Международный эндокринологический журнал Том 17, №7, 2021
Вернуться к номеру
Депресивні розлади у хворих на цукровий діабет. Вплив фітопрепарату Седаристон на вуглеводний обмін та психоемоційний стан пацієнтів з тривожно-депресивним синдромом
Авторы: Ткач С.М., Мілютіна Т.Л.
Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»,
м. Київ, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Депресивні розлади є досить частими у хворих на цукровий діабет (ЦД). Депресія асоціюється з погіршенням контролю глікемії. Спроби покращити його шляхом використання в комплексній терапії синтетичних антидепресантів мали неоднозначні результати. Мета дослідження — оцінити поширеність депресивних розладів у хворих на ЦД, які лікуються в стаціонарі ендокринологічного профілю, та оцінити вплив комбінованого фітопрепарату Седаристон, що містить стандартизовані сухі екстракти звіробою (100 мг) та валеріани (50 мг) (компанія Esparma GmbH, Німеччина), на вуглеводний обмін та психоемоційний стан пацієнтів з тривожно-депресивним синдромом. Матеріали та методи. У дослідження були включені 122 хворі на ЦД 1-го та 2-го типів, 103 жінки та 19 чоловіків, віком від 18 до 75 років. 33 з них з тривожно-депресивним синдромом взяли участь у 3-місячному дослідженні, 16 з яких додатково приймали Седаристон по дві капсули двічі на день упродовж 2 місяців. На початку спостереження, а також через 2 тижні, 1, 2, 3 місяці проводилася оцінка психоемоційного стану з визначенням ступеня тяжкості депресивного синдрому за шкалами PHQ-9, Бека, а також особистісної і реактивної тривожності за шкалами Спілбергера — Ханіна. Глікований гемоглобін визначали на початку та через 3 місяці моніторингу. Усі пацієнти протягом спостереження приймали інсулінотерапію і/або цукрознижувальні пероральні препарати в постійних дозах. Результати. Депресивні розлади визначалися у 80,3 та 67,2 % обстежених відповідно за даними шкал PHQ-9 та Бека. У більшості пацієнтів відзначалися депресивні розлади легкого та середнього ступенів тяжкості. Висока особистісна тривожність виявлена у 66,4 %, висока реактивна тривожність — у 50,8 % хворих. У пацієнтів основної групи, які приймали Седаристон, зареєстроване суттєве покращення депресивної симптоматики зі зниженням балів за шкалою PHQ-9 з 13,7 ± 1,6 до 9,3 ± 1,4 (p < 0,05) вже після першого місяця лікування та за шкалою Бека з 23,9 ± 1,8 до 18,2 ± 1,9 (p < 0,05) після другого місяця лікування, на відміну від хворих контрольної групи без Седаристону: 11,9 ± 1,2 та 10,8 ± 1,1 бала (p > 0,1) за шкалою PHQ-9 і 19,7 ± 1,7 та 18,9 ± 2,3 бала (p > 0,1) за шкалою Бека відповідно. Досягнуте покращення психоемоційного стану хворих після закінчення лікування Седаристоном зберігалося через 3 місяці від початку моніторингу: 7,1 ± 1,3 бала за шкалою PHQ-9 і 16,1 ± 2,1 бала за шкалою Бека відповідно (p < 0,01). Після 2 місяців терапії Седаристоном у групі пацієнтів з тривожно-депресивним синдромом, на відміну від хворих контрольної групи, знизилася особистісна тривожність з 59,5 ± 2,2 до 53,5 ± 1,9 бала (р < 0,05). У пацієнтів з високою реактивною тривожністю через 2 місяці лікування суттєво знизився її рівень з 57,4 ± 2,5 до 49,3 ± 2,7 бала і залишався таким до кінця спостереження. На тлі позитивної динаміки депресивної симптоматики у хворих, які приймали Седаристон, через 3 місяці після початку терапії відбулося суттєве зниження рівня глікованого гемоглобіну: з 9,4 ± 0,5 % до 8,1 ± 0,2 % (р < 0,05), на відміну від хворих контрольної групи. Висновки. У 63,1 % хворих діабетологічного стаціонару визначається тривожно-депресивний синдром з депресивними розладами головним чином легкого та середнього ступенів тяжкості, високою особистісною та реактивною тривожністю і у 19,7 % пацієнтів — депресивний синдром без порушень тривожності, що вказує на доцільність їх діагностики та проведення відповідного лікування. Комбінований фітопрепарат Седаристон у комплексній терапії хворих на ЦД на тлі позитивного і пролонгованого ефекту щодо тривожно-депресивної симптоматики сприяє покращенню вуглеводного обміну зі зниженням за 3 місяці рівня глікованого гемоглобіну на 1,3 %. Це вказує на можливість використання фітопрепарату Седаристон не тільки з метою лікування тривожно-депресивного синдрому, але й для покращення вуглеводного обміну у хворих на ЦД.
Background. Depressive disorders are quite common in patients with diabetes mellitus (DM). Depression is associated with worsening glycemic control. Attempts to improve it through the use of synthetic antidepressants in complex therapy have had mixed results. The study was aimed to evaluate the prevalence of depressive disorders in patients with diabetes mellitus treated in the endocrinology department and to evaluate the effect of combined herbal medicine Sedariston containing standardized extracts of Hypericum perforatum (100 mg) and Valeriana (50 mg) (Esparma GmbH, Germany) on carbohydrate metabolism and psycho-emotional state of diabetic patients with the anxiety-depressive syndrome. Materials and methods. The study included 122 patients with type 1 and 2 DM, 103 women and 19 men, aged 18 to 75 years. Thirty-three of them with anxiety-depressive syndrome participated in a 3-month study, 16 of which additionally received Sedariston 2 capsules twice a day for 2 months. Prior to, as well as 2 weeks, 1, 2, 3 months from the beginning of the observation, the psycho-emotional state was assessed with a determination of the severity of the depressive syndrome on the PHQ-9, Beck scales, as well as the state of personal and reactive anxiety on the Spielberger-Hanin’s scales. Glycated hemoglobin was determined before and 3 months after the start of monitoring. All patients received insulin therapy and/or hypoglycemic oral medications at constant doses during the observation. Results. Depressive disorders were identified in 80.3 and 67.2 %, respectively, according to the PHQ-9 and Beck scales. Most patients experienced mild and moderate depression. High personal anxiety was found in 66.4 %, high reactive anxiety in 50.8 % of patients. Patients in the Sedariston basic group reported significant improvement in depressive symptomatology with a decrease in PHQ-9 scores from 13.7 ± 1.6 to 9.3 ± 1.4 (p < 0.05) after 1 month of treatment, and on the Beck’s scale from 23.9 ± 1.8 to 18.2 ± 1.9 points (p < 0.05) after 2 months of treatment, in contrast to patients in the control group without Sedariston: 11.9 ± 1.2 and 10.8 ± 1.1 points (p > 0.1) on the PHQ-9 scale and 19.7 ± 1.7 and 18.9 ± 2.3 points (p > 0.1) on the Beck’s scale, respectively. The achieved improvement of the psycho-emotional state of patients after the end of treatment with Sedariston was maintained after 3 months from the beginning of monitoring: 7.1 ± 1.3 points on the PHQ-9 scale and 16.1 ± 2.1 points on the Beck’s scale (p < 0.01). After 2 months of Sedariston therapy in the group of patients with the anxiety-depressive syndrome, unlike the patients of the control group, personal anxiety decreased from 59.5 ± 2.2 to 53.5 ± 1.9 points on the Spielberger-Hanin’s scale (p < 0.05), in patients with high reactive anxiety, after 2 months of treatment significantly decreased its level from 57.4 ± 2.5 to 49.3 ± 2.7 points and remained so until the end of observation. Against the background of the positive dynamics of depressive symptoms in patients receiving Sedariston, a significant decrease in glycated hemoglobin occurred 3 months after the start of therapy: from 9.4 ± 0.5 to 8.1 ± 0.2 % (p < 0.05), unlike the patients of the control group. Conclusions. An anxiety-depressive syndrome is defined in 63.1 % of patients of the diabetology department, with depressive disorders mainly of mild and moderate severity, high personality and reactive anxiety, and 19.7 % of patients experienced a depressive syndrome without disturbance of anxiety, which indicates their diagnosis and conducting appropriate treatment. The combined phytopreparation Sedariston in the complex therapy of patients with diabetes mellitus, against the backdrop of the positive and long-lasting effect on anxiety-depressive symptoms, contributes to the improvement of carbohydrate metabolism, with a decrease of 1.3 % of glycated hemoglobin in 3 months. This indicates that Sedariston may be used not only for the treatment of anxiety-depressive syndrome but also to improve carbohydrate metabolism in patients with DM.
цукровий діабет; депресія, тривожно-депресивний синдром; гликемічний контроль; звіробій; валеріана; Седаристон
diabetes mellitus; depression, anxiety-depressive syndrome; glycemic control; hypericum perforatum; valeriana; Sedariston
Вступ
Матеріали та методи
Результати
Обговорення
Висновки
- Roy T., Lloyd C.E. Epidemiology of depression and diabetes: a systematic review. J. Affect. Disord. 2012. 142 Suppl. S8-21. doi: 10.1016/S0165-0327(12)70004-6.
- Sartorius N. Depression and diabetes. Dialogues Clin. Neurosci. 2018. 20(1). 47-52. doi: 10.31887/DCNS.2018.20.1/nsartorius.
- Salinero-Fort M.A., Gómez-Campelo P., San Andrés-Rebollo F.J., Cárdenas-Valladolid J., Abánades-Herranz J.C., Carrillo de Santa Pau E., Chico-Moraleja R.M. et al.; MADIABETES Research Group. Prevalence of depression in patients with type 2 diabetes mellitus in Spain (the DIADEMA Study): results from the MADIABETES cohort. BMJ Open. 2018. 8(9). e020768. doi: 10.1136/bmjopen- 2017-020768.
- Hussain S., Habib A., Singh A., Akhtar M., Najmi A.K. Prevalence of depression among type 2 diabetes mellitus patients in India: A meta-analysis. Psychiatry Res. 2018. 270. 264-273. doi: 10.1016/j.psychres.2018.09.037.
- Plener P.L., Molz E., Berger G., Schober E., Mönkemöller K., Denzer C., Goldbeck L., Holl R.W. Depression, metabolic control, and antidepressant medication in young patients with type 1 diabetes. Pediatr. Diabetes. 2015. 16(1). 58-66. doi: 10.1111/pedi.12130.
- Abuhegazy H., Elkeshishi H., Kamel A., Ismail A., Sherra K., Saleh N., Azim K.A., Mokhtar D. Longitudinal effect of depression on glycemic control in patients with type 2 diabetes: A 3-years prospective study. European Psychiatry. 2016. 33(1). 404-405. doi:10.1016/j.eurpsy.2016.01.1461.
- Artasensi A., Pedretti A., Vistoli G., Fumagalli L. Type 2 Diabetes Mellitus: A Review of Multi-Target Drugs. Molecules. 2020. 25(8). 1987. doi: 10.3390/molecules25081987.
- Radojkovic J., Sikanic N., Bukumiric Z., Tadic M., Kostic N., Babic R. Improvement of Glycemic Control in Insulin-Dependent Diabetics with Depression by Concomitant Treatment with Antidepressants. Med. Sci. Monit. 2016. 22. 2133-43. doi: 10.12659/msm.899571.
- Brieler J.A., Lustman P.J., Scherrer J.F., Salas J., Schneider F.D. Antidepressant medication use and glycaemic control in co-morbid type 2 diabetes and depression. Fam. Pract. 2016. 33(1). 30-6. doi: 10.1093/fampra/cmv100.
- Gagnon J., Lussier M.T., MacGibbon B., Daskalopoulou S.S., Bartlett G. The Impact of Antidepressant Therapy on Glycemic Control in Canadian Primary Care Patients With Diabetes Mellitus. Front Nutr. 2018. 5. 47. doi: 10.3389/fnut.2018.00047.
- Gastpar M., Singer A., Zeller K. Comparative efficacy and safety of a once-daily dosage of hypericum extract STW3-VI and citalopram in patients with moderate depression: a double-blind, randomised, multicentre, placebo-controlled study. Pharmacopsychiatry. 2006. 39(2). 66-75. doi: 10.1055/s-2006-931544.
- Ng QX., Venkatanarayanan N., Ho C.Y. Clinical use of Hypericum perforatum (St John’s wort) in depression: A meta-analysis. J. Affect. Disord. 2017. 210. 211-221. doi: 10.1016/j.jad.2016.12.048.
- Bukhari I.A., Dar A. Behavioral profile of Hypericum perforatum (St. John’s Wort) extract. A comparison with standard antidepressants in animal models of depression. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. 2013. 17(8). 1082-9. PMID: 23661522.
- Voloshin O.I., Glubochenko O.V., Pankiv I.V., Glubochenko V.G., Malkovich N.M. Peculiarities of phytotherapy of diabetes mellitus through the prism of comorbidity and prevention of complications. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2019. 15(3). 83-92. doi: 10.22141/2224-0721.15.3.2019.172113 (in Ukrainian).
- Kvaal K., Ulstein I., Nordhus I.H., Engedal K. The Spielberger State-Trait Anxiety Inventory (STAI): the state scale in detecting mental disorders in geriatric patients. Int. J. Geriatr. Psychiatry. 2005. 20(7). 629-34. doi: 10.1002/gps.1330.
- Selvarajah D., Wilkinson I.D., Maxwell M., Davies J., Sankar A., Boland E., Gandhi R. et al. Magnetic resonance neuroimaging study of brain structural differences in diabetic peripheral neuropathy. Diabetes Care. 2014. 37(6). 1681-8. doi: 10.2337/dc13-2610.
- Moulton C.D., Costafreda S.G., Horton P., Ismail K., Fu C.H. Meta-analyses of structural regional cerebral effects in type 1 and type 2 diabetes. Brain Imaging Behav. 2015. 9(4). 651-62. doi: 10.1007/s11682-014-9348-2.
- Maloney A., Rosenstock J., Fonseca V. A Model-Based Meta-Analysis of 24 Antihyperglycemic Drugs for Type 2 Diabetes: Comparison of Treatment Effects at Therapeutic Doses. Clin. Pharmacol. Ther. 2019. 105(5). 1213-1223. doi: 10.1002/cpt.1307.