системні запальні процеси.
До недавнього часу використання прокальцитоніну як показника тяжкої інфекції та для призначення антибіотикотерапії було специфічним тільки для центральних лікарень та госпіталів, адже було недостатньо даних багатоцентрових та багатонаціональних досліджень, які б підтверджували доцільність його використання як звичайного лабораторного маркера в клінічній практиці.
Оригінал статті
доступний за посиланням:
https://emedicine.medscape.com/article/2096589-overview
Переклад: Ірина Мороз