Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 17, №8, 2021

У статті наведений огляд літератури й результати власного дослідження. Було встановлено, що в нашій групі серед тих, хто проходив стаціонарне лікування, було більше осіб віком 18–30 років, а серед тих, хто лікувався у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ), — віком 60 років і старше. У середньому хворі, які лікувались у ВРІТ, надходили на 6-ту добу хвороби. Більшість хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель, помірну загальну слабість. Вірогідно частіше помірна загальна слабість реєструвалась у пацієнтів із середньотяжким перебігом, а помірна й виражена була характерна для пацієнтів з тяжким перебігом (р < 0,05). Задишка була наявна переважно в тяжкохворих (у третини хворих — при фізичному навантаженні, у 17,7 % — у спокої). Серед хворих з нетяжким перебігом у незначної кількості осіб була задишка при фізичному навантаженні (від 4,3 до 12,1 %). При госпіталізації в середньому температура була в межах норми або ж субфебрильною, остання переважала в пацієнтів при середньотяжкому перебігу (p < 0,05). При легкому перебігу в половини хворих температура була в межах норми. Фебрильна температура частіше реєструвалась при середньотяжкому й тяжкому перебігу. Піретична температура тіла найбільш характерна для тяжкого перебігу (p < 0,05). Привертає увагу той факт, що навіть серед тих хворих, які лікувались у ВРІТ, при надходженні у чверті температура була в межах норми, у 41,2 % була субфебрильною. У середньому тривалість гарячки до госпіталізації в тяжкохворих становила 5 діб, у тих, хто потім помер, — 2 дні. Вірогідно частіше відзначали сухий кашель у тяжких хворих (p < 0,05). При легкому перебігу тільки п’ята частина хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель. При середньотяжкому перебігу сухий або малопродуктивний кашель турбував третину хворих. Суттєвої різниці в частоті скарг на першіння в горлі не відзначалось (р > 0,05). У середньому частота дихання при надходженні в тяжкохворих, які вижили, і тих, хто не вижив, не відрізнялась, у той же час у тих, хто потім помер, частіше реєструвались частота дихання понад 30/хв і більше, тахікардія і більш низькі показники сатурації.

The article presents a review of the literature sources and results of a personal study. It was found that in our group, there were more persons aged 18–30 years among those who were in inpatient treatment, and among those who were treated in the ICU, the patients were aged 60 years or over. On average, patients who were treated in the ICU were admitted on the 6th day of illness. Most patients complained of dry or unproductive cough, moderate general weakness. Relatively more often moderate general weakness was registered in patients with a moderate course, and moderate and pronounced was typical for patients with a severe course (p < 0.05). Dyspnea was predominantly found in severely ill patients (in one-third of patients during exercise, in 17.7 % patients at rest). In patients with a non-serious course, a small number of patients had dyspnea on exertion (4.3 to 12.1 %). On admission, the average temperature was within normal or subfebrile, which predominated in patients with a moderate course (p < 0.05). With a mild course, half of the patients had a temperature within the normal range. Febrile fever was more often registered in the moderate and severe course. Pyretic body temperature was most typical for a severe course (p < 0.05). It is noteworthy that even in those patients who were treated in the intensive care unit, at admission a quarter of the patients had a normal temperature, and 41.2 % — subfebrile. On ave-rage, the duration of fever before admission in critically ill patients was 5 days, and in those who died — 2 days. Dry cough was significantly more common in severe patients (p < 0.05). In the mild course, only one-fifth of patients complained of dry or unproductive cough. In the moderate course, the dry or unproductive cough was symptomatic for one-third of patients. There was no significant difference in the frequency of complaints of sore throat (p > 0.05). On average, a respiratory rate on admission in critically ill patients did not differ between those who survived and those who died, while those who died more often presented with a respiratory rate of 30/min or more, tachycardia, and more reduced saturation values.

нова коронавірусна інфекція COVID-19; клінічні прояви; ступінь тяжкості

new coronavirus infection COVID-19; clinical manifestations; severity

1. Pormohammad А., Ghorbani S., Baradaran В. et al. Clinical characteristics, laboratory findings, radiographic signs and outcomes of 61,742 patients with confirmed COVID-19 infection: A systematic review and meta-analysis. Microb. Pathog. 2020 Oct. 147. 104390. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7361116.
2. Manoharan L., Cattrall J.W.S., Harris С. et al. Evalua-ting clinical characteristics studies produced early in the Covid-19 pandemic: A systematic review. PLoS One. 2021. 16(5). e0251250. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34003850/
3. Wang D., Hu В., Hu С. et al. Clinical Characteristics of 138 Hospitalized Patients With 2019 Novel Coronavirus-Infected Pneumonia in Wuhan, China. JAMA. 2020 Mar 17. 323(11). 1061-1069. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7042881.
4. Yu С., Lei Q., Li W. et al. Epidemiological and clinical cha-racteristics of 1663 hospitalized patients infected with COVID-19 in Wuhan, China: a single-center experience. J. Infect. Public. Health. 2020 Sep. 13(9). 1202-1209. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32718894/